Рішення № 34515922, 23.10.2013, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 2026/2-501/11

Провадження № 2/630/8/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 рокум. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Дем'яненко І.В.,

за участю секретаря Тимошенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Люботин Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Люботинської міської ради Харківської області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, за участю третьої особи: відділу реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції в Харківській області про визнання права власності на частину домоволодіння з надвірними будівлями в порядку спадкування за законом і в порядку забудови та встановлення факту, що має юридичне значення, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Люботинської міської ради Харківської області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, за участю третьої особи: відділу реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції в Харківській області про визнання права власності на частину домоволодіння з надвірними будівлями в порядку спадкування за законом та встановлення факту, що має юридичне значення, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Люботинської міської ради Харківської області, за участю третьої особи: відділу реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції в Харківській області про визнання права власності на частину домоволодіння з надвірними будівлями в порядку спадкування за законом, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Люботинської міської ради Харківської області, за участю третьої особи: відділу реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції в Харківській області про визнання права власності на частину домоволодіння з надвірними будівлями в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Люботинського міського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_3, яка є його донькою, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Люботинської міської ради Харківської області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, за участю третьої особи: відділу реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції в Харківській області, в якій просив:

·встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_8 (після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_6) ОСОБА_9 є рідною донькою ОСОБА_8 та ОСОБА_10,

·визнати за ОСОБА_1 право власності на 221/300 частину домоволодіння, яке розташоване за адресою м. Люботин, вул. Першотравнева, 20 як за забудовником та в порядку спадкування після смерті дружини ОСОБА_11, яка померла 06 березня 2009 року.

ОСОБА_3 звернулася з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Люботинської міської ради Харківської області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, за участю третьої особи: відділу реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції в Харківській області та просила:

·встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_10 (після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_6) ОСОБА_9 є рідною донькою ОСОБА_8 та ОСОБА_10,

·визнати за ОСОБА_3 право власності на 307/960 частини домоволодіння, яке розташоване за адресою: м. Люботин, вул. Першотравнева, 20, в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_11, яка померла 06 березня 2009 року.

Також, ОСОБА_5 подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Люботинської міської ради Харківської області, за участю третьої особи: відділу реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції в Харківській області, в якій просила:

·визнати за ОСОБА_5 право власності на 469/4800 частин домоволодіння, яке розташоване за адресою: м. Люботин, вул. Першотравнева, 20, в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_12, яка померла 24 березня 2002 року.

Крім того, до суду звернулася ОСОБА_4 з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Люботинської міської ради Харківської області, за участю третьої особи: відділу реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції в Харківській області, в якій просила:

·визнати за ОСОБА_4 право власності на 469/4800 частин домоволодіння, яке розташоване за адресою: м. Люботин, вул. Першотравнева, 20, в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_13, яка померла 20 листопада 2004 року.

Сторони про дату, час і місце розгляду справи були повідомленні належним чином та своєчасно.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, проти зустрічних позовів ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 частково заперечував. Позивач стверджував, що житловий будинок літ. «Б-1» з прибудовою літ. «Б1-1», з навісом літ. «б», та льох літ «бп», гараж літ. «З», ганок літ. «з», побудували він та його дружина ОСОБА_11, яка померла 06 березня 2009 року.

Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2, позовні вимоги позивача підтримав, просив їх задовольнити, проти задоволення позовів ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 частково заперечував.

Відповідачі за первісним позовом та позивачі за зустрічними позовами ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в останнє судове засідання не зявилися, направили до суду заяви, в яких просили розглядати справу без їх участі, свої позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити. Щодо задоволення первісного позову ОСОБА_1 позивачки за зустрічними позовами ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 частково заперечували. Позови один одного позивачки за зустрічними позовами визнала в повному обсязі.

Відповідачі по справі ОСОБА_6, ОСОБА_7, в останнє засідання не зявилися, направили до суду заяви, в яких просили розглядати справу без їх участі.

Від відповідача Люботинської міської ради Харківської області та третьої особи відділу реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції в Харківській області надійшли листи, в яких вони просили розглядати справу без участі представників відповідно до вимог чинного законодавства.

Виходячи з наведеного, вислухавши думку сторін, які були присутні в судовому засіданні, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити у відсутності позивачів за зустрічними позовами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, відповідачів - ОСОБА_6, ОСОБА_7, представника відповідача Люботинської міської ради Харківської області, представника третьої особи відділу реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції в Харківській області, які були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, та висловили свою думку щодо розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, допитавши свідків та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти, що не оспорюються сторонами та підтверджуються наданими суду доказами, та відповідні їм правовідносини.

На земельній ділянці за адресою: м. Люботин, вул. Першотравнева, 20, розташоване домоволодіння, яке складається з: житлового будинку літ. «А-1» з верандою літ. «а», житлового будинку літ. «Б-1» з прибудовою літ. «Б1-1», з навісом літ. «б», та льохом літ «бп», та надвірних будівель: гараж літ. «З», ганок літ. «з», льох літ. «И», сарай літ. «М», ганок літ. «м», вбиральня літ. «Н», сарай літ. «О», сарай літ. «П», сарай літ. «Р», вигрібна яма літ. «Я», огорожа та ворота з хвірткою, що підтверджується технічним паспортом, виготовленим КП «Люботинське БТІ» 28 вересня 2010 року (т.1, а.с.9-15).

З довідки КП «Люботинське БТІ» від 16 червня 2011 року № р-1099 вбачається, що житловий будинок літ. «А-1» зареєстрований за ОСОБА_8 на підставі договору на право забудови земельної ділянки, посвідченого Харківською державною нотаріальною конторою 13 лютого 1933 року, реєстровий № 65/2 (т.1, а.с.6).

Розмір вказаного житлового будинку літ. «А-1» з верандою літ. «а», льохом літ. «И», огорожею № 1 та воротами з хвірткою № 2, за висновком судової будівельно-технічної експертизи від 05 серпня 2013 року складає 15/100 частин домоволодіння, розташованого за адресою: м. Люботин, вул. Першотравнева, 20 (т.2, а.с.40-84).

Наведені вище обставини сторони не заперечували та не оспорювали, тому оскільки, зазначені обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, суд відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України вважає їх встановленими та такими, що не підлягають доказуванню.

В ході судового розгляду встановлено, що право власності на житловий будинок літ. «Б-1» з прибудовою літ. «Б1-1», з навісом літ. «б», та льохом літ «бп», та надвірними будівлями: гараж літ. «З», ганок літ. «з», сарай літ. «М», ганок літ. «м», вбиральня літ. «Н», сарай літ. «О», сарай літ. «П», сарай літ. «Р», вигрібна яма літ. «Я», розташований на земельній ділянці за адресою: м. Люботин, вул. Першотравнева, 20, не зареєстровано, що підтверджується довідкою КП «Люботинське БТІ» від 16 червня 2011 року № р-1099 (т.1, а.с.6). Вказаний житловий будинок є частиною домоволодіння, оскільки розташований на одній земельній ділянці з житловим будинком літ. «А-1», який належить ОСОБА_8. Відповідно до проведеної експертизи від 05 серпня 2013 року вказаний житловий будинок літ. «Б-1» з прибудовою літ. «Б1-1» та надвірними будівлями складає 85/100 частин домоволодіння, розташованого на земельній ділянці за адресою: м. Люботин, вул. Першотравнева, 20 (т.2, а.с.40-84).

Позивачі за зустрічними позовами ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стверджували, що житловий будинок з надвірними будівлями побудував в 70-х роках їх дідусь ОСОБА_8 та не заперечували, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 побудував прибудову літ. «Б1-1» до житлового будинку літ. «Б-1», навіс літ. «б», та льох літ «бп», гараж літ. «З», ганок літ. «з».

В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 пояснювали, що будинок літ. «Б-1» з прибудовою літ. «Б1-1» та надвірними будівлями будував позивач разом зі своєю дружиною ОСОБА_11 для мешкання своєї родини, заперечуючи при цьому той факт, що житловий будинок з господарськими будівлями, який входить до складу домоволодіння, належить ОСОБА_8 та ОСОБА_10, не зважаючи на те, що житловий будинок знаходиться на земельній ділянці, яка була виділена та перебувала в користуванні ОСОБА_8.

Крім особистих пояснень про участь у будівництві ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_11, письмових доказів суду надано не було. Для підтвердження зазначених обставин ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 посилався на пояснення свідків: ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які можуть підтвердити наведені ним обставини.

Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_14 стверджував, що ОСОБА_1 побудував вказаний житловий будинок для своєї сім'ї, мешкав в ньому весь час. Пояснення свідка оспорював позивач за первісним позовом ОСОБА_1, вказуючи, що під час будівництва він мешкав в кооперативній квартирі, забудовником якої він був, де мешкала вся його родина. Свідок ОСОБА_15 пояснював, що він допомагав ОСОБА_1 будувати гараж, сараї та надвірні будівлі за адресою: м. Люботин, вул. Першотравнева, 20. Разом з тим той факт, що позивач ОСОБА_1 будував прибудову літ. «Б1-1» до житлового будинку літ. «Б-1», навіс літ. «б», та льох літ «бп», гараж літ. «З», ганок літ. «з», сторони не оспорювали. Суд бере до уваги, що свідок ОСОБА_14 плутався в поясненнях щодо часу будівництва житлового будинку, складу родини ОСОБА_8, імен його дітей та онуків. До пояснень свідків суд ставиться критично, оскільки на питання що стосуються обставин будівництва спірного будинку свідки відповідали чітко, а на питання, які не стосуються предмету спору, але стосуються життя даної родини в той же час, відповісти не могли, посилаючись на сплив часу.

З метою зясування обставин, хто будував житловий будинок, судом, також,у якості свідків допитані відповідачі по справі: ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які попереджені про кримінальну відповідальність. В судовому засіданні вказані свідки підтвердили, що житловий будинок літ. «Б-1» побудував ОСОБА_8. ОСОБА_5 підтвердила, що в 70-х роках вказаний будинок вже був збудований та в ньому мешкали ОСОБА_13 з донькою ОСОБА_4.

Також, в судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_16, яка пояснила, що прибудову літ. «Б1-1» до житлового будинку «Б-1» та гараж побудував ОСОБА_1, а вказаний житловий будинок ОСОБА_8 будував для своєї доньки ОСОБА_13. На підтвердження зазначених обставин ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що ОСОБА_4 мешкали разом з матірю в зазначеному будинку та ОСОБА_4 ходила до школи № 6 в період з 1973 по 1976 роки, що підтверджується довідкою Люботинської ЗОШ № 6 від 03 жовтня 2013 року № 312.

Доводи позивача за первісним позовом ОСОБА_1В, про те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами будував ОСОБА_1 з дозволу та за усною домовленістю з батьками дружини ОСОБА_8 та ОСОБА_10, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.

Крім того, ствердження того, що ОСОБА_1 будував житловий будинок літ. «Б-1» для мешкання своєї родини, є необґрунтованим, оскільки в результаті розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 будував квартиру в кооперативі «Люботинськмий-2» за адресою: м. Люботин, вул.. Гайдара, 30. Як вбачається з відповіді голови кооперативу «Люботинський-2» з 1969 року ОСОБА_1 сплачував внески для забудови квартири. А в період з 1972 року по 1994 рік власником квартири АДРЕСА_1, був ОСОБА_1 (т.1, а.с.227,228).

Ту обставину, що у ОСОБА_1 була трьохкімнатна квартира, підтвердили всі свідки допитані в ході судового розгляду.

Крім того, суд дає оцінку тому факту, що за оформленням документації на житловий будинок літ. «Б-1» ОСОБА_1 звернувся лише в 2010 році вже після смерті батьків: ОСОБА_8, померлого 24 квітня 1997 року, та ОСОБА_10, померлої 18 лютого 2002 року.

Рішенням ІІІ сесії VІ скликання Люботинської міської ради Харківської області № 61 від 30 грудня 2010 року надано дозвіл на розміщення самочинно побудованих обєктів: житлового будинку літ. «Б-1» з прибудовою літ. «Б1-1», загальною площею 56,00 кв.м, в тому числі житловою площею 21,50 кв.м, з льохом літ. «бп» у складі домоволодіння та господарських будівель: гаражу літ. «З»; сараю літ. «М»; сараю літ. «О», сараю літ. «П», сараю літ. «Р», вбиральні літ. «Н» та надано згоду у виділення земельної ділянки орієнтовною площею 1000 кв.м. під вже збудоване нерухоме майно по вул.. Першотравнева, 20 в м. Люботин. В пункті другому рішення зазначено, що право власності на житловий будинок, побудований з відхиленням від проектної документації, оформляється в судовому порядку без прийняття в експлуатацію, як будівлю побудовану до введення в дію ДБН А.З.1-3-94 (т.1, а.с.20).

Суд бере до уваги, що жоден зі свідків, допитаних в судовому засіданні, не підтвердив пояснення позивача та його представника, що ОСОБА_1 та ОСОБА_11 побудували житловий будинок літ. «Б-1». Також, позивачем ОСОБА_1 та його представником ОСОБА_2 не надано суду письмових доказів, які б підтвердили позовні вимоги.

Встановлюючи будь-які факти в ході судового розгляду суд не може спиратися на припущення, а тому проаналізувавши надані докази, з огляду на те, що жодних письмових доказів або пояснень свідків, які б підтвердили факт, що житловий будинок літ. «Б-1» побудували ОСОБА_1 та ОСОБА_11, суду не надано, тому суд вважає заявлені вимоги не доведеними.

Разом з тим, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що забудовником житлового будинку літ. «Б-1», розташованого за адресою: м. Люботин, вул. Першотравнева, 20, є ОСОБА_8.

Як вбачається з технічного паспорту, виготовленого Люботинським бюро технічної інвентаризації, вказаний житлові будинки та надвірні будівлі були побудовані в період з 1934 по 1991 роки, тобто в період перебування ОСОБА_8 в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10, що підтверджується свідоцтвом про одруження з якого вбачається що останні перебувають в шлюбі з 20 жовтня 1929 року (т.2, а.с.156). Відповідно до вимог ст. 22 КУпШС, яка визначає спільну сумісну власність подружжя, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. А отже, згідно вищезазначеної статті ? частина вказаного домоволодіння, без урахування прибудови літ. «Б1-1» до житлового будинку літ. «Б-1», навісу літ. «б», та льоху літ «бп», гаражу літ. «З», ганку літ. «з», є спільною сумісною власністю подружжя, тому кожен з них мав рівні права володіти, користуватися і розпоряджатися спільним майном.

В ході судового розгляду судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 є забудовником прибудови літ. «Б1-1» до житлового будинку літ. «Б-1», навісу літ. «б», та льоху літ «бп», гаражу літ. «З», ганку літ. «з», за адресою: м. Люботин, вул. Першотравнева, 20. Оскільки ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_3, на підставі ст. 22 КУпШС збудоване є спільним майно подружжя, тобто частка подружжя як забудовників в домоволодіння складає 33/100 частин (по 33/200 частин кожному).

ОСОБА_8 помер 24 квітня 1997 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Люботинським міським відділом реєстрації актів громадянського стану на підставі актового запису № 202 від 05 травня 1997 року (т.1, а.с.17).

Враховуючи, що ОСОБА_8 помер 24 квітня 1997 року, тобто в період дії Цивільного кодексу України 1963 року, суд вважає за доцільне керуватися нормами ЦК України в редакції 1963 року, так як відповідно до п.4 Перехідних положень ЦК України в редакції 2003 року, Цивільний кодекс України 2003 року застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Відносно цивільних правовідносин, які виникли до вступу в силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, його положення застосовуються до тих прав і обовязків, які виникли та продовжують існувати після вступу його в силу. В звязку з тим, що вказані правовідносини виникли та продовжували існувати до 01.01.2004 року, тобто до вступу в силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, суд вважає за необхідне застосувати до правовідносин між сторонами по справі правові норми, передбачені Цивільним кодексом України в редакції 1963 року.

Стаття 524 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно зі ст. 525 ЦК України (в редакції 1963 року) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, тобто 24 квітня 1997 року відкрилася спадщина після смерті ОСОБА_8. Спадщина, яка складається відкрилася після смерті останнього, складає 67/200 частин домоволодіння, розташованого за адресою: м. Люботин, вул. Першотравнева, 20.

Відповідно до статті 534 ЦК України (в редакції 1963 року) кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом. Як вбачається з матеріалів справи.

ОСОБА_8 під час життя 28 листопада 1990 року склав заповіт, зі змісту якого вбачається, що він все його майно, де б таке не знаходилось та з чого б воно не складалося, і взагалі, все те, що йому буде належати на день його смерті, і на що за законом він матиме право, він заповідав своїм дітям: ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_11, в рівних частках. Зазначене підтверджується відповіддю Харківського обласного державного нотаріального архіву № 3382-01/21 від 13 вересня 2012 02 листопада 2012 року. Вказаний заповіт за життя заповідача не змінювався та не скасовувався (т.1 а.с.138-139).

