Ухвала суду № 34531684, 15.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/27031/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року

у справі № 2-а-13752/10/2070

за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Енергія»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року, адміністративний позов Акціонерного товариства закритого типу «Енергія» (позивач) до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (відповідач) задоволено в повному обсязі. Скасовано рішення № 000310305/1 від 04 серпня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Стягнуто з Державного бюджету України на користь АТЗТ «Енергія» витрати із сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку АТЗТ «Енергія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено акт № 2574/2305/30429838 від 22 квітня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0001822305/0 від 14 травня 2010 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 421 945,58 грн.

За результатами адміністративного оскарження, скаргу позивача задоволено частково, у зв'язку з чим остаточно прийнято рішення № 000310305/1 від 04 серпня 2010 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 390 320,32 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 2.10 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, (далі - Положення) у зв'язку з перевищенням ліміту залишку готівки в касі підприємства.

Задовольняючи адміністративний позов в повному обсязі, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Отже, штрафні (фінансові) санкції, застосовані за порушення вимог Положення, за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями.

Статтею 250 ГК України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено судами, порушення позивачем вимог пункту 2.10 глави 2 Положення відбулось при здійсненні ним господарської діяльності 27 лютого 2009 року, 05 березня 2009 року, 25 березня 2009 року та 30 квітня 2009 року, а тому штрафні (фінансові) санкції в розмірі в розмірі 390 320,32 грн. застосовано відповідачем до АТЗТ «Енергія» оскаржуваним рішенням поза межами визначеного статтею 250 ГК України гранично допустимого строку.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.