Ухвала суду № 34550735, 17.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 р. Справа № 24225/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представника позивача Назаревич В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 березня 2010 року у адміністративній справі №2а-19553/09/0370 за позовом Закритого акціонерного товариства СУСП «Теріхем - Луцьк» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство спільне українське-словенське підприємство «Теріхем - Луцьк» звернулось з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції та Головного управління державного казначейства України у Волинській області про стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість за лютий - березень 2008 року в сумі 512376 грн. та серпень - грудень 2008 року в сумі 73320 грн., а всього 585696 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем - Луцькою ОДПІ неправомірно відмовлено в бюджетному відшкодуванні з підстав відсутності відповідей на запити щодо проведення зустрічних перевірок, оскільки така підстава для відмови у бюджетному відшкодуванні чинним законодавством не передбачена.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22.03.2010 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції №0003402399/0 від 18.12.2009 року, податкове повідомлення - рішення №0003402399/1 від 25.02.2009 року, якими зменшено суму бюджетного відшкодування Закритому акціонерному товариству спільне українсько - словенське підприємство «Теріхем-Луцьк» з податку на додану вартість в розмірі 585102 грн. 00 коп. Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства спільне українсько - словенське підприємство «Теріхем-Луцьк» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 585696,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства спільне українсько - словенське підприємство «Теріхем-Луцьк» витрати по оплаті судового збору в розмірі 1703,40 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні всіх обставин по справі, зокрема посилається на надходження негативних відповідей на запити щодо проведення зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, зазначив, що постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права та правильним встановленням обставин справи. Просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідачі в судове засідання явку уповноважених представників не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. 21.05.2008 року по 02.06.2008 року Луцькою державною податковою інспекцією було проведено виїзну позапланову перевірку Закритого акціонерного товариства спільного українсько-словенського підприємствоа «Теріхем-Луцьк» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за лютий, березень 2008 року, за результатами якої складено Акт від 09 червня 2008 року. Перевіркою підтверджено заявлену ЗАТ СП «Теріхем-Луцьк» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2008 року в сумі 1008849 грн. та підтверджено суму бюджетного відшкодування за березень 2008 року в сумі 1694833 грн. Встановленим є те, що згідно платіжних доручень №3559 від 11 липня 2008 року та №3560 від 11 липня 2008 року ЗАТ СП «Теріхем-Луцьк» відшкодовано за лютий 2008 року ПДВ в сумі 870979 (вісімсот сімдесят тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. Залишок непроведеного відшкодування становить 137870 (сто тридцять сім тисяч вісімсот сімдесят) грн. Згідно платіжних доручень №3561 від 11 липня 2008 року та №3815 від 11 серпня 2008 року ЗАТ СП «Теріхем-Луцьк» відшкодовано за березень 2008 року ПДВ в сумі 1320327 (один мільйон триста двадцять тисяч триста двадцять сім) грн. Залишок непроведеного відшкодування становить 374506 (триста сімдесят чотири тисяч п'ятсот шість) грн.

В період з 26.01.2009 року по 19.02.2009 року державною податковою адміністрацією у Волинській області було проведено планову виїзну перевірку ЗАТ СП «Теріхем-Луцьк» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень, вересень 2008 року, за результатами якої складено Акт №5/23-5/25093118 від 05.03.2009 року. Даною перевіркою підтверджено заявлену ЗАТ СП «Теріхем-Луцьк» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2008 року в сумі 766009 грн. та підтверджено суму бюджетного відшкодування за вересень 2008 року в сумі 147248 грн. Згідно платіжних доручень №3859 від 31 серпня 2009 року та №3868 від 31 серпня 2009 року ЗАТ СП «Теріхем-Луцьк» відшкодовано за серпень 2008 року ПДВ в сумі 756870 (сімсот п'ятдесят шість тисяч вісімсот сімдесят) грн. Залишок непроведеного відшкодування ПДВ становить 9139 (дев'ять тисяч сто тридцять дев'ять) грн. Згідно платіжних доручень №3858 від 31 серпня 2009 року та №3867 від 31 серпня 2009 року ЗАТ СП «Теріхем-Луцьк» відшкодовано за вересень 2008 року ПДВ в сумі 124322 (сто двадцять чотири тисячі триста двадцять два) грн. Залишок не проведеного відшкодування ПДВ становить 22926 (двадцять дві тисячі дев'ятсот двадцять шість) грн.

В період з 02 березня 2009 року по 06 березня 2009 року державною податковою адміністрацією у Волинській області було проведено позапланову виїзну перевірку ЗАТ СП «Теріхем-Луцьк» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень, листопад 2008 року, за результатами якої складено Акт №56/23-99/25093118 від 06.03.2009 року. Даною перевіркою підтверджено заявлену ЗАТ СП «Теріхем-Луцьк» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2008 року в сумі 965138 грн. та підтверджено суму бюджетного відшкодування за листопад 2008 року в сумі 1300105 грн. Згідно платіжних доручень №3860 від 31 серпня 2009 року та №3851 від 31 серпня 2009 року ЗАТ СП «Теріхем-Луцьк» відшкодовано за жовтень 2008 року ПДВ в сумі 949466 (дев'ятсот сорок дев'ять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. Залишок не проведеного відшкодування ПДВ становить 15672 (п'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят два) грн. Згідно платіжних доручень №3866 від 31 серпня 2009 року та №3849 від 31 серпня 2009 року ЗАТ СП «Теріхем-Луцьк» відшкодовано за листопад 2008 року ПДВ в сумі 1293288 (один мільйон двісті дев'яносто три тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. Залишок не проведеного відшкодування ПДВ становить 6817 (шість тисяч вісімсот сімнадцять) грн.

З 31 березня 2009 року по 06 квітня 2009 року державною податковою адміністрацією у Волинській області було проведено позапланову виїзну перевірку ЗАТ СП «Теріхем-Луцьк» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2008 року, за результатами перевірки оформлено довідку №120/23-99/25093118 від 09 квітня 2009 року. Даною перевіркою підтверджено заявлену ЗАТ СП «Теріхем-Луцьк» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2008 року в сумі 1141718 грн. Згідно платіжних доручень №3853 від 31 серпня 2009 року, №3857 від 31 серпня 2009 року та №3856 від 31 серпня 2009 року ЗАТ СП «Теріхем-Луцьк» відшкодовано за грудень 2008 року ПДВ в сумі 1122952 (один мільйон сто двадцять дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят два) грн. Залишок не проведеного відшкодування ПДВ становить 18766 (вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят шість) грн.

Загальна заборгованість по відшкодуванню ПДВ ЗАТ СП «Теріхем-Луцьк» за лютий-березень 2008 року та серпень-грудень 2008 року становить 585696 грн., в тому числі:лютий 2008 року - 137870 грн.; березень 2008 року - 374506 грн.; серпень 2008 року - 9139 грн.; вересень 2008 року - 22926 грн.; жовтень2008 року - 15672 грн.; листопад 2008 року - 6817 грн.; грудень 2008 року - 18766 грн.

З 16.12.2009 року по 16.12.2009 року ДПА у Волинській області проведено документальну невиїзну перевірку ЗАТ СП «Теріхем-Луцьк» з питань правових відносин з постачальником 2 ланки ЗАТ «Екопром» за січень, лютий, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2008 року, які вплинули на бюджетне відшкодування за лютий, березень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року та з постачальником ПП «Ріо-Стиль» за серпень 2008 року, який вплинув на бюджетне відшкодування за вересень 2008 року. Згідно акту перевірки ЗАТ СП «Теріхем-Луцьк» в порушення вимог пункту 1.8 статті 1 підпункту 7.7.2 «а» пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника в банку за лютий 2008 року в сумі 137870 грн., за березень 2008 року в сумі 374506 грн., за серпень 2008 року в сумі 9139 грн., за вересень 2008 року в сумі 3501 грн., за жовтень 2008 року в сумі 15078 грн., за листопад 2008 року в сумі 6817 грн., за грудень 2008 року в сумі 18766 грн. по постачальнику 2 ланки ЗАТ «Екопром».

На порушення вимог пункту 1.8 статті 1 підпункту 7.7.2 «а» пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» станом на 16.102009 року не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника в банку по постачальнику 2 ланки ПП «Ріо-Стиль» за вересень 2008 року в сумі 19425 грн.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0003402399/0 від 18 грудня 2009 року та №0003402399/1 від 25 лютого 2009 року про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 585102 грн.

Судом першої інстанції позов задоволено з тих підстав, що Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить у залежність право платника податку на відшкодування від'ємного значення сум ПДВ від отримання відповідей на запити щодо сплати ПДВ контрагентами по ланцюгу до виробника, а передбачає обов'язок (частина 2 підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість») податкового органу надати такий висновок, якщо при перевірці не виявлено невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації. Крім того, накази, на які посилається Луцька ОДПІ також не містять заборони на надання висновку за відсутності відповідей на запити та наказ №538 втратив чинність відповідно до Наказу ДПА України №196 від 24.04.2003 року.

Колегія суддів апеляційного суду вважає висновки суду першої інстанції вірними з таких підстав.

Підставою прийняття відповідачем вищевказаних податкових повідомлень - рішень зумовлено неможливістю проведення звірки з контрагентами на підтвердження факту сплати податку на додану вартість до бюджету, оскільки неможливо встановити їх місцезнаходження.

Проте, колегія суддів апеляційного суду з такими доводами відповідачами погодитись не може, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам та суперечать нормам матеріального права.

Відповідно до п.п. 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 даного Закону встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 «а» пункту 7.7 статті 7 даного Закону передбачено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, чинним законодавством України, на момент виникнення спірних правовідносин, не було встановлено обов'язку підтвердження отримувачем товарів (послуг) факту сплати його контрагентами податку на додану вартість до бюджету.

Крім цього, в ході проведення перевірок позивача, позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ надавались податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством; суми податку на додану вартість по податкових накладних відповідають даним податкових декларацій з ПДВ

Відповідно до закріпленого в Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності (ст.61), будь-яка особа не може нести відповідальність за дії інших осіб.

Позивачем при здійсненні господарської діяльності додержано всіх норм податкового законодавства, позивач не зобов'язаний нести відповідальність за дії інших осіб, тому податкові повідомлення-рішення №0003402399/0 від 18 грудня 2009 року та №0003402399/1 від 25 лютого 2009 року про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 585102 грн. відповідачем винесені протиправно.

Відповідно до п.п. 7.7.3 - 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Відповідачем не надано органу державного казначейства висновків із зазначенням повної суми, що підлягала відшкодуванню з бюджету за період лютий-березень 2008 року, серпень-грудень 2008 року з тих підстав, що на надіслані Луцькою ОДПІ запити на підтвердження сплачених сум ПДВ по основних постачальниках та отримані відповіді проведення зустрічних перевірок неможливо, оскільки вказані ЗАТ «Екопром» та ПП «Ріо-Стиль» відсутні за місцезнаходженням.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням норм Закону України «Про податок на додану вартість», суд вважає, що чинне на момент спірних правовідносин законодавство не ставить у залежність право платника податку на відшкодування від'ємного значення сум ПДВ від отримання відповідей на запити щодо сплати ПДВ контрагентами по ланцюгу до виробника, а передбачає обов'язок (частина 2 підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість») податкового органу надати такий висновок, якщо при перевірці не виявлено невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації. Крім того, накази, на які посилається Луцька ОДПІ також не містять заборони на надання висновку за відсутності відповідей на запити. Також судом враховано, що наказ №538 втратив чинність відповідно до Наказу ДПА України №196 від 24.04.2003 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані рішення відповідачем винесені без достатніх правових підстав, тому є протиправними, погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції суд не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 березня 2010 року у адміністративній справі №2а-19553/09/0370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 22.10.2013 р.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді С.М. Кузьмич

В.З. Улицький