Ухвала суду № 34531673, 15.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2013 року м. Київ К-41233/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року

у справі № 2а-6413/09/0670

за позовом Дочірнього підприємства «Коростенський молокозавод» Відкритого акціонерного товариства «Житомирмолоко»

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року, позов Дочірнього підприємства «Коростенський молокозавод» Відкритого акціонерного товариства «Житомирмолоко» (позивач) до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області (відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000292301/0 від 04 вересня 2009 року. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства в Житомирській області на користь ДП «Коростенський молокозавод» ВАТ «Житомирмолоко» 3,40 грн. сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Коростенська ОДПІ Житомирської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну перевірку залишку коштів, акумульованих на спеціальному рахунку ДП «Коростенський молокозавод» ВАТ «Житомирмолоко», за результатами якої складено акт № 372/23-01/00445340 від 25 серпня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000292301/0 від 04 вересня 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам в розмірі 17 928,26 грн. (0,00 грн. - основний платіж, 17 928,26 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2009 року № 291 «Про реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), в результаті чого залишок коштів, акумульованих на спеціальному рахунку підприємства станом на 01 березня 2009 року, в розмірі 17 928,26 грн., на думку контролюючого органу, підлягає перерахуванню до бюджету.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2181-III) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-III контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Як встановлено судами, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу фактично не донараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, а відтак слід погодитись з висновком судових інстанцій про відсутність у відповідача в розглядуваній ситуації правових підстав для визначення ДП «Коростенський молокозавод» ВАТ «Житомирмолоко» штрафних (фінансових) санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області відхилити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.