Ухвала суду № 34522180, 22.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2013 р.

справа № 2а-0870/1848/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2012 р. у справі за адміністративним позовом ВАТ «Запорізький завод «Перетворювач» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, Управління Державної казначейської служби України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними дій

В С Т А Н О В И В:

29.03.2011 р. ВАТ «Запорізький завод «Перетворювач» звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправними дій, посилаючись на те, що 20.10.2009 р. подали відповідачу податкову декларацію з ПДВ за вересень 2009 р. та розрахунок суми бюджетного відшкодування на суму 479 738 грн. За результатами перевірки відповідачем складено акт № 123/23-08/05755571 від 26.01.2010 р., згідно чого не встановлено порушень нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2009 р. 18.03.2010 р. відповідачу подано податкову декларацію з ПДВ за лютий 2010 р. і уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на додану вартість в зв’язку з виправленням виявлених помилок та розрахунком бюджетного відшкодування на суму 299 456 грн. За результатами перевірки відповідачем складено акт № 2207/23-05755571, де зазначено, що тимчасово неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування. 19.04.2010 р. відповідачу подано податкову декларацію з ПДВ за березень 2010 р. та розрахунок бюджетного відшкодування на суму 69367 грн. За результатами перевірки відповідачем складено довідку № 1453/23-08/05755571, де зазначено, що тимчасово неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування. 20.07.2010 р. відповідачу подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2010 р. та розрахунок бюджетного відшкодування на суму 252333 грн. За результатами перевірки відповідачем складено акт № 2864/23-08)05755571 зазначено, що тимчасово неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування. 17.06.2010 р. відповідачу подано податкову декларацію з ПДВ за травень 2010 р. та розрахунок бюджетного відшкодування на суму 126 250 грн. За результатами перевірки відповідачем складено акт № 2457/23-08/05755571 зазначено, що тимчасово неможливо підтвердити заявлену до бюджетного відшкодування за травень 2010 р. суму 104 450 грн. На момент звернення до суду сума бюджетного відшкодування становить 994 403 грн. Тому звернулися до суду та просять визнати протиправними дії відповідача щодо відшкодування бюджетної заборгованості в сумі 994 403 грн та стягти з бюджетного рахунку обліку доходів Державного бюджету ГУ державного казначейства в Запорізькій області на користь позивача суму бюджетного відшкодування по деклараціям з податку на додану вартість за вересень 2009 р. – 479 738 грн; за лютий 2010 р. – 299 456 грн; за березень 2010 р. – 69 367 грн, за квітень 2010 р. 252 333 грн та за травень 2010 р. – 104 450 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2012 р. позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання до органу казначейської служби висновку про відшкодування бюджетної заборгованості в сумі 994 403 грн; стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» суми бюджетного відшкодування по деклараціям з податку на додану вартість за вересень 2009 р. – 479 738 грн; за лютий 2010 р. – 299 456 грн; за березень 2010 р. – 69 367 грн, за квітень 2010 р. 252 333 грн та за травень 2010 р. – 104 450 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, де просили скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2012 р., ухвалити нове рішення, де відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні в апеляційній інстанції представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу, представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи залишок невідшкодованої суми по декларації за вересень 2009 р. складає 268 797 грн; за лютий 2010 р. – 299 456 грн; березень 2010 р. – 69 367 грн; квітень 2010 р. – 252 333 грн; травень 2010 р. - 104 450 грн, а всього 994403 грн.

З матеріалів справи слідує, що фактів порушення вимог податкового, валютного чи іншого законодавства у бухгалтерському та податковому обліку Підприємства податковий орган не виявив. Однак ДПІ на порушення вимог підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР не надала органу державного казначейства висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідач повинен був за наслідками перевірки надати органу казначейства висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування, що відповідачем не зроблено.

Відповідно до п.п 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 7.7.5., 7.7.6., 7.7.7. п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Нормами Закону України "Про податок на додану вартість" право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника. Проведеною перевіркою розбіжностей між первинними та бухгалтерськими документами з відомостями, отриманими від позивача та його контрагентами не встановлено.

Пунктом "в" п.п 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування або відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у п'ятиденний термін після закінчення перевірки податковий орган зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Аналогічні положення щодо порядку та підстав бюджетного відшкодування визначені п.200.15 статті 200 Податкового Кодексу України.

Судом встановлено, що податковий орган повинен за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Згідно до п.4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.1997 року №209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 року №200/86, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 червня 2001 року за №489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо дотримання позивачем передбаченого строку звернення до адміністративного суду.

За таких обставин, суд погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.

Керуючись статтями ст.ст. 198 ч.1 п. 1, 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2012 р. – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня викладення повного тексту ухвали.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук