Ухвала суду № 34541847, 24.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1041/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Коротких А.Ю., Літвіної Н.М., при секретарі Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Менської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Менської міжрайонної Державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби до Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа: Державне підприємство «Крисківський спиртовий завод», про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И Л А :

Менська міжрайонна державна податкова інспекція Чернігівської області Державної податкової служби звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України про стягнення податкового боргу Державного підприємства «Крисківський спиртовий завод» в розмірі 1 291 526,50 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, за Державним підприємством «Крисківський спиртовий завод», станом на 08 січня 2013 року рахувалась заборгованість перед бюджетом (державним і місцевим) на загальну суму 1 291 526,50 грн., в тому числі: податок на прибуток підприємств та організацій у державній власності - 123 343,68 грн.; податок на додану вартість - 195 788,79 грн.; акцизний збір із вироблених в Україні товарів - 814 860,91 грн.; частина чистого прибутку господарських організацій - 680,00 грн.; податки і збори, що справлялися до 01 січня 2011 року - 340,00 грн.; плата за воду - 510,00 грн.; податок з власників транспортних засобів - 18 727,38 грн.; земельний податок з юридичних осіб - 24 231,95 грн.; комунальний податок - 491,30 грн.; збір за забруднення навколишнього природного середовища - 560,04 грн.; податок на доходи найманих працівників - 111 992,39 грн.

Не погоджуючись з несплатою відповідачем податкової заборгованості, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що 27 серпня 2003 року Державне підприємство «Крисківський спиртовий завод» (код ЄДРПОУ 00375378) зареєстровано Коропською районною державною адміністрацією Чернігівської області як юридична особа із загальнодержавною формою власності.

Відповідно до довідки за формою № 4-ОПП від 24 жовтня 2007 року за № 258/10/28-045, Державне підприємство «Крисківський спиртовий завод» перебуває на обліку платників податків в ДПІ у Коропському районі Чернігівської області.

Згідно з наказом Міністерства аграрної політики України № 812 від 13 грудня 2010 року «Про заходи з реорганізації Міністерства аграрної політики України», Міністерство аграрної політики України реорганізоване шляхом поділу на Міністерство аграрної політики та продовольства України та Державну інспекцію сільського господарства України.

Відповідно до розподільчого балансу та акта приймання-передачі суб'єктів господарювання від 01 червня 2011 року, Міністерство аграрної політики та продовольства України є правонаступником майнових прав та обов'язків Міністерства аграрної політики України щодо управління ДП «Крисківський спиртовий завод».

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Коропському районі Чернігівської області зверталась до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовами про стягнення з ДП «Крисківський спиртовий завод» заборгованості перед місцевим і державним бюджетами. На підставі виданих судом виконавчих листів відкриті виконавчі провадження, які станом на час розгляду справи не закриті, а виконавчі документи не повернуті стягувачу у зв'язку з відсутністю у боржника майна.

Крім того, 09 січня 2009 року податковим керуючим складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави № 1, відповідно до якого будівля корівника (1991 рік) розміром 66х12 м. - будівля 6х6 м. - пристройка, фундамент залізобетонний, блоки, стіни передано ДП «Крисківський спиртовий завод» у податкову заставу відповідно до ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно з наявним в матеріалах справи затвердженим Міністерством аграрної політики України переліком майна, що не включається до складу цілісного майнового комплексу ДП «Крисківський спиртовий завод», яке підлягає приватизації, а також балансом ДП «Крисківський спиртовий завод» на 31 грудня 2012 року, підтверджується наявність у суб'єкта господарювання станом на вказану дату оборотних активів.

18 вересня 2012 року Менська МДПІ Чернігівської області ДПС звернулась з листом № 1127/10/19 до Міністерства аграрної політики та продовольства України, в якому повідомила про наявність у ДП «Крисківський спиртовий завод» податкового боргу та просила вжити заходів відповідно до ст. 96 Податкового кодексу України, а саме, прийняти одне із рішень про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить ДП «Крисківський спиртовий завод»; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Згідно з листом № 37-32-2-15/20039 від 24 жовтня 2012 року, Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомило про реорганізацію ДП «Крисківський спиртовий завод» шляхом приєднання до ДП «Укрспирт», а також про те, що програмою реорганізації передбачено проведення інвентаризації майна, майнових прав та обов'язків, що знаходяться на балансі заводу та передачі їх до ДП «Укрспирт», та в подальшому завершення процедури реорганізації дасть можливість погашення ДП «Укрспирт» фінансових зобов'язань ДП «Крисківський спиртовий завод», в тому числі й податкового боргу підприємства в установленому законодавством порядку.

Крім того, відповідач повідомив податковий орган про відсутність коштів у Державному бюджеті на компенсацію простроченої заборгованості та здійснення досудової санації, а також про погодження проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», яким передбачено виключити підприємства спиртової та лікеро-горілчаної галузі із даного переліку, в тому числі ДП «Крисківський спиртовий завод».

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, не погашає суму податкового боргу у строки, встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.

У разі коли сума коштів, отримана від такого продажу, не покриває суму податкового боргу та витрат, пов'язаних з продажем активів, податковий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, що здійснює управління таким платником податків, з пропозицією щодо прийняття рішення про продаж частини акцій корпоратизованого підприємства за кошти або під зобов'язання щодо погашення його податкового боргу протягом поточного бюджетного року. Інформація зазначеного органу управління щодо прийняття або відхилення запропонованого рішення має бути надіслана податковому органу протягом тридцяти календарних днів з дня направлення такого звернення. Організація такого продажу здійснюється за правилами і у строки, встановлені законодавством з питань приватизації. У разі коли зазначений орган не прийме рішення про продаж частини акцій для погашення податкового боргу у зазначені цим пунктом строки, податковий орган зобов'язаний у місячний строк з дня отримання такої відмови або після закінчення встановленого для надання відповіді строку звернутися до суду із заявою про визнання такого платника податків банкрутом.

У разі коли податковим боржником визнається платник податків, який не підлягає приватизації, податковий орган здійснює заходи щодо продажу його активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної діяльності.

У разі коли сума коштів, отриманих від такого продажу, не покриває суму податкового боргу такого платника податків та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, податковий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням про прийняття рішення щодо:

надання відповідної компенсації бюджету, до якого має зараховуватися сума податкового боргу такого платника податків, за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить платник податків;

реорганізації такого платника податків з урахуванням правил, встановлених цим Законом;

ліквідації такого платника податків та списання податкового боргу;

оголошення такого платника податків банкрутом у порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень має бути надіслана податковому органу протягом тридцяти календарних днів з дня направлення звернення. У разі коли податковий орган не отримує зазначену відповідь у визначений цим пунктом строк або отримує незадовільну відповідь, податковий орган зобов'язаний звернутися до суду із заявою про визнання такого платника податків банкрутом.

Визнання державного або комунального підприємства таким, що має податковий борг, є обов'язковою підставою розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства. Рішення щодо розірвання трудового договору (контракту) з керівником державного (комунального) підприємства може бути відкладене на строк проведення апеляційної процедури, але не більше строків, установлених цим Законом, після спливу яких настають наслідки, визначені у першому реченні цього абзацу. Якщо за наявності достатніх підстав таке рішення не приймається, то службова (посадова) особа, яка не прийняла таке рішення, підлягає дисциплінарній та матеріальній відповідальності за правилами, встановленими законом, або підпадає під дію норм закону з питань запобігання корупції за наявності відповідних підстав.

Трудові договори (контракти), що укладаються з керівником державного або комунального підприємства, повинні містити зазначену відповідальність, що є їх істотною умовою.

Норми цього пункту не поширюються на випадки виникнення податкового боргу внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) чи внаслідок невиконання або неналежного виконання державними органами зобов'язань з оплати товарів (робіт, послуг), придбаних у такого платника податків за рахунок бюджетних коштів, з надання платнику податків субсидій або дотацій, передбачених законодавством, або з повернення платнику податків надміру внесених податків, зборів (обов'язкових платежів) чи їх бюджетного відшкодування згідно з нормами податкового законодавства.

Будь-які договори про передання акцій (інших корпоративних прав), що перебувають у державній або комунальній власності, в управління третім особам мають містити зобов'язання таких третіх осіб щодо недопущення виникнення податкового боргу після передання, а також право відповідно держави або територіальної громади на одностороннє (позасудове) розірвання таких договорів при виникненні податкового боргу.

Таке саме правило стосується будь-яких договорів про приватизацію державного або комунального майна, укладених під інвестиційні зобов'язання.

Згідно з п.п. 96.1-96.3 ст. 96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

У разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Менської міжрайонної Державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби до Міністерства аграрної політики та продовольства України про стягнення податкового боргу є передчасними, необґрунтованими та не засновані на нормах права, оскільки податковим органом не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що ним було використано повний перелік дій, визначений наведеними законодавчими нормами щодо порядку встановлення та стягнення податкового боргу державного підприємства.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Менської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2013 року - без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 29 жовтня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді А.Ю. Коротких

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.