Ухвала суду № 34532235, 23.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/33582/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові (далі - СДПІ)

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2009

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2011

у справі № 2а-6465/09/1370 (2650/10/9104)

за позовом Українсько-англійського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Галка ЛТД" (далі - Товариство)

до державної податкової інспекції у м. Львові

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2011, позовні вимоги задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 14.09.2009 № 0000451601/0/16129 та від 24.09.2009 № 0000451601/0/16129 з мотивів неправомірного застосування до позивача штрафних санкцій за неподання податкової декларації з ПДВ за липень 2009 року.

На вказані судові акти СДПІ подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить їх скасувати та повністю відмовити у позові, посилаючись на невірне застосування судами вимог чинного законодавства (зокрема, підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», підпункту 7.5 пункту 7 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, далі - Інструкція).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями під час розгляду даної справи встановлено, що підставою для застосування до позивача 170 грн. штрафних санкцій згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями слугував висновок податкового органу про неподання Товариством податкової декларації з ПДВ за липень 2009 року, як це відображено в акті про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки від 15.09.2009 № 45/15-2/22331884.

Судами також з'ясовано, що відповідно до умов договору про забезпечення електронного документообігу платника податків з державною податковою інспекцією засобами телекомунікаційного зв'язку від 23.07.2009 № 18, укладеного державною податковою інспекцією у м. Львові та Товариством, 19.08.2009 останнє подало до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за липень 2009 року в електронному вигляді.

Листом від 21.08.2009 № 14215/15-21 податкова інспекція повідомила позивача про неподання ним додатку 1 до податкової декларації та роз'яснила порядок заповнення розрахунків коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Листом від 26.08.2009 № 623 позивач надіслав податковій інспекції копії квитанції № 2 від 19.08.2009 реєстраційний номер звіту 9000881890, квитанції № 2 від 19.08.2009 реєстраційний номер звіту 9000881891 та квитанції № 2 від 19.08.2009 реєстраційний номер звіту 9000877769 як підтвердження факту подання ним спірної декларації з необхідними додатками.

Порядок подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису врегульований положеннями Інструкції.

Так, згідно з підпунктом 7.3 пункту 7 Інструкції після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

Відповідно до підпункту 7.5 цього ж пункту підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

В силу вимог підпункту 7.6 пункту 7 Інструкції якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Як встановили суди, податковим органом не було дотримано вимоги наведеної законодавчої норми, позаяк квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття спірної податкової декларації в електронному вигляді позивачеві не надсилалися; причини невідповідності цієї декларації вимогам чинного законодавства податковою інспекцією наведено не було.

Викладені у листі від 21.08.2009 № 14215/15-21 відомості відносно дефектів подання спірної декларації (а саме - неподання додатку 1) спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Доказів протилежного податковим органом не надано, поданої позивачем декларації та розрахунку коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з порушенням порядку їх заповнення не представлено.

А відтак суди цілком обґрунтовано задовольнили даний позов, визнавши безпідставним як висновок податкового органу про порушення позивачем порядку та форми подання декларації, так і притягнення Товариство до відповідальності у вигляді оспорюваних штрафних санкцій.

Оскільки висновки судів відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам спору, то процесуальних підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові відхилити.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2011 у справі № 2а-6465/09/1370 (2650/10/9104) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько