Ухвала суду № 34524746, 22.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10869/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

22 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Аліменко В.О.,

при секретарі - Січкаренко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррос-транс» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003312220, №0003322220 від 03 червня 2013 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укррос-транс» (далі - позивач або ТОВ «Укррос-транс») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач або податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003312220, №0003322220 від 03 червня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 липня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, У період з 11.04.2013 року по 07.05.2013 року податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укррос-транс» з питань правильності нарахування та повноти сплати до державного бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток з 01.10.2010 року по 31.03.2013 року по взаємовідносинах з ТОВ «Саноіл Торг», за якої було складено акт від 16.05.2013 року №1523/22-221-30056859.

03 червня 2013 року на підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0003312220, яким позивачу за порушення п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» у розмірі 6 793 918,00 грн., з яких основного платежу - 5 218 658,00 грн., штрафних санкцій - 1 575 260,00 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0003322220 (том І, а.с.65), яким позивачу за порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 та п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 4 852 587,00 грн., з яких 4 102 340,00 грн. - основного платежу та 750 247,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Висновок податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток зводиться до безтоварності господарських операцій позивача з ТОВ «Саноіл Торг».

На підтвердження вказаних обставин відповідач посилається на отриманий від ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС акт перевірки №788/22-20/37269136 від 22.03.2013 року «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Саноіл Торг» (код ЄДРПОУ 37269136) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ИНФИНИТИ» (код ЄДРПОУ 37585953) за період з 21.03.2011 року по 30.09.2012 року», в якому вказується, що у контрагентів ТОВ «ИНФИНИТИ» були відсутні технічні можливості виконання господарських операцій, що свідчить про відсутність постачання товарів на адресу ТОВ «ИНФИНИТИ», неможливість ТОВ «ИНФИНИТИ» здійснювати діяльність з виробництва олії соняшникової та макухи соняшникової й відповідно нереальність господарських операцій за участю ТОВ «ИНФИНИТИ».

Оскільки контрагент позивача - ТОВ «Саноіл Торг» був одним з контрагентів ТОВ «ИНФИНИТИ», відповідач прийшов до висновку про безтоварність господарських операцій між позивачем і ТОВ «Саноіл Торг».

Обговорюючи питання правомірності винесення оспорюваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ «Укррос-транс» та ТОВ «Саноіл Торг» були укладені договори купівлі-продажу у період з 2010 по 2012р., на підставі яких ТОВ «Укррос-транс» (Покупець) придбавав різноманітну сільськогосподарську продукцію: олію, соняшник, макуху та сою у ТОВ «Саноіл Торг» (Продавець).

Факт реальності поставки ТОВ «Саноіл Торг» олії, соняшнику, макухи та сої на підставі вищевказаних договорів позивачу підтверджується видатковими накладними актами приймання-передачі.

За наслідками поставки товарів ТОВ «Саноіл Торг» було виписано на користь ТОВ «Укррос-транс» податкові накладні.

На момент складання податкових накладних, ТОВ «Саноіл Торг» був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

Оплата поставленого товару, в ціні якого сплачено суму ПДВ у розмірі 4 102 340,00 грн., підтверджується наявними в матеріалах справи довідками з банку.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст.3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Крім того, судова колегія зауважує, що договори, укладені між позивачем та його контрагентом в судовому порядку не оспорювалися, недійсними (фіктивними) не визнавалися, їх зміст не суперечить вимогам чинного законодавства.

Також, колегія суддів враховує, з метою подальшої реалізації придбаної у ТОВ «Саноіл Торг» продукції ТОВ «Укррос-транс» були укладені з ТОВ «ЮГЕКОТОП» договори комісії з додатками до них.

На підтвердження виконання ТОВ «ЮГЕКОТОП» своїх обов'язків перед ТОВ «Укррос-транс» з продажу товару за межі України позивачем надано копії експортних контрактів, укладених з покупцями, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), звіти комісіонера ТОВ «ЮГЕКОТОП» перед комітентом ТОВ «Укррос-транс», довідки з банку, звіти комісіонера ТОВ «ЮГЕКОТОП» по валюті про перерахування коштів від покупців товарів (нерезидентів) до комісіонера, копії вантажно-митних декларацій, акти здачі-прийняття робіт (послуг), акти приймання товару по якості та кількості від ТОВ «Укррос-транс» до ТОВ «ЮГЕКОТОП».

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта, як на підставу обґрунтування доводів відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, на акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 22.03.13 №788/22-20/37269136 про перевірку ТОВ «Саноіл Торг» з питань взаємовідносин з ТОВ «Інфініті», оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, судом першої інстанції вірно враховано, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013 дії працівників ДПІ у Шевченківському районі м. Києва по складанню вищезазначеного акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 22.03.2013 року № 788/22-20/37269136 та по складанню висновку щодо завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 21.03.2011 по 30.09.2012 року було визнано протиправними та заборонено ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС використовувати інформацію, відображену у наведеному Акті, в тому числі розміщувати інформацію в базах даних АС "Аудит", АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" тощо.

Суд апеляційної інстанції також приймає до уваги, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2013 року, визнано неправомірними дії ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області по зазначенню в акті перевірки від 17.01.2013 року № 164/22-200/37585953 висновків щодо не підтвердження фактичної реалізації та постачання товарів ТОВ «ИНФИНИТИ»; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби вилучити з Автоматизованих систем «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та «Аудит» інформацію, внесену на підставі акта від 17.01.2013 року № 164/22-200/37585953.

При цьому, відповідно до ч.2 ст. 8 КАС України суд першої інстанції цілком обґрунтовано застосував принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини та зазначив, що за таких обставин, покупець (позивач) не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності Підприємства щодо таких порушень.

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання контрагентом свої зобов'язання зі сплати податку.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених у п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 138.2, 138.8 ст. 138 Податкового Кодексу України та надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 23.10.2013 р.

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Аліменко В.О.