Ухвала суду № 34550743, 17.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 р. Справа № 29175/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Кузьмича С.М., Улицького В.З.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представника позивача Хотинець М.У.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 червня 2010 року у адміністративній справі №2а-1437/10/0370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньфрукт» до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньфрукт» звернулося в суду з позовом до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень від 28 квітня 2010 року №0000672301/3, яким позивачу визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток в сумі 725112,70 грн., №0000972301/3, яким товариству визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в сумі 163356,00 грн. та №0000692301/1, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 108902,00 грн. та зобов'язано сплатити суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11251,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем в ході проведення перевірки ТзОВ «Волиньфрукт» безпідставно зроблено висновок про порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо неправомірного включення товариством до складу валових витрат вартості маркетингових послуг, послуг з адміністрування на платформі, послуг з організації просування товарів, наданих ТзОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» згідно додатку №1 від 06.09.2008 року до договору №22849 поставки товарів та надання послуг від цієї ж дати та додатку №7 від 01.01.2009 року до договору №22849 поставки товарів та надання послуг від цієї ж дати, які не були пов'язані з господарською діяльністю позивача. На підтвердження виконання договірних зобов'язань сторони оформляли акти приймання-передачі виконаних робіт та проводили взаєморозрахунки, що в свою чергу підтверджує виконання вказаних договорів. Витрати у грошовій формі, здійснені позивачем у вигляді сплати відсотків до обсягу поставлених на адресу ТзОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» товарів, обумовлених у Додатках №7А та №7Б до вищевказаних договорів, є компенсацією за послуги контрагента ТзОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», які були отримані позивачем у зв'язку та з метою їх використання у власній господарській діяльності, а отже згідно законодавства відносяться до валових витрат підприємства.

Крім цього, посилається на неправомірність висновків податкового органу щодо завищення валових витрат по операціях купівлі-продажу грибів лисичок, придбаних товариством у ТзОВ «МКМ Сервіс». Факт придбання грибів лисичок підтверджений належним чином оформленими податковими накладними, а укладений договір купівлі-продажу за своєю суттю і формою відповідає правилам, визначеними нормами цивільного законодавства.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 29.06.2010 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції від 28 квітня 2010 року №0000672301/3, №0000972301/3 та №0000692301/3.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права, зокрема Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Вважає, що позивачем зайво включено до складу валових витрат витрати в загальній сумі 1066478,00 грн. за маркетингові послуги, послуги з адміністрування на платформі та послуги з організації просування товарів, отримані від ТзОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», які не були пов'язані з господарською діяльністю позивача та не підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку. Також зазначив, що товариством зайво включено до складу валових витрат вартість придбаної у ТзОВ «МКМ Сервіс» продукції, а саме грибів лисичок, оскільки витрати, понесені ТзОВ «Волиньфрукт» при купівлі грибів, виникли в результаті здійснення нікчемного правочину.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, вказав,що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, прийнятою дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просив скаргу залишити без задоволення, а постанов суду без змін.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «Волиньфрукт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, про що було складено акт перевірки №21/2301/32196235 від 20.10.2009 року, яким встановлено порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 523410,00 грн., п.п.7.2.6, п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість на загальну суму 108904,00 грн., завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на загальну суму 108902,00 грн., завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму 173405,00 грн. та зменшено від'ємне значення по податку на додану вартість за червень 2009 року на суму 27516,00 грн.

На підставі акту перевірки з врахуванням процедури адміністративного оскарження були сформовані та надіслані позивачу податкові повідомлення-рішення від 28 квітня 2010 року №0000672301/3, яким ТзОВ «Волиньфрукт» визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток в сумі 725112,70 грн., №0000972301/3, яким товариству визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в сумі 163356,00 грн. та №0000692301/3, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 108902,00 грн. та зобов'язано сплатити суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11251,00 грн.

Судом першої інстанції позов задоволено з тих підстав, що надані послуги були пов'язані з господарською діяльністю товариства та обумовлені отриманням економічної вигоди, якою характеризується будь-яка господарська діяльність. Що стосується доводів відповідача про відсутність товарно-транспортних документів на відвантаження та перевезення продукції від ТзОВ «МКМ Сервіс», то вказане товариство орендує складські приміщення у ТзОВ «Агрофрукт» ЛТД, яке знаходиться за тією ж адресою, що і позивач, що в свою чергу виключає наявність товарно - транспортних накладних.

Колегія суддів апеляційного суду вважає висновки суду першої інстанції вірними з таких підстав.

Між позивачем (Постачальником) та ТзОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» (МЕТРО) були укладені договори поставки товарів та надання послуг від 06.09.2008 року та від 01.01.2009 року за №22849, відповідно до яких Постачальник постачає і передає у власність МЕТРО, а МЕТРО приймає та оплачує товари згідно з замовленнями МЕТРО та товаросупровідною документацією. Крім того, МЕТРО надає Постачальникові рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги у порядку та згідно з додатковими угодами та додатками до Договору.

