Ухвала суду № 34553528, 03.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/186/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

за участю:

секретаря судового засідання Волошина В.М.

представника позивача Яковлева Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010

у справі № 2а-44330/09

за позовомДержавного підприємства завод «Електроважмаш»до1. Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові 2. Головного управління Державного казначейства України у Харківській області простягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартістьВСТАНОВИВ:

Державне підприємство завод «Електроважмаш» (далі по тексту - позивач, ДП завод «Електроважмаш») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі по тексту - відповідач-1, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові) та Головного управління Державного казначейства України у Харківській області (далі по тексту - відповідач-2, ГУДК України у Харківській області) про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем подані податкові декларації за серпень - грудень 2006 року до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові разом із заявою про повернення бюджетного відшкодування, розрахунком повних сум бюджетного відшкодування та всіма іншими необхідними документами. Факти надмірно сплачених позивачем сум податку на додану вартість по податковим деклараціям за серпень, жовтень, листопад та грудень 2006 року на загальну суму 580291,00 грн. було підтверджено результатами позапланових виїзних перевірок ДП завод «Електроважмаш», проведених відповідачем-1 правомірності декларування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту і достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вказані звітні періоди. Як наслідок, у позивача виникло право на отримання бюджетного відшкодування на загальну суму 5580291,00 грн., на підставі чого, протягом серпня 2006 року - червня 2007 року, шляхом перерахування з Державного бюджету грошових коштів та погашення податкових векселів.

Відповідачами було здійснено бюджетне відшкодування надмірно сплачених позивачем сум ПДВ, зазначених в податкових деклараціях за серпень, жовтень - грудень 2006 року на загальну суму 4349712,63 грн.

Бюджетне відшкодування суми, зазначеної в податковій декларації з податку на додану вартість повинно було бути здійснено відповідачем в наступні строки: - за серпень 2006 року - не пізніше 30.10.2006, - за жовтень 2006 року - не пізніше 30.12.2006, - за листопад 2006 року - не пізніше 29.01.2007, - за грудень 2006 року - не пізніше 28.02.2007.

Однак, у зазначені строки бюджетне відшкодування не було здійснене відповідачем, внаслідок чого станом на 22.08.2007 перед позивачем існує бюджетна заборгованість з нездійсненого бюджетного відшкодування ПДВ по деклараціям за серпень, жовтень, листопад та грудень 2006 року на загальну суму 1230578,37 грн. (в тому числі: за серпень 2006 року - 103772,37 грн., за жовтень 2006 року - 311655,00 грн., за листопад 2006 року - 605659,00 грн., за грудень 2006 року - 209492,00 грн.).

Наявність зазначеної бюджетної заборгованості протягом тривалого строку, могла бути викликана лише внаслідок порушення відповідачами своїх обов'язків щодо здійснення платнику податку бюджетного відшкодування та є порушенням передбаченого Законом України «Про податок на додану вартість» права платника податку позивача на отримання з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість у встановлені строки.

Згідно змісту пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до вимог пп. 7.7.2 «а» п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Крім цього згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується довідками СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові: № 2063/40-0/00213121 від 10.11.2006 (перевірка декларування ПДВ за серпень 2006 року), № 2494/40-018/00213121 від 26.12.2006 (перевірка декларування ПДВ за жовтень 2006 року) та № 322/40-018/00213121 від 09.02.2007 (перевірка декларування ПДВ за листопад, грудень 2006 року), позивачем правомірно були визначені суми бюджетного відшкодування в податкових деклараціях а серпень, жовтень, листопад та грудень 2006 року.

Факт наявності та підтвердженої суми бюджетного відшкодування, заявленого позивачем у позові, відповідачем-1 не заперечувався та підтверджувався даними, які містяться в первинних документах, копії яких наявні у матеріалах справи.

Виходячи з вищевикладеного, суди попередніх інстанцій вірно прийшли до висновку, що позивач підтвердив відповідність наданих платіжних доручень на суму ПДВ, ним сплачених, які включені в суму ПДВ, заявлену до відшкодування з бюджету за серпень, жовтень, листопад та грудень 2006 року.

Відповідно до приписів пп. 7.7.4, пп. 7.7.5, пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для здійснення (нездійснення) бюджетного відшкодування є відповідний висновок податкового органу, який приймається за наслідками проведених перевірок.

Таким чином така підстава відмови у здійсненні бюджетного відшкодування, як наказ ДПА України від 24.04.2003 № 196-ДСК «Відносно здійснення ефективного контролю правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичними особами», який зобов'язує податковий орган забезпечити проведення документальної перевірки заявленого до відшкодування ПДВ, проведення зустрічних перевірок основних постачальників (до виробника або імпортера товару, робіт, послуг; та наказ ДПА України «Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ» від 12.11.2002 № 538, де зазначено, що у ході проведення документальної перевірки заявленого до відшкодування податку на додану вартість повинні проводитись зустрічні перевірки основних постачальників.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач-1, не відшкодовуючи позивачу задекларовані суми ПДВ, виходив з того, що згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. У даному випадку основними постачальниками позивача (контрагентами) по ланцюгу були суб'єкти господарювання, які не знаходяться за юридичною адресою, визнані банкрутами, зняті з обліку у ДПІ за місцезнаходженням (юридичною адресою), або взагалі суб'єкти господарювання не мали господарських взаємовідносин з контрагентами по ланцюгу, які були постачальниками продукції (товарів) по ланцюгу.

Зокрема, відповідач-1 вказує, що одним з постачальників товару зазначених періодів було ТОВ «Еталон», якому ДПЗ «Електроважмаш» сплачувало суми ПДВ за поставлений товар і за рахунок яких сформувалась частина податкових кредитів відповідних періодів. При цьому, ТОВ «Еталон» не є виробником відвантаженої продукції, постачальником таких товарів є МПП «Внешторгінвест». Актом Ленінської МДПІ м. Луганська від 19.04.2007 встановлено відсутність МПП «Внешторгінвест» за юридичною адресою, встановлено також відсутність документів про підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин підприємств за період 2005-2006 роки в зв'язку з їх викраденням у громадському транспорті. Крім того, по ланцюгам постачання встановлені підприємства банкрути, ліквідовані та такі, що не знаходяться за юридичними адресами (ТОВ «Апсу» у ліквідаційній процедурі, ПП «Дуку» - банкрут, ТОВ «Імест» - банкрут, МПП «Технотрейд» не знаходиться за юридичною адресою, не співпадає обсяг податкових зобов'язань, ТОВ «Гула» не знаходиться за юридичною адресою, господарська документація у прокуратурі).

В зв'язку з цим, відповідач-1 не може встановити фактичну надмірну сплату ПДВ по ланцюгу (декларування та перерахування контрагентами по ланцюгу сум ПДВ), а як наслідок підтвердити у повному обсязі суми бюджетного відшкодування ПДВ «Електроважмаш».

Судами встановлено, що між ДП «Електроважмаш» та ТОВ «Укрспецстрой», АТ МЕА «ЕЛТА», ТОВ «Еталон», СПДФО ОСОБА_4 було укладено договори, які виконанні у повному обсязі, що підтверджується відповідними документами.

Дані договори у встановленому порядку недійсними визнані не були. На момент укладання та виконання правочинів контрагенти позивача були зареєстровані як платники ПДВ.

Отже, відсутні факти, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору.

Посилання відповідача-1 на те, що в результаті дослідження ланцюгу постачання продукції по 2-й та 3-й ланці МПП «Внешторгін», ТОВ «Апсу», ПП «Дуку» встановлено неможливість визначити фактичної надмірної сплати до бюджету ПДВ по ланцюгу постачання, не приймається судами до уваги з огляду на наступне.

Для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету та встановлення їх сплати по ланцюгу постачання.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування суми, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова