Ухвала суду № 34553554, 21.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2013 року м. Київ К-26073/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м. Краматорську

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.03.2010

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.06.2010

у справі №2а-2457/10/0570

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Технологічне та спеціальне обладнання»

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.03.2010, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду від 24.06.2010, позов задоволено. Визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Краматорську №0000671742/0/18491 від 05.05.2006 в частині суми донарахованого податкового зобов?язання за основним платежем на суму 1220,81 грн., в частині штрафної (фінансової) санкції на суму 2441,62 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові в повному обсязі, з підстав порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення №0000671742/0/18491 від 05.05.2006, яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1374,76 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2749,52 грн. стали висновки акта планової виїзної перевірки від 26.04.2006 №507/23-6-05744426.

За висновками відповідача позивачем допущено порушення п.п.8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у зв'язку з невиконанням функцій податкового агента при перерахуванні грошових коштів до відділу державної виконавчої служби для виплати на користь фізичних осіб - колишніх працівників підприємства у вигляді компенсації за затримку розрахунку при звільненні, моральної шкоди відповідно до рішень Краматорського міського суду Донецької області.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

За приписами підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Пунктом 20.2 ст. 20 вказаного Закону фінансову відповідальність за порушення норм цього Закону при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються податковими агентами покладено на таких осіб.

Якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку (підпункт 8.1.2 пункту 8.1 цієї статті).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем на виконання рішень Краматорського міського суду Донецької області платіжними дорученнями від 22.06.2005 №1320, від 09.09.2005 №1895, від 12.09.2005 №1900 перераховано грошові кошти на рахунок Відділення державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції для подальшої виплати на користь фізичних осіб.

Таким чином, позивачем не здійснювалась виплата доходу фізичним особам, оскільки зазначені кошти були примусово стягнуто з підприємства на підставі рішення суду та перераховані на рахунок виконавчої служби, а вже звідти виплачені громадянам.

Тобто, підприємство у даному випадку не є податковим агентом, а тому не може нести відповідальність за перерахування в бюджет податку з доходів фізичних осіб.

В частині визначення зобов?язань та застосування штрафних санкцій за операцією з виплати позивачем з каси підприємства заробітної плати за квітень 2004 року ОСОБА_2 на підставі рішення суду податкове повідомлення-рішення не оспорюється.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, підстав для його скасування з мотивів викладених в касаційній скарзі немає.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.03.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.06.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун