Ухвала суду № 34531324, 29.10.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/2938/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого-судді: Боровицького О. А., суддів: Сапальової Т.В. Полотнянка Ю.П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, Хмельницького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідачів в якому просить визнати дії управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області (управління громадською безпекою), що виразилися у наступному: не розгляді об'єктивно і всебічно наступних заяв (звернень): заяви від 15 грудня 2012 року; заяви від 15 січня 2013 року; заяви від 15 лютого 2013 року; заяви від 16 березня 2013 року; заяви від 15 квітня 2013 року; заяви від 15 травня 2013 року; не прийнятті процесуального рішення щодо поданих заяв (звернень): заяви від 15 грудня 2012 року; заяви від 15 січня 2013 року; заяви від 15 лютого 2013 року; заяви від 16 березня 2013 року; заяви від 15 квітня 2013 року; заяви від 15 травня 2013 року; не повідомлення позивача як заявника про результати розгляду поданих наступних заяв: заяви від 15 грудня 2012 року; заяви від 15 січня 2013 року; заяви від 15 лютого 2013 року; заяви від 16 березня 2013 року; заяви від 15 квітня 2013 року; заяви від 15 травня 2013 року; - незаконними;

визнати дії Хмельницького міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, що виразилися у наступному: вилучені із приватної власності пристрою для відстрілу патронів споряджених гумовою кулею АЕ-7906, кл. 9 мм., НОМЕР_1 без рішення суду та складанню протоколу про адміністративне правопорушення-незаконними;

визнати дії управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, що виразилися у наступному: вимозі провести відстріл пристрою для відстрілу патронів споряджених гумовою кулею АЕ-7906, кл. 9 мм., НОМЕР_1 та мисливського нарізного карабіну ТОЗ-78-01 № НОМЕР_2 для продовження дозволу на право зберігання і носіння зброї-незаконними;

зобов'язати управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області (управління громадською безпекою) у відповідності до статті 19 Закону України "Про звернення громадян" вчинити наступні дії: розглянути об'єктивно і всебічно наступні заяви (звернення): заяви від 15 грудня 2012 року; заяви від 15 січня 2013 року; заяви від 15 лютого 2013 року; заяви від 16 березня 2013 року; заяви від 15 квітня 2013 року; заяви від 15 травня 2013 року; прийняти процесуальне рішення щодо поданих заяв (звернень): заяви від 15 грудня 2012 року; заяви від 15 січня 2013 року; заяви від 15 лютого 2013 року; заяви від 16 березня 2013 року; заяви від 15 квітня 2013 року; заяви від 15 травня 2013 року; повідомити позивача як заявника про результати розгляду поданих наступних заяв: заяви від 15 грудня 2012 року; заяви від 15 січня 2013 року; заяви від 15 лютого 2013 року; заяви від 16 березня 2013 року; заяви від 15 квітня 2013 року; заяви від 15 травня 2013 року;

стягнути з управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області (управління громадською безпекою) та Хмельницького міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області моральну шкоду в розмірі 1 (одна) гривня 00 копійок, завдану внаслідок незаконних дій.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій порушив питання про скасування постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року та прийняття нової постанови , якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Аргументуючи доводи апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що оскаржена постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнятою всупереч нормам матеріального та процесуального права, а суддею не було повно і всебічно з'ясовано обставини в адміністративній справі, що підтверджувалися доказами, що досліджувалися в судовому засіданні; висновки зроблені судом та викладені в постанові - не відповідають обставинам справи.

Відповідач скористався правом регламентованим положеннями статті 191 КАС України та надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, які надійшли до суду апеляційної інстанції 29 жовтня 2013 року (вх. № 177775/13). Власне, відповідач просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року - без змін.

Відповідно до приписів статті 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, Вінницький апеляційний адміністративний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з його необґрунтованості та недоведеності.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом першої інстанції встановлені вірно встановлено, що 15 грудня 2012 року Позивач звернувся із заявою до відповідача-управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області в якій просив продовжити дозвіл на зберігання мисливського нарізного карабіну ТОЗ-78-01 № НОМЕР_2.

З матеріалів особової справи позивача як власника зброї по видачі йому дозволу № 808 на зберігання та носіння мисливського нарізного карабіну ТОЗ-78-01 калібру 5,6 мм № НОМЕР_2 судом встановлено, що позивачу такий дозвіл продовжений до 15.12.2015 року.

Оскільки термін дії дозволу № 808 на зберігання та носіння мисливського нарізного карабіну ТОЗ-78-01 калібру 5,6 мм № НОМЕР_2 продовжений в установленому порядку, письмова відповідь позивачу на його заяву від 15.12.2012 року не надавалася, що не суперечить нормам "Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів" затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, Міністерство внутрішніх справ своїм наказом № 622 від 21 серпня 1998 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 637/3077.

