Ухвала суду № 34531736, 22.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/14558/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпро»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року

у справі № 2а-2836/10/0470

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпро»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Український інвестиційний клуб»,

Акціонерний банк «Брокбізнесбанк»,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдбізнесцентр»

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2010 року адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпро» (позивач) до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000152200/0 від 18 лютого 2010 року в частині визначення ВАТ «СК «Дніпро» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 261 738,00 грн. (174 492,00 грн. - основний платіж, 87 246,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції). Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «СК «Дніпро» судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заборона на укладання цивільно-правових договорів з простими іменними акціями Відкритого акціонерного товариства «Гідробетон» почала діяти з дати опублікування розпорядження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 131-3 від 09 жовтня 2007 року про зупинення обігу простих іменних акцій ВАТ «Гідробетон» в офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, тобто - з 26 листопада 2007 року, а не з дати набрання законної сили постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 17 липня 2007 року у справі № А8/181-07.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року апеляційну скаргу ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська задоволено. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2010 року скасовано. В задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права ставиться питання про зміну постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року шляхом залишення постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2010 року без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведену планову перевірку ВАТ «СК «Дніпро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2006 року по 30 вересня 2009 року, за результатами якої складено акт № 290/220/02305896 від 10 лютого 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000152200/0 від 18 лютого 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 273 733,00 грн. (179 559,00 грн. - основний платіж, 94 174,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) у зв'язку з неправомірним відображенням в окремому обліку витрат на придбання та доходів від продажу простих іменних акцій ВАТ «Гідробетон», щодо якого на час здійснення цих операцій прийнято судове рішення про його ліквідацію.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, контролюючий орган посилався на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 17 липня 2007 року у справі № А8/181-07, якою визнано недійсними запис про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідробетон», установчі документи ТОВ «Гідробетон» з моменту їх реєстрації та Свідоцтво про державну реєстрацію з моменту його видачі, запис про державну перереєстрацію ВАТ «Гідробетон», установчі (статутні) документи ВАТ «Гідробетон» з моменту їх реєстрації та Свідоцтво про державну реєстрацію з моменту його видачі, реєстрацію випуску акцій ВАТ «Гідробетон» з моменту внесення інформації про неї до Загального реєстру випуску цінних паперів, Свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ВАТ «Гідробетон» з моменту його видачі, а також припинено юридичну особу ВАТ «Гідробетон». Вказане судове рішення не оскаржувалось в апеляційному порядку та набрало законної сили.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Згідно з підпунктами 7.6.3, 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Пунктом 11 частини 1 статті 1 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 3480-IV) визначено, що обіг цінних паперів - це вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав на цінні папери і прав за цінними паперами, крім договорів, що укладаються у процесі емісії, при викупі цінних паперів їх емітентом та купівлі-продажу емітентом викуплених цінних паперів.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 2 Закону № 3480-IV емітентом цінних паперів є юридична особа, Автономна Республіка Крим або міська рада, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади чи міжнародна фінансова організація, які від свого імені розміщують емісійні цінні папери та беруть на себе зобов'язання за ними перед їх власниками.

Згідно із статтею 6 Закону № 3480-IV акцією є іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Емітентом акцій є тільки акціонерне товариство. Порядок прийняття відповідним органом акціонерного товариства рішення про розміщення акцій визначається законом, що регулює питання утворення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Прості акції надають їх власникам однакові права.

Системний аналіз вказаних законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що проста іменна акція нерозривно пов'язана з особою емітента, адже її економіко-правове значення полягає у забезпеченні отримання її держателем прибутку, зокрема, у вигляді дивіденду, в той час як наслідком припинення юридичної особи-емітента є втрата акцією своїх ознак прибутковості, що виключає її товарність.

Відтак, економічний ефект від продажу акцій припиненого (ліквідованого) емітента відсутній, оскільки такий ефект не може бути пов'язаний із заниженням прибутку підприємства, внаслідок безпідставного застосування правил оподаткування, визначених пунктом 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР.

Таким чином, у разі здійснення суб'єктами господарювання операцій з акціями, емітованими підприємством, діяльність якого припинено, такі акції не можуть бути об'єктами цивільних прав та не відповідають визначенню цінних паперів, наведеному в частині 1 статті 3 Закону № 3480-IV, а отже зазначена операція не може спричиняти відповідні зміни у податковому обліку платника податків.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпро» відхилити, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.