Ухвала суду № 34512563, 24.10.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7757/13 Справа № 206/3061/13 Головуючий у 1 й інстанції - Сухоруков А.О. Доповідач - Глущенко Н.Г. Категорія 19/27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Глущенко Н.Г.

суддів - Колодяжної Н.Є., Осіяна О.М.

при секретарі - Біленькій О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк до Товариства з обмеженою відповідальністю АПК, ЛТД, ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26.03.2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову позивачу в задоволенні його позовних вимог, посилаючись на те, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та неповно зясовані обставини, які мають значення для справи / а. с. 93-96 /.

Заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26.03.2013 року позовні вимоги ПАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк задоволені.

Суд визнав недійсним договір поруки від 10.10.2009 року, укладений між ОСОБА_2 (і.н. 240771178) (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністюАПК, ЛТД (код ЄДРПОУ 24618454) (поручитель) за виконання фізичною особою ОСОБА_4 по сплаті ОСОБА_2 будь-яких сум, що виникають згідно з положеннями договору безвідсоткової позики від 10 жовтня 2009 року, в тому числі суми позики 7 685 000,00 грн.

Також, суд стягнув із ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністюАПК, ЛТД на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк судовий збір у розмірі 114,70 грн. у рівних частках, по 57 грн. 35 коп. з кожного. /а. с. 54-55/.

Судом встановлено, що 11.04.2008 року між ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк (правонаступником якого є ПАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк) та ТОВ АПК, ЛТД було укладено кредитний договір № 5/К-в згідно якого товариству було надано кредит в сумі 1200000 грн., а 25.03.2009 року між цими ж сторонами було укладено ще і кредитний договір № 3/К-гр згідно якого товариство отримало кредит в сумі 2983225.37 грн. / а. с. 161-168,169-179 /.

Ці кредитні договори було підписано обома сторонами, що не оспорено жодною із них. Оскільки, умови кредитних договорів № 5/К-в та № 3/К-гр товариством не виконувались, то рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.12.2010 року та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2011 року було стягнено заборгованості по цим кредитним договорам / а. с. 180-186,187-191 /.

Згідно п. 3.3.8, як кредитного договору № 5/К-в, так і кредитного договору № 3/К-гр, - протягом дії цих договорів, без попереднього письмового погодження з кредитодавцем, позичальник зокрема не може надавати гарантії та поруки і таке інше.

З матеріалів справи вбачається, що 10.10.2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був укладений договір безвідсоткової позики, за яким ОСОБА_2 передав ОСОБА_4 7685000,00 грн. /а. с. 9-10,216-217/.

Відповідно до розписки від 10.10.2009 року ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 7 685 000,00 грн. /а. с. 11,220/.

ОСОБА_2 та ТОВАПК, ЛТД, в особі директора ОСОБА_4, 10.10.2009 року уклали договір поруки, відповідно до якого ТОВ АПК, ЛТД поручилося перед ОСОБА_2 за виконання ОСОБА_4, як фізичної особи, його зобовязань по сплаті кредитору будь-яких сум, згідно з положеннями договору безвідсоткової позики від 10.10.2009 року /а. с. 12-13/.

Учасниками ТОВ АПК, ЛТД 07.04.2007 року (протокол № 34) був затверджений Статут ТОВ АПК, ЛТД. Відповідно до п. 1.2 Статуту ОСОБА_4 є учасником даного товариства, а відповідно до п. 7.16 Статуту - директор не вправі приймати рішення, обовязкові для учасників товариства /а. с.14-30/.

З довідки про установчі документи та керівні органи ТОВ АПК, ЛТД від 02.03.2009 року вбачається, що згідно п. 8.6 Статуту товариства його виконавчим органом є директор і таким директором є ОСОБА_4, а вищим органом товариства (п. 8.1 Статуту) є загальні збори учасників, якими на день складання довідки є: юридична особа Великобританії ПАК ОВ Омніпорт Рісорзес Лтд (75% статутного капіталу); громадянин України ОСОБА_5 (15% статутного капіталу); громадянин України ОСОБА_4 (10% статутного капіталу) /а. с. 32-33/.

Відповідно до фінансового звіту субєкта малого підприємництва ТОВ АПК, ЛТД сума кредиторської заборгованості товариства складає 8 186 000,00 грн. /а. с. 34-35/.

Згідно розшифрування кредиторської заборгованості станом на 01.06.2012 року товариство має заборгованість перед банком у розмірі 27 320 788,31 грн. /а. с. 36-37/.

Як вбачається з протоколу № 10/10/09 загальних зборів учасників ТОВ АПК, ЛТД від 10.10.2009 року учасниками товариства було надано згоду на укладення товариством договору поруки в забезпечення виконання ОСОБА_4 (як позичальника) зобовязань за договором безвідсоткової позики від 10.10.2009 року, укладеного останнім з ОСОБА_2 (позикодавець) (сума позики 7 68500 грн.), і це при тому, що згідно умов кредитних договорів №5/К-в від 11.04.2008 року і № 3/К-гр від 25.03.2009 року товариство не вправі надавати гарантії та поруки без попереднього письмового погодження з кредитодавцем.

За таких обставин, в силу ст. ст. 11,14,202,203,215,216,526,553,626,1054 ЦК України, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги банку про визнання недійсним договору поруки від 10.10.2009 року підлягають задоволенню.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі зясував права та обовязки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 ЦК України.

Як вбачається з вище викладених обставин справи, товариство, виходячи з умов кредитних договорів (які були ним укладені та були чинними на 10.10.2009 року), не вправі було надавати гарантії та поруки без попереднього письмового погодження з кредитодавцем (ПАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк), тобто не мало права на укладення договору поруки від 10.10.2009 року, а тому у суду першої інстанції були всі законні підстави для визнання цього договору поруки недійсним в силу ст. ст. 203,215 ЦК України.

Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими для вирішення спірного питання та не спростовують висновки суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

СУДДІ: