Ухвала суду № 34524768, 24.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10058/13-а (у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

24 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Літвіної Н.М.,

Хрімлі О.Г.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Неон-Центр» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Неон-Центр» до державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів України про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, приватне підприємство «Акрілат - Хімконтракт» подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Тесей «ЛТД»» за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року.

За наслідками перевірки складено акт № 7/22/205/23704198 від 06 червня 2013 року, в якому було встановлено порушення позивачем вимог п. 139.1.6 п.п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 55829 грн. та п. 198.2 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 53170 грн.

На підставі акта податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000382220 від 16 червня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на загальну суму 69786,25 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000372220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість по вітчизняних товарах» на загальну суму 66462,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Тесей ЛТД» укладено договори підряду №18 від 13.08.2012 року, № 19 від 14.08.2012 року, №20 від 16.08.2012 року, №24 від 05.09.2012 року, №27 від 04.10.2012 року, №28 від 09.10.2012 року, №30 від 16.10.2012 року, №33 від 22.10.2012 року, №34 від 29.10.2012 року.

На підтвердження виконання спірних договорів ТОВ «ТЕСЕЙ ЛТД» підписано акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, копії яких долучено до матеріалів справи.

На підтвердження оплати послуг позивачем надано суду копії платіжних доручень та банківських виписок, які долучено до матеріалів справи.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Пунктом 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат ті витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом першої інстанції було правильно встановлено, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є або придбання ним послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, або сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Надані позивачем первинні документи (податкові накладні, акти здачі - приймання) не дають підстав дійти висновку, що господарські операції мали місце, оскільки з наданих позивачем документів не можливо встановити факт реальності здійснення господарських операцій з його контрагентом ТОВ "Тесей ЛТД", оскільки у суб'єкта господарювання відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

Крім того, види діяльності, які мало право здійснювати ТОВ "ТЕСЕЙ ЛТД" відповідно до витягу з ЄДРПОУ, не відповідають роботам, наданим позивачу. Перелік робіт, які визначені в актах виконаних робіт, мають виконуватися кваліфікованими працівниками високого професійного рівня та спеціальної освіти.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення винесені обґрунтовано, правомірно та в межах норм чинного законодавства України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Неон-Центр» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Літвіна Н.М.

Хрімлі О.Г.

Повний текст виготовлено: 29.10.2013 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Літвіна Н. М.

Хрімлі О.Г.