Справа № 437/15646/13к
У Х В А Л А
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
м. Луганськ « 11» жовтня 2013 року
Ленінський районний суд міста Луганська у складі:
Головуючого слідчого судді: Антоненко М.В.
при секретарі: Атуовій К.А.
за участю прокурора: Губського К.О.
за участю адвоката: ОСОБА_1
розглянувши клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_2, погоджене зі старшим прокурором відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення, прокуратури Луганської області ОСОБА_3 у кримінальному проваджені № 42013030000000106 від 12.06.2013, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимому, одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, начальника сектора дільничних інспекторів міліції Антрацитівського міського відділу Головного управління МВС України у Луганській області, має спеціальне звання майор міліції, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, особа якого посвідчується паспортом серії ЕК № 761784, виданим Антрацитівським МВ УМВС України в Луганській області 05.03.1998,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Відповідно клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу начальника ГУМВС України у Луганській області № 141 о/с від 30.04.2013 начальнику СДІМ Антрацитівського МВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_4 присвоєно спеціальне звання «майор міліції».
Відповідно до наказу №212 о/с від 25.06.2013 начальника ГУМВС України у Луганській області, у звязку з реорганізацією штатів на посаду начальника сектору дільничних інспекторів міліції Антрацитівського міського відділу Головного управління МВС України у Луганській області призначений ОСОБА_4, який на момент винесення наказу вже працював в посаді начальника СДІМ Антрацитівського МВ УМВС України у Луганській області.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_4, займаючи посаду начальника сектору дільничних інспекторі міліції Антрацитівського МВ ГУМВС України у Луганській області є працівником правоохоронного органу.
Однак, ОСОБА_4, будучи службовою особою правоохоронного органу, постійно здійснюючою функції представника влади, з використанням наданої йому влади та службового становища, вимагав та одержав від мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5 - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 неправомірну вигоду у розмірі 15000 гривень, чим скоїв корупційне кримінальне правопорушення за наступних обставин.
12.12.2012 у кримінальному провадженні № 12012030130000045 від 23.11.2012, за ознаками ст.185 ч.3 КК України, яке знаходилось в провадженні слідчого відділу Антрацитівського МВ ГУМВС України у Луганській області слідчим надано доручення начальнику СДІМ Антрацитівського МВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_4 про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст.40 КПК України з метою встановлення свідків і очевидців правопорушення, їх допиту, встановлення невідомих осіб, які вчинили крадіжку майна ОСОБА_6
В ході виконання доручення встановлено, що до вчинення злочину може бути причетний ОСОБА_5, про він доповів ОСОБА_4, як своєму безпосередньому керівнику начальнику сектора.
ОСОБА_4 в свою чергу надав розпорядження щодо передачі даної інформації ініціатору доручення слідчому, яким проводиться досудове слідство у вказаному кримінальному провадженні.
В подальшому під час досудового слідства у кримінальному провадженні № 12013030130000045, на підставі інформації, яка надійшла від сектору дільничних інспекторів міліції з відома її керівника ОСОБА_4 отримана ухвала слідчого судді від 18.12.2012 про проведення обшуку житла ОСОБА_5
26.12.2012 в період часу з 6 годин 35 хвилин до 7 годин 55 хвилин, слідчим СВ Антрацитівського МВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_7, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні на підставі вказаної ухвали слідчого судді, проведений обшук за місцем проживання ОСОБА_5, за адресою: Луганська область, місто Антрацит, село Христофорівка, вулиця Степова, 9, в ході якого вилучена речовина рослинного походження, яка згідно висновку експерта № 8/9 від 08.01.2013 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений канабісом, сама якого складає 1,6 грама, а також предмет, який згідно висновку експерта № 14/1 від 22.01.2013 є мисливською вогнепальною зброєю. Під час проведення обшуку прийняли участь дільничні інспектори міліції, підпорядковані ОСОБА_4
Дізнавшись про результати проведення обшуку, у ОСОБА_4, який усвідомив, що ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до адміністративної і кримінальної відповідальності, відбував покарання в місцях позбавлення волі, та перебував під адміністративним наглядом у підпорядкованому йому секторі, виник злочинний намір, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_5, в сумі 15000 гривень, шляхом вимагання, за сприяння за не притягнення до встановленої законодавством відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів та рушниці, вилучених у ОСОБА_5 26.12.2012, та невжиття в подальшому підлеглими йому працівниками заходів щодо викриття ОСОБА_5 за фактами вчинення ним нових адміністративних правопорушень і злочинів, тобто за виконання дій, які входять до його службових обовязків як начальника СДІМ Антрацитівського МВ ГУМВС України у Луганській області.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4, в цей же день викликав до себе в службовий кабінет ОСОБА_5, та діючи в порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», пунктом 1 статті 6 якого особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ забороняється неправомірно сприяти фізичним особам, висунув ОСОБА_5 вимогу про надання неправомірної вигоди у розмірі 15000 гривень, за не притягнення його до встановленої законодавством відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів та рушниці, вилучені у ОСОБА_5 26.12.2012, та невжиття заходів реагування в подальшому підлеглими йому працівниками за фактами вчинення ОСОБА_5 нових адміністративних правопорушень і злочинів, тобто за виконання дій, які входять до його службових обовязків як начальника СДІМ Антрацитівського МВ ГУМВС України у Луганській області.
ОСОБА_5, остерігаючись неправомірних дій з боку працівника міліції ОСОБА_4, щодо безпідставного притягнення його до кримінальної і адміністративної відповідальності, за фактами вилучення у нього в житлі наркотичного засобу і зброї, а також необґрунтованого притягнення до відповідальності в подальшому, погодився з його злочинними вимогами, після чого ОСОБА_4 повідомив, щоб вказані грошові кошти він передав йому 27.12.2012.
27.12.2012 ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_5 в районі магазину «АТБ» міста Антрацита, але остерігаючись викриття його злочинної діяльності під час отримання грошових коштів, переніс дату передачі неправомірної вигоди на 28.12.2012, при цьому встановивши, що ОСОБА_5 повинен прийти до нього у службовий кабінет.
28.12.2012 приблизно о 14 годині, ОСОБА_4, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, знаходячись в своєму службовому кабінеті, розташованому в будівлі Антрацитівського МВ ГУМВС України у Луганській області за адресою: м.Антрацит, вул.Петровського, 23 отримав від ОСОБА_5 5000 гривень в якості частини неправомірної вигоди.
Через декілька днів, більш точна дата в ході досудового слідства не встановлена ОСОБА_4, біля будівлі Антрацитівського МВ ГУМВС України у Луганській області, отримав від ОСОБА_5 другу частину неправомірної вигоди в сумі 2000 гривень.
В кінці квітня 2013 року ОСОБА_4, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір спрямований на отримання неправомірної вигоди, зателефонував ОСОБА_5 по мобільному телефону та повторив свою вимогу щодо передачі йому грошових коштів.
Через декілька днів, ОСОБА_5, отримавши заробітну плату, повідомив про це ОСОБА_4, який визначивши йому місце для зустрічі площу біля Антрацитівської райдержадміністрації, розташованої за адресою: місто Антрацит, вулиця Леніна, 44.
ОСОБА_5 діючи згідно вищевказаної вказівки прибув на площу, розташовану в районі Антрацитівської райдержадміністрації, де ОСОБА_4 знаходячись у власному автомобілі ВАЗ 21099, отримав грошові кошти в сумі 1000 гривень в якості частини неправомірної вигоди.
26.06.2013 ОСОБА_4, продовжуючи свій злочинний намір та дії щодо отримання неправомірної вигоди знаходячись в своєму службовому кабінеті отримав від ОСОБА_5В, грошові кошти в сумі 1000 гривень в якості частини неправомірної вигоди.
06.08.2013 ОСОБА_4, знаходячись у власному автомобілі «Hyundai accent», державний реєстраційний номер «ВВ 8909 СК», біля Антрацитівської міської наркологічної лікарні, розташованої за адресою: м.Антрацит, пров.Перемоги, 1, отримав від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 1000 гривень в якості частини неправомірної вигоди.
10.10.2013 о 13 годині 20 хвилин ОСОБА_4 знаходячись у власному автомобілі «Hyundai accent», державний реєстраційний номер «ВВ 8909 СК» біля Антрацитівської міської наркологічної лікарні, розташованої за адресою: м.Антрацит, пров.Перемоги, 1 отримав від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 5000 гривень в якості останньої частини неправомірної вигоди за сприяння у не притягненні його до встановленої законодавством відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів та рушниці, вилучених у ОСОБА_5 26.12.2012.
Таким чином, в період часу з 26.12.2012 по 10.10.2013 ОСОБА_4 шляхом вимагання отримав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду за сприяння у не притягненні його до встановленою законодавством відповідальності в загальній сумі 15000 гривень.
Своїми умисними протиправними діями, що виразились в одержані службовою особою, неправомірної вигоди для себе, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
- свідченнями ОСОБА_5, який показав, що він на вимогу начальника СДІМ Антрацитівського МВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_4 передав йому грошові кошти в загальній сумі 15000 гривень в якості неправомірної вигоди;
- протоколом обшуку автомобіля ОСОБА_4 «Hyundai accent», державний реєстраційний номер «ВВ 8909 СК», згідно якого вилучені грошові кошти у сумі 5000 грн., які отримані ним в якості останньої частини неправомірної вигоди.
10.10.2013 о 13 годині 55 хвилин, ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України.
11.10.2013, об 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Далі в клопотанні вказано, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого суспільно небезпечного кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.
Враховуючи особу підозрюваного, а також те, що знаходячись на свободі ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, використовуючи свої службові повноваження та звязки з колегами по роботі може здійснити незаконний вплив на свідків з метою зміни останніми своїх показань, а також спотворити або знищити документи, які мають істотне значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.
Суд, вислухавши слідчого, який надав пояснення відповідно клопотання, та просив суд обрати підозрюваному запобіжний захід, з урахуванням наявності ризиків, передбачених ч.1. ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою, прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника, які просили суд обрати інший запобіжний захід крім тримання під вартою, обґрунтувавши свої доводи тим, що підозрюваний має на утриманні двох малолітній дітей, його батьки є інвалідами, має постійне місце проживання, приховуватись від слідства не збирається, вважають доводи слідства та прокурора про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України неправдивими, та такими що не відповідають дійсності.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, суд, встановив, що підозрюваний ОСОБА_4 вину в скоєнні кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому злочину. Доводи слідчого та прокурора відносно наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України матеріалами провадження підтверджено, наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, останньому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки обрання менш мякого запобіжного заходу не є можливим, у звязку із наявністю ризиків, які у тому числі на даний час, свідчать про те, що підозрюваний, може переховуватись від органів досудового розслідування, використовуючи свої службові повноваження та звязки з колегами по роботі може здійснити незаконний вплив на свідків з метою зміни останніми своїх показань, а також спотворити або знищити документи, які мають істотне значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.
Крім того, суд приймає до уваги наявність обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, які наявні у даному кримінальному провадженні і тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваному ОСОБА_4, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, що є тяжким, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, а також враховує, що є підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування, використовуючи свої службові повноваження та звязки з колегами по роботі може здійснити незаконний вплив на свідків з метою зміни останніми своїх показань, а також спотворити або знищити документи, які мають істотне значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у звязку з цим, з метою запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування, незаконного впливати на свідків з метою зміни останніми своїх показань, а також спотворити або знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення є необхідність застосування вказаного запобіжного заходу.
Суд, також зобовязаний застосувати ч.3 ст. 183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, так як судом не встановлено випадків передбачених ч.4. вказаної статті. Визначаючи розмір застави, суд виходить з того, що на утриманні у підозрюваного знаходяться малолітній син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 та неповнолітня донька Валерія ІНФОРМАЦІЯ_8
Керуючись вимогами ст. ст. 36, 131, 132, 176, 177, 178, 184, 197, 198 КПК України та ст. 29 Конституції України, суд, -
У Х В А Л И В:
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, строк тримання під вартою обчислювати з 13 години 55 хвилин 10.10.2013 р.
Визначити строк дії ухвали до 11.12.2013 року.
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд встановлює ОСОБА_4 заставу в розмірі 23000 гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, а саме ТУ ДСА 37318003000730 МФО 804013 код 26297948.
В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця увязнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_4 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення ОСОБА_4 з під варти у звязку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обовязки:
-не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватися від спілкування з свідками визначеними слідчим.
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.
Вказані обовязки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 на строк не більше двох місяців.
Підозрюваному розяснюється положення п.-п.8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обовязків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
На дану ухвалу у пятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області.
Слідчий суддя: М.В. Антоненко
Судове рішення № 34525934, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська) було прийнято 11.10.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 437/15646/13-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: