Рішення № 34552975, 25.10.2013, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/6700/13-ц

Провадження № 2/361/2458/13

25.10.2013

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2013 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Маценко Н.П.

при секретаріТелепі Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення та виселення

в с т а н о в и в:

У липні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із даним позовом, в якому просить у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 19.04.2007 року в розмірі 134645,08 доларів США, що за курсом НБУ складає 1075814,19 грн. звернути стягнення на будинок загальною площею 105,30 кв. м, що розташований за адресою Київська область, Броварський район, с. Рожни, вул. Північна, 2 буд. 39 шляхом продажу банком вказаного предмету іпотеки з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення банком всіх передбачених нормативно правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані або проживають у вищевказаному житловому будинку зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якої входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 19.04.2007 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 122000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.04.2017 року.

Згідно з умовами договору погашення заборгованості повинно здійснюватися щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

У забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором 20.04.2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, предметом якого є будинок загальною площею 105,30 кв. м, що розташований за адресою Київська область, Броварський район, с. Рожни вул. Північна, 2 буд. 39

Далі зазначає, що взяті на себе зобов»язання відповідач належним чином не виконує. У зв»язку з чим станом на 29.05.2013 року має заборгованість в розмірі 134645,08 доларів США, що складається із заборгованості за кредитом в розмірі 88325,29 доларів США; заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 4562,80 доларів США; пені за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором в розмірі 11371,96 доларів США; штрафу (фіксована частина) 31,29 доларів США; штрафу (процентна ставка) 6410,18 доларів США. З підстав звернення стягнення на майно та виселення банк змушений звернутися до суду.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з»явився, подав заяву про слухання даної справи у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з»явився, про день і час розгляду даної справи повідомлявся належним чином, судовими повістками, направленими за адресою проживання відповідача встановленою згідно з даними ГУДМС УДМС України у м. Києві. У матеріалах справи містяться конверти з відміткою пошти про повернення до суду за закінченням термінів зберігання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути спір за відсутності відповідача відповідно до ст.ст. 224-227 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Правилами ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Правилами ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлено розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 19.04.2007 року між сторонами по даній справі укладено кредитний договір, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 122000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.04.2017 року.

Відповідно до довідки за № 241170 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України позивач по даній справі значить зареєстрованим як публічне акціонерне товариство КБ «ПриватБанк».

Згідно з банківською ліцензією за №22 ПАТ КБ «ПриватБанк» надано право здійснювати банківські операції, визначені пунктами 5-11 ч. 2 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

З матеріалів справи вбачається, що в рахунок забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором 20.04.2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований за номером № 3478, предметом якого надання іпотекодавцем в іпотеку садовий будинок загальною площею 105,3 кв. м, що знаходиться за адресою Київська область, Броварський район, с. Рожни «Металург» садове товариство масиву садових товариств «Трудовик» вул.. Північна, 2 буд. 39.

Відповідно до пункту 2 договір іпотеки забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають із кредитного договору від 19.04.2007 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 29.05.2013 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 134645,08 доларів США, що складається із заборгованості за кредитом в розмірі 88325,29 доларів США; заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 4562,80 доларів США; пені за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором в розмірі 11371,96 доларів США; штрафу (фіксована частина) в розмірі 31,29 доларів США; штрафу (процентна ставка) в розмірі 6410,18 доларів США.

За змістом. 524, 533 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті, проте зобовязання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні, яка є єдиною валютою виконання грошового зобовязання.

При цьому виходячи із загальним умов виконання зобовязання, яке має виконуватися належним чином, тобто в строки, у розмірі та у валюті визначеній кредитним договором, суд приходить до висновку про стягнення суми заборгованості у валюті визначеній кредитним договором.

Виходячи також із того, що виконання договірних зобовязань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то наряду зі стягненням заборгованості в іноземній валюті, суд має право стягнути й проценти за користування кредитом в іноземній валюті, оскільки такий процент не є фінансовою санкцією, а є платою за користування грошима.

Статтею 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов»язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені ним вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», ст. ст. 589, 590 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов»язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки, здійснюється на підставі рішення суду, а оскільки предметом іпотеки є нерухоме майно:садовий будинок, на який позивач має право звернути стягнення, то дана вимога є правомірною та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 порушив виконання своїх зобовязань за кредитним договором, що підтверджується розрахунком позивача, копіями письмових вимог банку про погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення основного зобовязання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень, в якій зазначається стислий зміст порушених зобовязань, вимога про виконання порушеного зобовязання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що 03.04.2013 року позивачем на адресу відповідача направлено письмовий лист-вимогу про погашення заборгованості.

Як вбачається з ч. 1 ст. 591 ЦК України та ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» задоволення вимог кредитора в рахунок майна, що є предметом іпотеки, в судовому порядку може здійснюватися виключно шляхом реалізації предмета іпотеки через продаж з публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленої ст. 38 ЗУ «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішення суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержатель; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу встановленої ст. 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмет іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до п. 43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ за № 5 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.

Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України , статей 39 - 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Згідно з вимогами ст. 4 ЖК України жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, утворюють житловий фонд. Житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).

З детального аналізу вказаних норм, суд приходить до висновку, що садовий будинок не є житловим приміщенням, тому з нього не може бути здійснено виселення та зняття з реєстраційного обліку. Вимоги позивача в цій частині є безпідставними і не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З цих підстав вимоги позивача про стягнення судового збору також підлягають повному задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 33, 35, 38. 39 ЗУ «Про іпотеку», ст.ст. 509-510, 525, 526, 527, 530, 543, 554, 610, 611, 612, 625, 1048, 1054-1055 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, ч. 4 ст. ст. ст. 212-215, 224-228 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості перед публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570 м. Київ, проспект Перемоги, 39 оф. 15) за кредитним договором № К2V4GА00260048 від 19.04.2007 року в розмірі 134645 (сто тридцять чотири тисячі шістсот сорок п»ять) доларів США 08 центів, що за курсом НБУ на день постановлення рішення складає 1075814 (один мільйон сімдесят п»ять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 19 коп. та складається із

заборгованості за кредитом в розмірі 88325 (вісімдесят вісім тисяч триста двадцять п»ять) доларів США 29 центів, що на день постановлення рішення за курсом НБУ складає 705719 (сімсот п»ять тисяч сімсот дев»ятнадцять) грн. 07 коп.

заборгованості по процентам за користування кредитом 4562 (чотири тисячі п»ятсот шістдесят два) долари США 80 центів, що на день постановлення рішення за курсом НБУ складає 36456 (тридцять шість тисяч чотириста п»ятдесят шість) грн. 77 коп.

пені за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором 11371 (одинадцять тисяч триста сімдесят один) долар США 96 центів, що на день постановлення рішення за курсом НБУ складає 90861 (дев»яносто тисяч вісімсот шістдесят одна) грн. 96 коп.

штрафу (фіксована частина) в розмірі 31 (тридцять один) долар США 29 центів, що на день постановлення рішення за курсом НБУ складає 250 (двісті п»ятдесят) грн. 01 коп.

штрафу (процентна ставка) в розмірі 6410,18 (шість тисяч чотириста десять) доларів США 18 центів, що на день постановлення рішення за курсом НБУ складає 51217 (п»ятдесят одна тисяча двісті сімнадцять) грн. 34 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки: садовий будинок загальною площею 105,3 кв. м, що знаходиться за адресою Київська область, Броварський район, с. Рожни, «Металург» садове товариство масиву садових товариств «Трудовик», вул. Північна, 2 буд. 39, що належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 із застосуванням процедури продажу, передбаченої ст. 38 Закону України «Про іпотеку», а саме шляхом продажу публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» на підставі іпотечного договору від 20.04.2007 року від свого імені будь-яким способом з іншою особою покупцем за початковою ціною 786650 (сімсот вісімдесят шість тисяч шістсот п»ятдесят) грн., визначеною та узгодженою сторонами у договорі іпотеки від 20.04.2007 року.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд.

Суддя: Н. П. Маценко