Згідно Додатку №1 від 06.09.2008 року до Договору №22849 від 06.09.2008 року та Додатку №7 від 01.01.2009 року до Договору №22849 від 01.01.2009 року Постачальник сплачує МЕТРО Додаткову фіксовану та/чи пропорційну оплату за послуги МЕТРО по збільшенню товарообігу щодо товару Постачальника, що розраховується як певний відсоток від вартості товарів, поставлених Постачальником та фіксується у таблиці, яку вказано у Додатку №7А та/або Додатку №7Б. МЕТРО визначає суму Оплати за послуги по просуванню товарів Постачальника, що належить до сплати Постачальником кожного місяця, і зазначає її в акті приймання наданих послуг (він же рахунок до сплати) (пункт 1.5. Додатку). Сторони узгоджують детальний порядок надання послуг, які вказано в цьому Додатку, а також інших послуг, укладаючи Додаток №7А та/або Додаток №7Б, чи інші додатки до цього Договору (пункт 1.10 Додатку).

Додатком №7А від 22.09.2008 року до Договору №22849 від 06.09.2008 року та Додатком №7А від 01.01.2009 року до Договору №22849 від 01.01.2009 року узгоджено умови надання МЕТРО послуг по організації просування товарів Постачальника та маркетингових послуг стосовно товарів Постачальника. Додатком №7Б від 16.09.2008 року до Договору №22849 від 06.09.2008 року та Додатком №7Б від 01.01.2009 року до Договору №22849 від 01.01.2009 року узгоджено умови надання МЕТРО послуг з адміністрування на платформі.

Оплата маркетингових послуг, послуг з адміністрування на платформі та послуг з організації просування товарів (далі послуг) здійснювалася позивачем відповідно до актів приймання наданих послуг, які в свою чергу є також рахунками до сплати, при цьому, МЕТРО виписувало податкові накладні. На підтвердження здійснених взаєморозрахунків за надані послуги між позивачем та МЕТРО складені акти перевірки розрахунків за відповідний місяць за період з 01.10.2008 року по 30.06.2009 року. ТзОВ «Волиньфрукт» до складу валових витрат та до податкового кредиту за відповідні податкові періоди віднесло витрати, здійснені на придбання вищезгаданих послуг, в загальній сумі 1066478,00 грн. та суми ПДВ, сплачені у зв'язку з придбання послуг, в загальній сумі 213296,00 грн.

Крім того, між ТзОВ «МКМ Сервіс» (продавець) та ТзОВ «Волиньфрукт» (покупець) 02.09.2008 року був укладений Договір купівлі-продажу №03/08, згідно якого продавець повинен передати у власність (повне господарське відання) покупцю продукцію, надалі «товар», а покупець повинен прийняти та оплатити його на умовах цього Договору. Найменування товару: гриби і ягоди (свіжі, охолоджені, заморожені, консервовані, солені) та продукти їх переробки; фрукти і овочі свіжі.

Згідно податкової накладної від 12.09.2008 року №51 та видаткової накладної №РН-0000044 від 12.09.2008 року ТзОВ «МКМ Сервіс» здійснено поставку на ТзОВ «Волиньфрукт» грибів лисичок свіжоохолоджених несортованих в кількості 34057 кг на загальну суму 1232589,60 грн., в тому числі ПДВ в сумі 205431,60 грн. Позивачем до складу валових витрат віднесено вартість товару без ПДВ в сумі 1027158,00 грн. та до податкового кредиту сплачену суму ПДВ в розмірі 205432,00 грн.

Підпункт 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Оплата маркетингових послуг, послуг з адміністрування на платформі та послуг з організації просування товарів (далі послуг) підтверджується актами приймання наданих послуг, які в свою чергу є також рахунками до сплати та виписаними податковими накладними, що відповідач не заперечує.

Що стосується доводів апелянта про те, що акти приймання наданих послуг, оформлені на підтвердження надання таких послуг, не дають змоги встановити зв'язок таких послуг з господарською діяльністю позивача, не містять інформації щодо яких товарів надані такі послуги, то такі не відповідають фактичним обставинам та суперечать нормам матеріального права, оскільки послуги, передбачені Додатками №1 та №7 до Договорів, які були укладені між позивачем та МЕТРО, пов'язані з продажем та придбанням продукції позивача, та стосуються продукції (товару), постачання якої є господарською діяльністю позивача, що дає підстави віднести їх вартість до складу валових витрат підприємства.

З огляду на згадане, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що послуги, які надавалися МЕТРО та придбавалися позивачем, стосувалися товарів, поставка/продаж яких є господарською діяльністю позивача, а придбані послуги безпосередньо впливали на результати діяльності позивача з продажу товарів та були направлені на отримання доходу.

