Ухвала суду № 34532255, 23.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/33345/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька (далі - ДПІ)

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31.03.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.04.2011

у справі № 2а-0570/3378/2011

за позовом приватного підприємства "Марина" (далі - Підприємство)

до ДПІ

про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31.03.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.04.2011, позов задоволено; скасовано рішення ДПІ від 09.12.2010 № 0005712344 про застосування фінансових санкцій в частині накладення на позивача 1000 грн. штрафу, а також рішення ДПІ від 09.12.2010 № 0005702344 про застосування штрафних (фінансових) санкцій та рішення ДПІ від 09.12.2010 № 00005692344 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з мотивів недоведеності податковим органом фактів порушення позивачем правил здійснення розрахункових операцій, зафіксованих в акті перевірки.

Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням пунктів 1, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення), статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що ДПІ було проведено перевірку господарської одиниці - належного позивачеві бару - за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Результати перевірки було викладено в акті від 19.11.2010 № 0583/05/62/23/24317836.

Під час цієї перевірки податковим органом було виявлено:

- отримання позивачем від суб`єктів підприємницької діяльності коштів за надання послуг з оренди приміщень у загальній сумі 29152 грн. без проведення цих коштів через РРО та без видачі чеків встановленого зразка, а також наявність у Підприємства на реалізації товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 25156 грн., необлікованих в установленому порядку. Наведені обставини стали підставою для застосування до Підприємства 196 072,50 грн. штрафних санкцій за рішенням про застосування штрафних (фінансових) від 09.12.2010 № 00005692344;

- неоприбуткування позивачем готівкових коштів у сумі 158,40 грн. у касовій книзі Підприємства, у зв'язку з чим позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 792 грн. за рішенням від 09.12.2010 № 0005702344 про застосування штрафних (фінансових) санкцій;

- продаж позивачем пачки тютюнових виробів «Мальборо лайт» за ціною 20 грн., яка є вищою ніж максимальна роздрібна ціна, вказана на пачці (11 грн.). На підставі цього позивача зобов'язано сплатити 1000 грн. штрафу за рішенням від 09.12.2010 № 0005712344 про застосування фінансових санкцій.

Вищий адміністративний суд України погоджується з правовим висновком судів щодо відсутності за даних обставин порушення Підприємством приписів пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, відповідно до пункту 12 статті 9 цього Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

При здійсненні операцій з надання в оренду приміщень позивач не повинен використовувати РРО, оскільки розрахунки готівкою при цьому здійснюються не в місці отримання товарів (надання послуг).

Правильною є і надана судами юридична оцінка по епізоду, пов'язаному з порядком обліку товарів суб'єктом малого підприємництва. Так, суди з'ясували, що у 2010 році Підприємство перебувало на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності згідно зі свідоцтвом про право сплати єдиного податку від 14.12.2009 № 0562013156.

Відповідно до статті 6 вказаного Закону облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

З наведеної норми Закону випливає, що обов'язок ведення обліку товарних запасів не міг бути покладений на суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (чинного на час виникнення спірних відносин). Передбачений пунктом 12 статті 3 та статті 6 Закону обов'язок вести облік товарних запасів у порядку, визначеному чинним законодавством, встановлено для суб'єктів господарювання, які перебували на загальній системі оподаткування.

А відтак у 2010 році Підприємство як платник єдиного податку не було зобов'язано вести облік придбаних та\або реалізованих товарів, що виключає можливість притягнення позивача до відповідальності за невиконання цього обов'язку.

По епізоду щодо реалізації позивачем тютюнових виробів за ціною вищою від максимальної роздрібної ціни, встановленої виробником або імпортером таких тютюнових виробів, суди встановили, що фактично Підприємством було продано за ціною 20 грн. сигаретний набір, який складався з пачки сигарет та запальнички. Наведений факт податковою інспекцією не заперечувався.

Відповідно до статті 111 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

За змістом абзацу дванадцятого частини другої статті 17 названого Закону у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта підприємницької діяльності тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.

Наведені норми не установлюють цінових обмежень при реалізації тютюнових комплектів, до яких входять тютюнові вироби, у зв'язку з чим слід погодитися з висновком судів про недоведеність податковим органом наявності у діях Підприємства ознак правопорушення, передбаченого цими законодавчими приписами, та, відповідно, про незаконність рішення ДПІ від 09.12.2010 № 0005712344 про застосування фінансових санкцій в частині накладення на позивача 1000 грн. штрафу.

Висновок ДПІ про неоприбуткування позивачем готівки у сумі 158,40 грн. ґрунтується на тому, що позивачем не відображено у касовій книзі суми готівкових коштів, вилучені з каси Підприємства за операцією «службова видача».

Розглядаючи зазначений епізод, суди послалися на те, що готівкові кошти у вказаній сумі були проведені позивачем через РРО, відображені у Z-звітах, вклеєних до КОРО, та готівкові надходження Підприємства відповідають даним його касової книги.

У пункті 1.2 Положення зазначено, що оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Таким чином, процедура оприбуткування передбачає відображення надходжень готівки у законодавчо визначеному порядку. У даному ж разі на обґрунтування факту порушення позивачем вимог пункту 2.6 Положення ДПІ фактично посилається на неналежний облік позивачем вилученої з каси готівки, що не охоплюється поняттям оприбуткування.

А відтак суди правомірно визнали незаконним застосування до позивача штрафу в порядку пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Оскільки висновки судів відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам спору, установленим на підставі повного та об'єктивного дослідження доказів у справі, то процесуальних підстав для скасування оскаржуваної постанови та ухвали судів першої і апеляційної інстанцій не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька відхилити.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31.03.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.04.2011 у справі № 2а-0570/3378/2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько