Ухвала суду № 34531792, 15.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/19206/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року

по справі №2а-15250/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейм-93» (надалі - ТОВ «Сейм»)

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Голосіївському районі м.Києва)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м.Києва №0001962280 від 31.05.2012р.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17.01.2013р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ДПІ у Голосіївському районі м.Києва звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013р. та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17.01.2013р., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Сейм-93» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Дніпрорембуд-сервіс» за травень-червень 2011р., за результатами якої складено акт №109/1-22-80-21546513 від 17.05.2012р.

Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

На підставі названого акту ДПІ у Голосіївському районі м.Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №00001962280 від 31.05.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Задовольняючі позовні вимоги та скасовуючи рішення суду першої інстанції, колегія апеляційного суду цілком правильно та обґрунтовано виходила з наступного.

Так, між TOB «Сем-93» та ПП «Дніпрорембуд-сервіс» було укладено наступні договори: №24/05-ДС від 24.05.2011р. №18/05-ДС від 18.05.2011р., №16/05-ДС від 16.05.2011р., №13/05-ДС від 13.05.2011р., №06/06-ДС від 03.06.2011р., 05/06-ДС від 03.06.2011р., 03/06-ДС від 02.06.2011р., 02/06-ДС від 01.06.2011р.

У відповідності до предмету зазначених договорів, TOB «Сем-93» доручило, а ПП «Дніпрорембуд-сервіс» зобов'язалося виконати електромонтажні роботи на різних об'єктах м.Києва.

Відповідно до умов зазначених договорів ПП «Дніпрорембуд-сервіс» було виконано повний перелік робіт зазначений в договорах, сторонами договорів було підписано відповідні акти приймання виконаних підрядних робіт за Формою №КБ-2 та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3.

Згідно актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт, ПП «Дніпрорембуд-сервіс» виконало електромонтажні роботи на різних об'єктах відповідно до укладених договорів, та виписало на адресу TOB «Сейм-93» податкові накладні.

TOB «Сейм-93» розрахувалось за виконані контрагентом роботи, та поставлений товар шляхом перерахування на рахунки контрагента грошових коштів, що підтверджується виписками банку, платіжними дорученнями.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після їх закінчення.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (до пп.14.1.181 п. 14.1 ст.14 Податкового Кодексу України)

Згідно з п. 198.1 цього Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Як встановлено судом попередньої інстанції та вбачається з матеріалів справи, отримані від ПП «Дніпрорембуд-сервіс» роботи були в подальшому використані у господарській діяльності ТОВ «Сейм-93», оскільки офісно-житлові будинки в яких проводились електромонтажні роботи прийняті в експлуатацію після завершення його будівництва та передані замовникам будівництва.

Можливість здійснення робіт ПП «Дніпрорембуд-сервіс» була встановлена Державною архітектурно-будівельною інспекцією при видачі ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, яка на сьогоднішній день є чинною.

На момент складання податкових накладних ПП «Дніпрорембуд-сервіс» було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду попередньої інстанції про те, що податковий кредит позивача по господарським операціям з ПП «Дніпрорембуд-сервіс» був сформований на підставі оформлених належним чином податкових накладних, а реальність господарських операції підтверджена наявністю первинних бухгалтерських документів.

Стосовно тверджень податкового органу про те, що фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Сейм-93» з ПП «Дніпрорембуд-сервіс» носять характер нікчемного правочину, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено про умисне укладення угод ТОВ «Сейм-93» з ПП «Дніпрорембуд-сервіс» з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності» здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про «безтоварність» господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов