Ухвала суду № 34551606, 30.10.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Дудар О.М.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"30" жовтня 2013 р. Справа № 817/1464/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" липня 2013 р. у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року ОСОБА_5 звернулася до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.12.2012 року № 8887481740 про сплату штрафу у розмірі 4060,42 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби форми "Ш" від 13.12.2012 року № 8887481740 про зобов'язання сплатити штраф за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання із плати за землю в сумі 4060,42 грн.

Не погоджуючись з даною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію Серії НОМЕР_1 (а.с. 6).

08.10.2008 року між Дубенською міською радою та позивачем було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,2718 га, яка розташована в АДРЕСА_2.

Право власності позивача на вказану земельну ділянку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії АБ № 094225 (а.с.44).

30.05.2011 року відповідачем прийнятті податкове повідомлення-рішення №0000561740 про визначення позивачу податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб в сумі 5822,23 грн. за 2011 рік та податкове повідомлення-рішення від 20.06.2012 №0042671740 про визначення позивачу податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб в сумі 14479,87грн. за 2012 рік, на підставі яких було винесено оспорюване рішення від 13.12.2012 року.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З пояснень представників сторін у суді першої інстанції та з матеріалів справи вбачається, що сплата податкових зобов'язань за земельним податком з фізичних осіб за 2011 рік та 2012 рік відбулася позивачем після відкриття 22.11.2012 року провадження у справі №2а/1770/4453/2012 за позовом Дубенської об`єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби до позивача про стягнення заборгованості.

Корінець податкового повідомлення-рішення від 30.05.2011 року №0000561740 (а.с.31), не містить доказів про дату його вручення, а корінець податкового повідомлення-рішення від 20.06.2012 №0042671740 (а.с.31) не містить доказів про особу, яка отримала вказане податкове повідомлення - рішення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач податкових повідомлень-рішень від 30.05.2011 №0000561740 та від 20.06.2012 №0042671740 не отримувала, а тому не мала можливості своєчасно сплатити вказану заборгованість.

Крім того, податкове повідомлення-рішення від 30.05.2011 №0000561740, на підставі якого було винесено оспорюване рішення, скасовано постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.03.2013 року. Вказане рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Такі обставини, (тобто ті, що встановлені в судовому рішенні іншого суду, яке набрало законної сили (ч.1, ч.4 ст.72 КАС України)) є преюдиційними.

Судом встановлено, що відповідачем проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати платежів до бюджету.

За результатами вказаної перевірки якої складено акт від 10.12.2012 року № 1957, в якому зафіксовано порушення п. 126.1 ст. 126 ПК України.

На підставі Акту перевірки від 10.12.2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.12.2012 року № 8887481740, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% від грошового зобов'язання з плати за землю фізичних осіб у сумі 4060,42 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача є незаконним, а тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю», використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно ст. 9 Податкового кодексу України, плата за землю належить до загальнодержавних податків та зборів.

Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

Згідно п. 1 ст. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 п.287.5 ст.287 Податкового кодексу України, податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Отже, виходячи з аналізу вказаних правових норм, фізична особа повинна сплатити плату за землю у розмірах, визначених податковим органом, на підставі отриманого податкового повідомлення-рішення. Самостійно визначати суми плати за землю та отримувача такої плати, платник податків - фізична особа не уповноважена.

Процедура направлення (вручення) органом державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків у 2011 році та у 2012 році була врегульована Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №985, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2010 за №1440/18735 (далі - Порядок №985).

Підпунктом 3.8 пункту 3 Порядку №985 передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження з повідомленням про вручення.

Згідно з пп.3.9 п.3 Порядку №985, дата відправлення (вручення) проставляється на корінці податкового повідомлення-рішення:

а) посадовою особою платника податків - юридичної особи (фізичною особою - платником податків) або її законним представником - у разі вручення податкового повідомлення-рішення під розписку;

б) працівником структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальною особою, визначеною керівником органу державної податкової служби для виконання таких функцій, у разі надіслання листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до корінця податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп.3.10 п.3 Порядку №985, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Вказане податковим органом не дотримано, а тому суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" липня 2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук

судді: (підпис) (підпис) А.Ю.Бучик Г.І. Майор

З оригіналом згідно: суддя _______ Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 АДРЕСА_1,33027

3- відповідачу Дубенська об'єднана державна податкова інспекція Ріненської області Державної податкової служби вул. Грушевського, 134,м.Дубно,Дубенський район,35600