Ухвала суду № 34553565, 17.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/67134/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011

у справі № 2а-310/11/2070

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція»доДержавної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харковапроскасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Стальконструкція») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000221550/0 від 06.09.2010, № 0000221550/1 від 10.11.2010.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.08.2010 ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова проведено невиїзну документальну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Стальконструкція» за травень 2010 року, за результатами якої складено акт № 2121/155-21191412 від 25.08.2010, яким встановлено порушення пп. 7.2.1 та пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 та пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акту перевірки 06.09.2010 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000221550/0, яким ТОВ «Стальконструкція» визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 350165,20 грн., з яких 250118,00 грн. - основний платіж, 100047,20 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

За результатами оскарження в адміністративному порядку спірного податкового повідомлення-рішення, скарга позивача була залишена без задоволення, та відповідно, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000221550/1 від 10.11.2010.

Суди попередніх інстанцій вважають, що висновки податкового органу є безпідставними, з чим погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до акту перевірки від 25.08.2010 № 2121/155-21191412, податковим органом встановлено наявність договірних відносин між ТОВ «Стальконструкція» та ТОВ «Сервіс-Метал-Центр».

Перевіркою виявлені розбіжності між даними задекларованого податкового кредиту ТОВ «Стальконструкція» та даними податкових зобов'язань ТОВ «Сервіс-Метал-Центр» за травень 2010 року на загальну суму податку на додану вартість 250118,00 грн., пов'язані з тим, що відповідно до показників системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України податкова декларація ТОВ «Сервіс-Метал-Центр» з податку на додану вартість за травень 2010 року невизнана як податкова декларація з причини заповнення її з порушенням Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.03.1997 № 166.

Дана обставина обумовила висновок відповідача в акті перевірки № 2121/155-21191412 від 25.08.2010 про відсутність об'єкта оподаткування у договірних відносинах згаданих суб'єктів господарювання та відповідно про завищення податкового кредиту позивача за травень 2010 року на загальну суму 250118,00 грн.

Податковий кредит, відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів ( послуг) у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до договору № 1003 від 01.03.2010, укладеному між ТОВ ПКФ «Сервіс-Метал-Центр» та ТОВ «Стальконструкція», продавець (ТОВ ПКФ «Сервіс-Метал-Центр») зобов'язується передати у власність покупцю (ТОВ «Стальконструкція») визначений договором металопрокат, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, переданий продавцем, в сумі та на умовах, визначених договором.

Як свідчать письмові докази, на час укладання та виконання договорів ТОВ ПКФ «Сервіс-Метал-Центр» було зареєстровано з 14.07.2003 виконкомом Дніпропетровської міської ради та знаходилось на обліку Лівобережної міжрайонної ДПІ м. Дніпропетровська, що підтверджується свідоцтвом №100015696 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ ПКФ «Сервіс-Метал-Центр» від 31.07.2003.

Відповідно до письмових доказів, на підтвердження реалізації ТОВ «Стальконструкція» та ТОВ «Сервіс-Метал-Центр» зобов'язань за договором № 1003 від 01.03.2010, позивачем надані документи: рахунок ТОВ «Сервіс-Метал-Центр» № 060543 від 06.05.2010, накладна цього підприємства № 060543 від 07.05.2010, платіжне доручення ТОВ «Стальконструкція» від 06.05.2010 № 1011, податкова накладна № 060543 від 06.05.2010 на загальну суму 1500709,00 грн., у тому числі ПДВ 250118,00 грн., які спростовують доводи відповідача про нікчемність вказаної угоди названих суб'єктів господарювання.

Факт перевезення товару транспортом ТОВ «Стальконструкція» підтверджується подорожніми листами, наказом № 05/1-к від 07.05.2010 про відрядження, а також товарно-транспортними накладними: № 901156 від 07.05.2010, № 901157 від 07.05.2010, № 901162 від 08.05.2010, № 901163 від 08.05.2010, № 901159 від 11.05.2010, № 901158 від 11.05.2010, № 901164 від 12.05.2010, № 901160 від 12.05.2010.

Крім того, на підтвердження оприбуткування товару за вказаним договором позивачем наданні оборотно-сальдова відомість по рахунку: 201, картки складського обліку матеріалів та акт № 1 прийомки виконаних робіт за серпень 2010 року (ВАТ «Стальконструкція» виступає генпідрядником за договором № 21/06-2010 від 21.06.2010), в якому мається запис про вартість використаних металоконструкцій.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновків про те, що вказані обставини підтверджують правильність ведення позивачем податкового обліку і розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість та помилковість висновків відповідача про завищення позивачем податкового кредиту за травень 2010 року на суму 250118,00 грн. з причини відсутності об'єкта оподаткування податку на додану вартість.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій вірно дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідач безпідставно стверджує, що відсутність податкової декларації з боку ТОВ «Сервіс-Метал-Центр» свідчить про відсутність законних підстав складати та надавати оригінал податкової накладної покупцю (ТОВ «Стальконструкція»), оскільки законодавством не передбачено, що податковий кредит покупця не враховується у разі не виконання продавцем свого обов'язку щодо перерахування податку на додану вартість за господарськими операціями по відчуженню товарів.

Таким чином, висновок податкового органу про порушення позивачем пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та, як наслідок, донарахування податку на додану вартість у розмірі 250118,00 грн. і застосування штрафних санкцій у розмірі 100047,20 грн., усього 350165,20 грн., є безпідставним.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров

З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова