Рішення № 34552733, 31.10.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22-ц/796/14402/2013 Головуючий у 1 інстанції - Кириленко Т.В.

м. Київ Доповідач - Борисова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.

при секретарі: Халпахчієвої Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Глорія-Дей» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач 21 серпня 2012 року звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до відповідача в якому просила суд стягнути з ПП «Глорія - Дей» на її користь 1500 грн. заборгованості по заробітній платі та компенсацію у розмірі обумовленої заробітної плати за час затримки розрахунку з 08 червня 2012 року по фактичний день розрахунку.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2012 року позов ОСОБА_2 до ПП «Глорія-Дей» про стягнення середнього заробітку за час затримки при розрахунку при звільненні задоволено частково.

Стягнуто з ПП «Глорія-Дей» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в розмірі 1500 грн.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з ПП «Глорія-Дей» на користь держави судовий збір в розмірі 214 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2013 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Посилається на те, що суд першої інстанції незаконне та необґрунтоване, оскільки відповідно до ст.ст. 116, 117 КЗпП України підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, вказані норми повинні бути виконанні незалежно від фінансового стану підприємства.

Позивач в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, а тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу у його відсутність.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27 лютого 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2013 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 квітня 2013 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ПП «Глорія-Дей» про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсацію за затримку розрахунку при звільненні.

Постановою Верховного Суду України від 03 липня 2013 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 квітня 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 вересня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 27 лютого 2013 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд першої інстанції виходив з того, що з січня 2012 року підприємство не здійснювало фінансово-господарську діяльність, тому вина підприємства в невиплаті ОСОБА_2, належних їй при звільненні сум відсутня, і, урахувавши, крім того, нетривалий час її роботи на підприємстві та незначну частку заборгованості із виплати заробітної плати порівняно із сумою, нарахованою їй за виконану роботу, дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з підприємства середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в порядку ст.117 КЗпП України

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач працювала у відповідача з 27 квітня 2012 року по 07 червня 2012 року на посаді завідуючої виробництвом, без оформлення письмового трудового договору. Позивачу було виплачено заробітну плату 07 червня 2012 року в сумі 2000 грн., 18 липня 2012 року в сумі 1500 грн. та залишилось не виплаченими 1500 грн., що не заперечувалось сторонами в суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Частиною 1 ст.117 КЗпП України передбачено, що в разi невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звiльненому працiвниковi сум у строки, зазначенi в статтi 116 цього Кодексу, при вiдсутностi спору про їх розмiр пiдприємство, установа, органiзацiя повиннi виплатити працiвниковi його середнiй заробiток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розмір належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач виплатив позивачу заборгованість по заробітній платі в сумі 1500 грн. 12 листопада 2012 року

Відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів

неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Як зазначено в правовій позиції Постанови Верховного Суду України від 03 липня 2013 року відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України.

Нетривалий час роботи працівника на підприємстві й незначна частка заборгованості підприємства перед працівником у виплаті заробітної плати також не є підставою для звільнення роботодавця від зазначеної відповідальності.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив позивачу в стягненні середнього заробітку за час затримки при розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просила суд стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 08 червня 2012 року по день фактичного розрахунку.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, колегія суддів керується п.8 розділу IV постанови «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08 лютого 1995 року, згідно якого нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивач за період з 27 квітня 2012 року по 07 червня 2012 року отримала заробітну плату в сумі 3500 грн. та рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2013 року з відповідача на користь позивача було стягнуто 1500 грн. заборгованості по заробітній платі, вказане рішення набрало законної сили. Таким чином, заробітна плата позивача за весь період роботи у відповідача становила 5000 грн.

Позивач працювала 27 робочих днів за період з 27 квітня 2012 року по 08 червня 2012 року, а тому, з урахування вищевикладеного середньоденний дохід позивача становить 185,18 грн. (5000 грн. / 27 днів = 185,18 грн.).

Колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08 червня 2012 року по 12 листопада 2012 року за 110 робочих днів в сумі 20369,80 грн.(185,18 грн.*110 днів = 20369,80 грн.) без урахування податків та інших обов'язкових платежів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08 червня 2012 року по 12 листопада 2012 року в сумі 20369,80 грн. без урахування податків та інших обов'язкових платежів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2012року про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до приватного підприємства «Глорія - Дей» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту.

Стягнути з приватного підприємства «Глорія - Дей» (ЄДРПОУ 36069533, м. Київ, вул. Братська, 6) на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08 червня 2012 року по 12 листопада 2012 року в сумі 20369 грн. 80 коп. без урахування податків та інших обов'язкових платежів.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: