Ухвала суду № 34551811, 24.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 357/3036/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дубановська І.Д. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

24 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Дроздівської сільської ради Білоцерківського району Київської області про поновлення на роботі, стягненя заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Дроздівської сільської ради Білоцерківського району Київської області та просила поновити її на посаді землевпорядника Дроздівської сільської ради Білоцерківського району Київської області; стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу з 04.02.2013 по день поновлення на раніше займаній посаді та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 працювала на посаді землеврядника Дроздівської сільської ради з 05.09.2011.

01 Лютого 2013 року позивачем власноручно було написано заяву про звільнення із займаної посади з 04.02.2013 року.

Розпорядженням Голови Дроздівської сільської ради №1 від 04.02.2013 ОСОБА_3 звільнено з посади спеціаліста-землеврядника сільської ради за власним бажанням з 04.02.2013 у відповідності до положень ст.38 КЗпП України.

Представником відповідача неодноразово вчинялись дії щодо повідомлення ОСОБА_3 про задоволення її заяви про звільнення з роботи засобами телефонного зв'язку.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 відсутні, зокрема, позивачем не надано належних достатніх та допустимих доказів відкликання заяви про звільнення із займаної посади.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке:

Згідно ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Також, зазначеною нормою КЗпП України працівнику надається право відкликати заяву про звільнення. Це безумовне право працівника.

В другому абзаці п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», з наступними змінами та доповненнями, працівник, який попередив власника або уповноважений ним орган про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, вправі до закінчення строку попередження відкликати свою заяву, і звільнення в цьому випадку не проводиться, якщо на його місце не запрошена особа в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації.

Проте, твердження апелянта про те, що 01.02.2013 нею було подано заяву про надання додаткової відпустки, що і було по суті відкликанням заяви про звільнення, не підтверджуються жодними належними, допустимими та достатніми доказами.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу з 04.02.2013 та моральної шкоди у розмірі 10 000 грн., колегія суддів вказує на те, що відмова в задоволенні основних вимог унеможливлює задоволення супутніх додаткових вимог позивача, таких як: відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками, викладеними в оскаржуваній постанові Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, та не вбачає в діях відповідача порушень норм чинного законодавства, що призвели б до порушень прав позивача.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 29 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С