Постанова № 34522185, 29.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2013 р. справа № 2а/0470/2463/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2012 року

по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України, Головного Управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області про визнання недійсними рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» (далі ПАТ «Дніпровський МКД») 20.01.2011 року звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідачів Дніпропетровської митниці (далі Митниці), Головного Управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, в якому просив визнати недійсними та скасувати рішення про визначення митної вартості товарів №110010000/2011/600222/1 від 8.08.2011 року, скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації,митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110010000/1/20029 від 8.08.2011 року, стягнути з Державного бюджету України надмірно сплачене ввізне мито в розмірі 23 912,68 гр., витрати на сплату судового збору в розмірі 271,32 гр.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем ПАТ«Дніпровський МКД» подано апеляційну скаргу, в якій позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.259 МК України митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу (ч. 1 ст. 260 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до ст. 266 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: основним методом визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).

Послідовність застосування різних методів оцінки митної вартості, означає що вичерпавши усі можливості для встановлення рівня митної вартості товару за одним методом, митний орган має послідовно застосовувати інші методи. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. У випадку, якщо основний метод при визначені митної вартості товару не можна використати, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог ст. 268 і 269 МК України. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог ст. 268 і 269 МК України застосовуються інші методи. При цьому МК України встановлено послідовне використання кожного із зазначених методів. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Виключення становлять методи 4 і 5, які можна використовувати - якщо неможливо застосувати метод 3 - у будь-якій послідовності на розсуд декларанта (ст. 266 МК України). У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених ст. 273 МК України.

Аналіз наведених норм, а також положень постанов Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339 "Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів» та від 20 грудня 2006 року № 1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснювати обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

З матеріалів справи вбачається, що 28.03.2008 року між ПАТ «Дніпровський МКД» та компанією «Market group Limited Ltd», Окленд, Нова Зеландія, укладено зовнішньоекономічний контракт №28-0660-12, відповідно до якого позивач на митну територію України на умовах DAF кордон Польща - Україна ввезено товар : стартову суміш марки Startmix UZS, загальною вагою 48 000кг (48 тон) , із розрахунку 670 доларів США за 1 тону, загальною вартістю 32160 доларів США , або 256353, 79 грн.

Для здійснення митного оформлення поставленого товару подано до Митниці відповідні вантажно-митну декларацію і декларацію митної вартості у відповідності до порядку, який встановлено ч.1, ч.2 ст.40, ст. 72 Митного кодексу України та Постанови КМУ "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" від 20 грудня 2006 р. № 1766.

При цьому позивачем заявлено митну вартість товару, визначену відповідно до ст.ст.266, 267 Митного кодексу України за методом оцінки №1 за ціною контракту в сумі 256 353,79 грн., нараховане та сплачене ввізне мито 5% в сумі 36 730,37 грн.

Митницею здійснено митну оцінку товару за резервним методом №6 , про що 8.08.2011 року винесене рішення №110010000/2011/600222/1, в якому митний орган самостійно збільшив митну вартість товару позивача до 1920 доларів за 1 тону, загальною вартістю 92160 доларів США , або 734 607,36 грн. та оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110010000/1/20029 від 8.08.2011 року з причини коригування митної вартості товару митним органом.

За зверненням позивача та на підставі відповідного дозволу Митниці зазначена партія товару була випущена у вільний обіг під гарантійне зобов'язання сплати митних платежів згідно ВМД №110010000/2011/022118 від 9.08.2011 року, при цьому сума товару склала 734 607,36 грн. , нараховане ввізне мито - 36 730,37грн.

Із матеріалів справи вбачається, що для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, позивачем надані документи за переліком, передбаченим п.п. 5,7 "Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження", який затверджено Постановою КМУ від 20.12.2006 №1766, в тому числі облікову картку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, зовнішньоекономічний контракт, сертифікат походження, сертифікат якості, рішення про визначення коду товару, накладну, рахунки-фактури (інвойси), пакувальний лист, платіжні доручення про сплату вартості товару за ціною контракту, тим самим виконав встановлені ст.264 Митного кодексу України щодо документального підтвердження та обґрунтування заявленої митної вартості товару.

Оскільки позивачем подано всі необхідні документи в підтвердження визначення митної вартості товару за першим методом, суд апеляційної інстанції вважає, що приймаючи рішення про визначення митної вартості товарів №110010000/2011/600222/1 від 8.08.2011 року за 6 (резервним) методом та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110010000/1/20029 від 8.08.2011 року, Митниця діяла поза межами повноважень та у спосіб, що суперечить вимогам чинного законодавства, так як митним органом не доведено неможливості визначення митної вартості за цим методом або із застосуванням наступних в порядку встановленому ст.266 МК України.

Відповідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України , суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права при відмові в задоволенні позовних вимог, а тому постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2012 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

У відповідності до приписів ч.1 ст. 94 КАС суд апеляційної інстанції вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь позивача понесені ним, та підтверджені документально судові витрати у розмірі 271,32 гр.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.202, 205, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2012 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» - задовольнити.

Скасувати видану Дніпропетровською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110010000/1/20029 від 8.08.2011 року.

Скасувати рішення Дніпропетровської митниці про визначення митної вартості товарів № 110010000/2011/600222/1 від 8.08.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» надмірно сплачене ввізне мито в сумі 23 912,68 гр., витрати на сплату судового збору в сумі 271,32 гр.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова