Ухвала суду № 34532219, 30.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" жовтня 2013 р. м. Київ К-40186/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2010 по справі №2а-3305/10/1670 за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олтан» про застосування арешту активів платника у вигляді зупинення операцій на рахунку

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олтан» (далі - ТОВ «Олтан», відповідач) про застосування арешту активів платника у вигляді зупинення операцій на рахунках останнього відповідно до пп. 9.1.2 п. 9.1 та пп.9.3.1, 9.3.9 п. 9.3 ст.9 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон України №2181-III).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2010, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з відсутності законних підстав для застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків ТОВ «Олтан». Крім того, судами зазначено, що відповідно до приписів підпункту 5.2.4 пункту 5.2 Закону України №2181-III при звернені платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті і прийняття відповідного рішення.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач 07.12.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 07.02.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2010, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема підпункт . 9.1.2 пункту 9.1, підпункту 9.3.3 пункту 9.3 статті 9 Закону України №2181-III, статей 9, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, на підставі акту №317/23-210/21056692 від 02.02.2010, складеного за результатом проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «Олтан» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.09.2009, податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 13.02.2010 №0000632301/0/404, яким відповідачу донараховано податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі - 88877,00грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції за у розмірі - 33010,00грн., №0027061702/0/406, яким відповідачу донараховано податок з доходів фізичних осіб за основним платежем у сумі - 36693,75грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 73387,50грн.

30.06.2010 в ході проведення заходів спрямованих на погашення податкового боргу, що рахується за ТОВ «Олтан» в сумі 231968,25грн. працівниками Управління погашення прострочених податкових зобов'язань Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області з метою опису активів та внесення їх в податкову заставу для забезпечення погашення податкового боргу здійснений виїзд за юридичною адресою ТОВ «Олтан», за результати якої складено акт від 30.06.2010 про не допуск до опису активів у податкову заставу.

На підставі акту від 30.06.2010 прийнято рішення від 08.07.2010 про застосування адміністративного арешту активів платника податків.

Правовою підставою для застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків є абзац «г» підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону України №2181-III, а саме: відмова ТОВ «Олтан» від допуску працівників податкового органу до опису активів підприємства для подальшого їх віднесення в податкову заставу.

Приписами підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Закону №2181-III передбачено, що адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Підпункт 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону №2181-III містить виключний перелік обставин можливості застосування арешту активів, зокрема підпункт «г» вказує на те, що арешт активів може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Згідно пункту 5.4 розділу 5 Порядку застосування адміністративного арешту активів платників, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації №386 від 25.09.2001 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2001 за №865/6056, арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування. У разі виникнення такої обставини слід установити факт відмови платника податку від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, зафіксувати його актом відмови, який складається оперативним працівником податкової міліції за місцезнаходженням такого платника податку, підписується працівником податкової інспекції, який повинен проводити перевірку, та понятими особами, а в разі незнайдення платника податку обов'язково скласти акт про факт його незнайдення.

З матеріалів справи вбачається, що акт про не допуск до опису активів у податкову заставу від 30.06.2010, підписаний лише податковим керуючим та представниками податкової міліції.

Проте, відповідно до пункту 7.6 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом №327 від 10.08.2005 Державної податкової адміністрації України, понятими не можуть бути працівники податкових або правоохоронних органів, а також інші особи, участь яких як понятих обмежується Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 16 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що як поняті можуть бути запрошені будь-які дієздатні громадяни, які не мають особистої заінтересованості в провадженні виконавчих дій і не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв'язками, підлеглістю чи підконтрольністю. Кількість понятих при вчиненні виконавчих дій не може бути менше двох.

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що акт про не допуск до опису активів у податкову заставу від 30.06.2010 складений з порушенням діючого законодавства, а тому не є належним доказом в підтвердження факту не допуску податкового органу до проведення перевірки.

До того, ж відповідно до підпункту 9.1.1 пункту 9.1. статті 9 Закону України №2181-III адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу, а тому, адміністративний арешт може бути накладено на активи платника податків виключно у випадку наявності податкового боргу у такого платника.

Податковий борг - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податку або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.

Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку. Для випадків апеляційного порядку узгодження сум податкового зобов'язання строк сплати визначається підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України №2181-III і становить десять днів.

Зазначений строк переривається у разі звернення платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу згідно із підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України №2181-III. При цьому податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що виникнення податкового боргу пов'язано із несплатою податкового зобов'язання та штрафних санкцій, визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями №0000642301/0/8 від 13.02.2010; №0000632301/0/404 від 13.02.2010; №0000022200/0/405 від 13.02.2010; №0027061702/0/406 від 13.02.2010, які було оскаржено до суду в межах строку сплати узгодженого в апеляційному порядку податкового зобов'язання, а тому сума податкового зобов'язання є неузгодженою у розумінні Закону України №2181-III.

Отже, наявності законних підстав для застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків ТОВ «Олтан» не вбачається, тому суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв