Постанова № 34542237, 24.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4894/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд САУТ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року ТОВ «Гранд САУТ» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 11 січня 2013 року № 0000392240.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2013 року вказаний адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач неправомірно сформував витрати за операціями з ТОВ «Енергорішення».

Під час судового засідання представник відповідача підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засідання заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2013 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Гранд САУТ» щодо підтвердження господарських відносин з податку на додану вартість із платником податків: ТОВ «Енергорішення», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 по 31 березня 2012 року, про що складено акт від 24 грудня 2012 року № 2261/22-40/34925024.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 11 січня 2013 року № 0000392240, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 198266 грн. 00 коп., з яких 158613 грн. 00 коп. - за основним платежем та 39653 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу ТОВ «Гранд САУТ» звернулося до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Гранд САУТ» суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених ТОВ «Енергорішення».

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Гранд САУТ» та ТОВ «Енергорішення» були укладені договори поставок від 23 лютого 2012 року № 11/01 та від 01 березня 2012 року № 1202-1. На підставі документів, складених у зв'язку з виконанням вказаного договору, позивач сформував податковий кредит у розмірі 198266 грн. 00 коп.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС вважає такі дії ТОВ «Гранд САУТ» неправомірними у зв'язку з тим, що працівниками ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС було здійснено перевірку постачальника позивача - ТОВ «Енергорішення». Постачальником ТОВ «Енергорішення» було ТОВ «Ентхілл», в діяльності якого наявні ознаки фіктивності та господарські операції з яким є безтоварними. У звязку з цим відповідач дійшов висновку про те, що операції між ТОВ «Гранд САУТ» та ТОВ «Енергорішення» також є безтоварними.

На думку колегії суддів самі по собі вказані обставини не є доказом безтоварності операцій між ТОВ «Гранд САУТ» та ТОВ «Енергорішення».

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Колегія суддів вважає, що при здійсненні такого контролю податковому органу необхідно перевіряти факт укладення та виконання відповідних договорів саме між особою, яка виконувала роботи і склала податкові накладні та особою, яка сформувала податковий кредит і валові витрати.

Натомість відповідачем було зроблено висновок про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість виключно за результатами аналізу діяльності контрагента особи, яка продавала товар позивачу (ТОВ «Ентхілл»).

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС не було всебічно та повно досліджено питання щодо виникнення у ТОВ «Гранд САУТ» права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з ТОВ «Енергорішення».

Разом з тим, звертаючись до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 11 січня 2013 року № 0000392240, з огляду на наявність інформації, що свідчить про можливу безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «Енергорішення», з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту за операціями з вказаним контрагентом ТОВ «Гранд САУТ» зобов'язане було надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання договорів поставки від 23 лютого 2012 року № 11/01 та від 01 березня 2012 року № 1202-1.

Позивачем були надані суду копії специфікації, видаткових накладних, податкових накладних, паспортів на товар та докази продажу товару третім особам.

Дослідивши зміст договорів від 23 лютого 2012 року № 11/01 та від 01 березня 2012 року № 1202-1 колегія суддів дійшла до висновку про те, що надані позивачем документи є недостатніми для відображення господарської операції в повному обсязі.

Так, відповідно до п. 2.1, 2.4, 4.1 договору від 23 лютого 2012 року № 11/01 ТОВ «Енергорішення» зобов'язане було спеціальним автомобільним транспортом доставити позивачу товар за адресою: м. Київ, вул. Л. Кумача, 7. Датою поставки товару вважається дата, зазначена покупцем на товарно-транспортній накладній. Разом з товаром покупцю передається товаросупровідні документи. Умовами п. 4.4 вказаного договору визначено, що товаросупровідними документами є товаротранспортна накладна, відвантажувальна накладна, інструкція по експлуатації.

Однак, позивачем не були надані до суду товарно-транспортні накладні. У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що ТОВ «Гранд САУТ» не надало доказів перевезення товару від продавця до адреси, визначеної в договорі, а також передачі товару покупцю. Як раніше зазначалося, покупець засвідчує отримання товару своїм підписом не лише у видатковій накладній, а й у товарно-транспортні накладній.

Крім того, з п. 2.9 акту перевірки від 24 грудня 2012 року № 2261/22-40/34925024 вбачається, що позивач орендує нежитлові приміщення виключно за адресою: м. Київ, вул. Ежена Потьє, 10-а.

Відомості про набуття права користування приміщенням за адресою: м. Київ, вул. Л. Кумача, 7 в матеріалах даної справи відсутні. У зв'язку з цим є незрозумілим на яких правових підставах ТОВ «Енергорішення» зобов'язане було поставити позивачу товар за вказаною адресою.

У п. 4.2 договору від 23 лютого 2012 року № 11/01 сторони дійшли згоди про те, що приймання товару здійснюється відповідно до Інструкцій П-6 та П-7.

Згідно п. 21 Інструкції П-6, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 липня 1965 року, представнику, виділеному для участі в прийнятті продукції по кількості, видається належним чином оформлена і завірена печаткою підприємства, разова довіреність за підписом керівника підприємства або його заступника. В довіреності на право участі в прийманні продукції по кількості зазначаються: дата видачі та номер, прізвище, ім'я і по-батькові, місце роботи і посада особи, якій видано довіреність, на участь в прийманні якої саме продукції уповноважений представник.

Довіреність видається на право участі в прийманні конкретної партії продукції. Видача довіреності на будь-який період не допускається.

Довіреність, видана з порушенням вимог даної Інструкції є недійсною.

Аналогічні вимоги до довіреності на отримання продукції по якості та комплектності наведені у п. 23 Інструкції П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року.

Разом з тим, позивач не надав доказів оформлення таких довіреностей. У видаткових накладних поруч з підписом особи, яка отримувала товар міститься надпис «за дов. № від». Однак посилання на номер та дату довіреності, на підставі якої діла особа, яка приймала товар, у всіх видаткових накладних - відсутні.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що ТОВ «Гранд САУТ» не надало доказів на підтвердження одержання товару від ТОВ «Енергорішення» за договором від 23 лютого 2012 року № 11/01.

Відповідно до п. 1.1, 5.3 договору від 01 березня 2012 року № 1202-1 ТОВ «Енергорішення» зобов'язане було спеціальним автомобільним транспортом доставити позивачу товар за адресою: с. Тарасівка, вул. Братів Чмілів.

Як раніше зазначалося, згідно п. 2.9 акту перевірки від 24 грудня 2012 року № 2261/22-40/34925024 позивач орендує нежитлові приміщення виключно за адресою: м. Київ, вул. Ежена Потьє, 10-а. Відомості про набуття права користування приміщенням за адресою: с. Тарасівка, вул. Братів Чмілів в матеріалах даної справи відсутні. У зв'язку з цим є незрозумілим на яких правових підставах ТОВ «Енергорішення» зобов'язане було поставити позивачу товар за вказаною адресою.

Згідно п. 5.2 договору від 01 березня 2012 року № 1202-1 постачальник надає продукцію згідно заявки, яка повинна містити інформацію про найменування продукції, її кількість, строк поставки, місце поставки та отримувача продукції.

Копії таких заявою до суду та до перевірки податковим органом позивач не надавав.

У відповідності до п. 5.3 договору від 01 березня 2012 року № 1202-1 поставка товару здійснюється при наявності доручення покупця на складі.

Однак, ТОВ «Гранд САУТ» не надало доказів оформлення довіреностей на отримання товару від ТОВ «Енергорішення». Як і у випадку з договором 23 лютого 2012 року № 11/01, у видаткових накладних поруч з підписом особи, яка отримувала товар міститься надпис «за дов. № від». Однак посилання на номер та дату довіреності, на підставі якої діла особа, яка приймала товар, у всіх видаткових накладних - відсутні.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що ТОВ «Гранд САУТ» не надало доказів на підтвердження одержання товару від ТОВ «Енергорішення» за договором від 01 березня 2012 року № 1202-1.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було зроблено помилковий висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Гранд Саут».

У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2013 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2013 року - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд САУТ» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Постанова складена в повному обсязі 29 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.