Ухвала суду № 34517646, 29.10.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6688/13 Справа № 185/3048/13 Головуючий у 1 й інстанції - Юдіна С.Г. Доповідач - Ткаченко І.Ю. Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :

головуючого - Ткаченко І.Ю.

суддів - Повєткіна В.В., Рудь В.В.

при секретарі - Шаботинець С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2013 року позовні вимоги було задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивач заборгованість за кредитним договором в сумі 15644 грн. 18 коп., яка складається з заборгованості за кредитом - 1894,80 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 510,62 грн., пені за несвоєчасність виконання за договором - 2000,00 грн., штрафу (фіксована частина) - 500,00 грн., штрафу (процентна складова) - 1-64,49 грн. Також вирішено питання щодо судових витрат (а.с.39-40).

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставин справи, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі (а.с. 42-43).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом 1 інстанції встановлено, що 02.09.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № DNQIRX205580193 згідно умов надання споживчого кредиту, відповідно до яких відповідач отримав кредит в сумі 1894,79 грн. та зобов'язався повернути отриманий кредит до 02.09.2008 року і сплатити відсотки у розмірі та у строки, встановлені договором.

Задовольняючи позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив із того, що відповідач не виконував належним чином зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, у зв'язку з чим станом на 11.04.2012 року виникла заборгованість за кредитним договором в розмірі 15644 грн. 18 коп., яка складається з заборгованості за кредитом - 1894,80 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 510,62 грн., пені за несвоєчасність виконання за договором - 2000,00 грн., штрафу (фіксована частина) - 500,00 грн., штрафу (процентна складова) - 1-64,49 грн.

Вказані висновки зроблені судом без порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, у встановлений договором строк (ч.1 ст. 530 ЦК України). Згідно ст.. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статею 551 ЦК України передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, суд 1 інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не було застосовано строк позовної давності до вимог заявлених банком, є безпідставним. Так, із матеріалів справи вбачається, що договір було укладено 02.09.2007 року строком на 1 рік, тобто до 02.09.2008 року. Згідно умов надання споживчого кредиту, з якими відповідач був ознайомлений, про що мається його особистий підпис в договорі, а саме п 5.5, термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за договором встановлено сторонами тривалістю 5 років. До суду позивач звернувся 23.04.2012 року, тобто в межах строку, встановленого договором та умовами надання споживчого кредиту, а тому підстави для застосування строку позовної давності - відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, оскільки не спростовують правильність висновків суду. Судом 1 інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення не встановлено, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі наданих доказів, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді :