Ухвала суду № 34531327, 17.10.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/2858/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А. І.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Граб Л.С.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариство з додатковою відповідальністю "Чемеровецьке автотранспортне підприємство № 16847" на постанову Хмельницького окружного адміністративного від 12 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Чемеровецьке автотранспортне підприємство № 16847" до Виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2013 року Товариство з додатковою відповідальністю «Чемеровецьке АТП 16847» звернулася до суду з адміністративним позовом до Виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення №187 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від 13.06.2013.

12 серпня 2013 року Хмельницьким окружним адміністративним судом в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції від 12 серпня 2013 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився, не повідомивши суду причини своєї неявки.

Відповідач, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився, однак надіслав на адресу суду заперечення на апеляційну скаргу.

У зв'язку з неприбуттям в судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату час і місце судового засідання, та відсутності клопотань від усіх осіб, що беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стало неправомірне, на його думку, прийняття відповідачем рішення від 13.06.2013 року № 187 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку тимчасовою втратою працездатності, в якому було зазначено суму платежу з перерахуванням до бюджету Фонду у вигляді фінансових санкцій в таких розмірах: нарахована пеня (на недоїмку в розмірі 12760,34 грн.) - 1299,30 грн.; штраф в розмірі 50% належної до сплати сум страхових коштів (недоїмки) - 6380,17 грн. Всього - 7679,47 гривень.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Відповідно до направлення № 246 від 08.05.2013 року працівниками Фонду була проведена планова перевірка позивача з питань правильності нарахування, своєчасності і повноти страхових внесків, інших платежів до ФСС з ТВП та цільового і правильного витрачання його коштів за період з 01.01.2010 року по 01.04.2013 року. Перевіркою було встановлено порушення ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими на поховання" від 18.01.2001 року № 2240 - ІІІ, а саме: виявлено несвоєчасне перерахування страхових коштів (недоїмка) в сумі 12760,34 грн.

За результатами перевірки було складено акт №5 від 22.05.2013 року, на підставі якого та відповідно до ст.30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими на поховання " від 18.01.2001року №2240 заступником директора виконавчої дирекції було винесене рішення від 13.06.2013 року №187.

Згідно ст. 23 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими на поховання " (в редакції від 30.06.2010 року) страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати. Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 цього Закону.

Статтею 30 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими на поховання " передбачено, що страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. Фізична особа, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, додатково несе відповідальність за ухилення від взяття на облік як платника страхових внесків. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

За несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальника було взято на облік.

Згідно абз. 4, 6 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. № 2464 суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частини 1 статті 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Колегія суддів зауважує, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року законна та скасуванню або зміні не підлягає.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариство з додатковою відповідальністю "Чемеровецьке автотранспортне підприємство № 16847", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного від 12 серпня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Драчук Т. О.

Смілянець Е. С.