Згідно пункту 13 статті 10 Закону України "Про міліцію" відповідач зобов'язаний повідомляти заявника письмово у тридцятиденний строк тільки у випадку відмови у видачі зазначеного дозволу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що відсутність відмітки про продовження дозволу на зберігання та носіння мисливського нарізного карабіну ТОЗ-78-01 калібру 5,6 мм № НОМЕР_2 у дозволі позивача № 808 від 15 грудня 2003 року не є підставою для визнання дій відповідача незаконними, оскільки при оформленні такого дозволу його оригінал до УГБ УМВС не подається, а тільки ксерокопія, згідно абзацу 10 пункту 12.2 частини 12 Інструкції № 622 від 21 серпня 1998 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача в частині не розгляду об'єктивно і всебічно заяви від 15 грудня 2012 року, не прийнятті процесуального рішення за цією заявою, не повідомлення заявника про результати розгляду поданої заяви, та зобов'язання розглянути її об'єктивно і всебічно, прийняти процесуальне рішення та повідомити заявника про результати розгляду поданої заяви.

Обґрунтованим є також висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги щодо визнання незаконними дій управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, що виразилися у наступному: вимозі провести відстріл та мисливського нарізного карабіну ТОЗ-78-01 № НОМЕР_2 для продовження дозволу на право зберігання і носіння зброї, оскільки дозвіл на право зберігання і носіння нарізного карабіну позивачу наданий.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними дій управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області які полягають у не розгляді об'єктивно і всебічно заяв від 15 січня 2013 року, від 15 лютого 2013 року, від 16 березня 2013 року, від 15 квітня 2013 року, від 15 травня 2013 року, не прийнятті процесуальних рішень за цими заявами, не повідомлення заявника про результати розгляду поданих заяв, та зобов'язання розглянути їх об'єктивно і всебічно, прийняти процесуальні рішення та повідомити заявника про результати розгляду поданих заяв, суд першої інстанції надав виключну юридичну оцінку обставин справи та правомірно відмовив у їх задоволенні.

Власне, статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно статті 20 цього Закону, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення (частина перша статті 19).

Натомість, у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження того, що вказані вище заяви направленні вказаному у них адресату та отриманні останнім.

В свою чергу, як встановлено з матеріалів справи, такі заяви до УГБ УМВС не надходили, у журналі обліку вхідних документів УГБ УМВС України в Хмельницькій області (дозвільна система) за 2012-2013 роки вони не зареєстровані.

Таким чином, в ході судового розгляду справи, порушень відповідачами вимог Закону України "Про звернення громадян" не встановлено.

Стосовно вимоги позивача про визнання незаконними дій відповідача щодо проведення відстрілу пристрою для відстрілу патронів споряджених гумовою кулею АЕ-7906, кл. 9 мм., НОМЕР_1, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для її задоволення.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, оскільки, термін дії дозволу № 433 від 16 червня 2004 року на право зберігання та носіння пристрою для відстрілу патронів споряджених гумовою кулею АЕ-7906, кл. 9 мм., НОМЕР_1 закінчувався 16 червня 2013 року, позивач звернувся до управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області із заявою в якій просив продовжити термін дії такого дозволу та подав разом із заявою оригінали медичних довідок.

Відповідно до пункту 12.5 частини 12 Інструкції № 622 від 21 серпня 1998 року для перереєстрації зброї, пристроїв (продовження терміну дії дозволу на їх зберігання та носіння), які придбані відповідно до законодавства, до органів внутрішніх справ власник подає: заяву про продовження терміну дії дозволу; медичну довідку; платіжний документ (платіжне доручення, квитанцію) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги. Також власник зброї пред'являє договір страхування.

В недотримання зазначених вимог, до заяви позивача не були додані платіжний документ (платіжне доручення, квитанцію) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги, та договір страхування, крім того позивачем не надано пристрій для проведення експериментального відстрілу, внаслідок чого управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області своїм листом № 7/3-2111 від 18.06.2013 року повідомило позивача про такі обставини з проханням особисто прибути за вказаною адресою для продовження дозволу.

Позивач не прибув особисто для вирішення питання про продовження дії дозволу № 433 від 16 червня 2004 року на право зберігання та носіння пристрою для відстрілу патронів споряджених гумовою кулею АЕ-7906, кл. 9 мм., НОМЕР_1 і 24.06.2013 року, натомість звернувся до управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області із письмовою заявою в якій просив роз'яснити йому ціль та термін експериментального відстрілу зброї.

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області своїм листом № 7/3-2449 від 15.07.2013 року надало відповідь позивачу на його лист із відповідними роз'ясненнями, та повідомило, що вимоги працівників органів внутрішніх справ щодо забезпечення схоронності вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, а також пневматичної, холодної зброї, пристроїв та зазначених патронів є обов'язковими для їх власників.

Не зважаючи на отримані роз'яснення, позивач не прибув особисто для вирішення питання про продовження дії дозволу № 433 від 16 червня 2004 року на право зберігання та носіння пристрою для відстрілу патронів споряджених гумовою кулею АЕ-7906, кл. 9 мм., НОМЕР_1.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, з аналізу положень пункту 12.5 частини 12 Інструкції № 622 від 21 серпня 1998 року випливає, що такі визначення як перереєстрація зброї, пристроїв та продовження терміну дії дозволу на їх зберігання та носіння є практично тотожними в частині, тобто визначення продовження терміну дії дозволу на їх зберігання та носіння є складовою частиною визначення перереєстрації зброї, пристроїв.

Відповідно до пунктів 2.5.1, 2.5.2 частини 2.5 "Інструкції з організації функціонування криміналістичних обліків експертної служби МВС", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 390 від 10.09.2009 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 жовтня 2009 року за N 963/16979 експериментальний відстріл нарізної мисливської, спортивної, газової зброї та зброї "несмертельної дії" проводиться в ДНДЕКЦ, НДЕКЦ.

Експериментальному відстрілу підлягає нарізна мисливська, спортивна та нагородна вогнепальна, газова зброя та зброя "несмертельної дії", яка перебуває в особистому користуванні громадян та на об'єктах дозвільної системи (у процесі реєстрації та перереєстрації).

Аналіз наведених норм підтверджує висновок суду першої інстанції про те, що при продовженні дії дозволу на зберігання та носіння пристрою для відстрілу патронів споряджених гумовою кулею, експериментальний відстріл таких пристроїв є обов'язковим.

Що стосується вимоги позивача про визнання незаконними дій Хмельницького міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, що виразилися у вилучені із приватної власності пристрою для відстрілу патронів споряджених гумовою кулею АЕ-7906, кл. 9 мм., НОМЕР_1 без рішення суду та складанню протоколу про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Положеннями КУпАП регламентовано, що за зберігання та носіння пристрою для відстрілу патронів споряджених гумовою кулею за відсутності продовженого терміну дії дозволу на зберігання та носіння пристрою для відстрілу патронів споряджених гумовою кулею, адміністративна відповідальність не передбачена.

За вказаних обставин, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що вилучення пристрою на підставі протоколу про адміністративне правопорушення за рішенням суду неможливе, оскільки такий порядок не передбачений чинним законодавством.

Водночас, відповідно до пункту 13 статті 10 Закону України "Про міліцію" міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана контролювати додержання правил, порядку та функціонування об'єктів, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ.

Згідно пункту 22 статті 11 зазначеного Закону, міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право анулювати виданий юридичній особі або фізичній особі - підприємцю дозвіл на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, щодо зберігання і використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, у разі невиконання встановлених правил, порядку користування і поводження з ними або у разі недоцільності їх подальшого зберігання; вилучати при необхідності зазначені предмети, матеріали і речовини або опечатувати і закривати об'єкти, де вони зберігаються чи використовуються, стрілецькі тири, стрільбища невійськового призначення, мисливські стенди, підприємства і майстерні з виготовлення та ремонту зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, магазини, у яких здійснюється їх продаж, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, правил поводження з ними та їх застосування, до усунення порушень відповідних правил та порядку; анулювати дозволи на відкриття та функціонування об'єктів, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, в особовій справі позивача про видачу дозволу на придбання, зберігання і носіння пристрою для відстрілу патронів споряджених гумовою кулею АЕ-7906, кл. 9 мм., НОМЕР_1 та боєприпасів до такого пристрою, знаходиться висновок начальника Хмельницького МБ УМВС України в Хмельницькій області від 01.07.2013 року про анулювання дозволу позивача № 433 від 16 червня 2004 року, виданий ДС УГБ УМВС України в Хмельницькій області до 16.06.2013 року на придбання, зберігання і носіння пристрою для відстрілу патронів споряджених гумовою кулею АЕ-7906, кл. 9 мм., НОМЕР_1 та боєприпасів до такого пристрою, так як позивач прострочив термін дії дозволу, що узгоджується з вимогами пункту 12.19 глави 12 Інструкції № 622 від 21 серпня 1998 року.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач відмовився ознайомитися із змістом висновку про анулювання про що свідчить запис на самому висновку.

01.07.2013 року у позивача вилучено пристрій для відстрілу патронів споряджених гумовою кулею АЕ-7906, кл. 9 мм., НОМЕР_1, протоколом від 01.07.2013 року про вилучення зброї та боєприпасів.

Наведені вище обставини спростовують доводи позивача про протиправність дій Хмельницького міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області по вилученню у позивача із приватної власності пристрою для відстрілу патронів споряджених гумовою кулею АЕ-7906, кл. 9 мм., НОМЕР_1.

Окрім того, з урахуванням положень пункту 12.20 глави 12 Інструкції № 622 від 21 серпня 1998 року, в силу якого, у разі анулювання органом внутрішніх справ дозволу на зберігання та носіння вогнепальної, пневматичної та холодної зброї, пристроїв вони в 15-денний строк передаються власниками на комісійний продаж або можуть бути переоформлені на особу, що має дозвіл на їх придбання, позивач має право поновити дозвіл на право зберігання та носіння пристрою для відстрілу патронів споряджених гумовою кулею АЕ-7906, кл. 9 мм., НОМЕР_1, або передати його на комісійний продаж чи переоформити на особу, що має дозвіл на його придбання.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В силу положень частини 2 статті 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими, не підтверджуються належними доказами та є такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно зі статтею 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, Вінницький апеляційний адміністративний суд вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Сапальова Т.В.

Полотнянко Ю.П.