Щодо взаємовідносин позивача із ТзОВ «МКМ Сервіс», то доводи апелянта ґрунтуються на тому, що є нікчемними угоди, укладені між підприємцем ОСОБА_4 та фізичними особами-підприємцями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 предметом яких було придбання грибів лисичок, які в подальшому підприємцем ОСОБА_4 були реалізовані по договору комісії на купівлю продукції №01/08-К від 01.07.2008 року на ТзОВ «МКМ Сервіс» в загальній кількості 52276 кг на суму 1152443,20 грн., в результаті чого, на думку Ківерцівської МДПІ, всі подальші угоди, в тому числі, здійснена ТзОВ «МКМ Сервіс» поставка грибів лисичок на ТзОВ «Волиньфрукт» в кількості 34057 кг на загальну суму без ПДВ 1027158,00 грн. суперечить нормам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, а отже є нікчемною.

Однак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції про безпідставність таких твердження відповідача, оскільки, поставка грибів лисичок від ТзОВ «МКМ Сервіс» на адресу позивача здійснена 12.09.2008 року, а поставка вказаної продукції вказаних вище підприємців мала місце згідно накладної №8 від 18.09.2008 року, тобто товар, який був поставлений ОСОБА_6, не міг увійти до складу товару, поставленого 12.09.2009 року ТзОВ «МКМ Сервіс» на адресу позивача; в акті Хмельницької МДПІ від 21.04.2009 року №759/1720/НОМЕР_1 про результати документальної невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.05.2008 року по 31.12.2008 року зазначено, що даний підприємець уповноважив іншу особу ОСОБА_8 вчиняти від свого імені дії, а саме: здійснювати підприємницьку діяльність, отримувати грошові кошти і т.д., підписавши довіреність, яка була нотаріально посвідчена, а ця обставина, чи здійснювалась поставка грибів довіреною особою підприємця ОСОБА_7, податковим органом взагалі не досліджувалась. Будь-яких порушень податкового чи іншого законодавства в ході проведення зустрічних перевірок як ТзОВ «МКМ Сервіс», так і підприємця ОСОБА_4 податковим органом виявлено не було.

Крім цього, податковим органом не обґрунтовано той факт, що саме поставлені від підприємця ОСОБА_5 гриби лисички були в подальшому реалізовані позивачу, оскільки підприємець ОСОБА_4 придбавав вказану продукцію також у інших суб'єктів господарської діяльності.

На підтвердження того, що товар з походженням від вказаних підприємців не міг увійти до партії товару, переданого ТзОВ «Волиньфрукт» згідно видаткової накладної №РН-0000044 від 12.09.2008 року, ТзОВ «МКМ Сервіс» у своєму листі від 17.06.2010 року №42 повідомило, що 12.09.2008 року на адресу позивача було відвантажено продукцію, яка входила до залишку готової несортованої продукції станом на 01.09.2008 року. Операції з придбання грибів лисичок у підприємця ОСОБА_5 мали місце 6, 8, 9, 10 та 11 вересня 2008 року, що підтверджується відповідними накладними, а з підприємцем ОСОБА_6 - 12 вересня 2008 року.

Щодо відсутності товарно-транспортних документів на відвантаження та перевезення продукції від ТзОВ «МКМ Сервіс», то як встановлено в ході перевірки, вказане товариство орендує складські приміщення у ТзОВ «Агрофрукт» ЛТД, яке знаходиться за тією ж адресою, що і позивач.

Що стосується посилань апелянта на нікчемність угод, то суд зазначає наступне. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст.228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна, правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Відповідачем не представлено суду будь - яких доказів того, що заперечувані ним правочини були спрямовані саме на порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина, пошкодження чи незаконне заволодіння майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади.

Згідно із п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, аналізуючи ТзОВ «Волиньфрукт» правомірно включено до складу податкового кредиту за відповідні періоди суми ПДВ, сплачені товариством у зв'язку з придбанням послуг згідно Договорів поставки товарів та надання послуг, укладених між позивачем та ТзОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», а також суми ПДВ, сплачені позивачем у зв'язку з придбанням грибів лисичок у ТзОВ «МКМ Сервіс», оскільки факт сплати податку підтверджується відповідними податковими накладними, з огляду на що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача від 28.04.2010 року №0000972301/3 та №0000692301/3 є протиправними; порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині неправомірного віднесення до складу валових витрат вартості наданих МЕТРО послуг та вартості придбаних у ТзОВ «МКМ Сервіс» грибів лисичок не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, тому податкове повідомлення-рішення від 28.04.2010 року №0000672301/3 також є протиправним.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані рішення відповідачем винесені без достатніх правових підстав, тому є протиправними, погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції суд не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 червня 2010 року у адміністративній справі №2а-1437/10/0370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 22.10.2013 р.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді С.М. Кузьмич

В.З. Улицький