Той факт, що ОСОБА_12 є донькою ОСОБА_8 та ОСОБА_10 підтверджується наступними документами: свідоцтвом про народження ОСОБА_17 (т.1, а.с.157), свідоцтвом про одруження ОСОБА_18 з ОСОБА_17 (т.1, а.с.158), а родинні відносини між ОСОБА_13 та її батьками ОСОБА_8 та ОСОБА_10 підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00011191749 (бланк серія УЕ № 612818) від 11 жовтня 2012 року та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00011191671 (бланк серія УЕ № 612817) від 11 жовтня 2012 року (т. а.с.149,150).

Документи, які можуть підтвердити факт родинних відносин між ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, відсутні. Разом з тим, той факт, що ОСОБА_11 є донькою ОСОБА_8 та ОСОБА_10, сторони визнали та не оспорювали, тому оскільки, зазначені обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, суд відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України вважає їх встановленими та такими, що не підлягають доказуванню.

Тобто, суд вважає встановленим факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_10 (після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_11) ОСОБА_9, яка народилася 20 травня 1939 року, є рідною донькою ОСОБА_8 та ОСОБА_10.

Встановлений в суді факт має для сторін юридичні наслідки для оформлення права власності в порядку спадкування.

Спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_8 є троє його доньок: ОСОБА_11 (до реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_8) ОСОБА_9, ОСОБА_12 та ОСОБА_13. Також, спадкоємицею після смерті ОСОБА_8 є його дружина - ОСОБА_10, яка має право на обовязкову частку як непрацездатна дружина незалежно від змісту заповіту.

Згідно зі ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкоємець, визнається таким, що прийняв спадщину, якщо він на протязі шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як вбачається з відповіді Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області № 1507/01-16 від 14 жовтня 2011 року після смерті ОСОБА_8 в шестимісячний строк до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини згідно з заповітом звернулись доньки померлого ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (т.1, а.с.42).

Донька спадкодавця ОСОБА_11, та його дружина ОСОБА_10 спадщину прийняли, так як мешкали в зазначеному будинку, що підтверджується записами будинкової книги, доглядали за житловими будинками, ремонтували його та надвірні будівлі, тобто протягом шести місяців вступили в управління та володіння спадковим майном. Зазначені обставини підтвердили сторони по справі, тому суд їх вважає доведеними.

Доньки ОСОБА_8: ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, успадкували по 469/4800 частин кожна, а частина ОСОБА_10 в домоволодінні з урахуванням спільного майна подружжя та успадкованої обовязкової долі після прийняття складає 603/1600 частини домоволодіння.

ОСОБА_10 померла 18 лютого 2002 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Люботинського міського управління юстиції на підставі актового запису № 100 від 21 лютого 2002 року (т.1, а.с.18).

Враховуючи, що ОСОБА_10 померла 18 лютого 2002 року, тобто в період дії Цивільного кодексу України 1963 року, суд вважає за доцільне керуватися нормами ЦК України в редакції 1963 року, так як відповідно до п.4 Перехідних положень ЦК України в редакції 2003 року, Цивільний кодекс України 2003 року застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Відносно цивільних правовідносин, які виникли до вступу в силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, його положення застосовуються до тих прав і обовязків, які виникли та продовжують існувати після вступу його в силу. В звязку з тим, що вказані правовідносини виникли та продовжували існувати до 01.01.2004 року, тобто до вступу в силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, суд вважає за необхідне застосувати до правовідносин між сторонами по справі правові норми, передбачені Цивільним кодексом України в редакції 1963 року.

Спадкоємцями на відкриту після смерті ОСОБА_10 спадщину є її доньки: ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, що відповідає вимогам ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року), згідно з якими при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є діти, дружина, батьки померлого.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) спадщину після смерті ОСОБА_10, яка на день смерті мешкала за адресою: м. Люботин, вул.. Першотравнева, 20, прийняла її донька ОСОБА_11, оскільки звернулася з заявою про прийняття спадщини до Другої державної нотаріальної контори, що підтверджується відповіддю нотаріальної контори від 14 жовтня 2011 року № 1505/01-16 (т.1, а.с.45).

ОСОБА_12 та ОСОБА_13 спадщину не прийняли, оскільки мешкали в м. Харків, тобто фактично не вступили в управління та володіння спадковим майном та з заявою про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори не зверталися. Зазначені обставини підтвердили сторони по справі.

ОСОБА_11 єдина спадкоємиця, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_10 Після прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_10 частка ОСОБА_11 складає 2278/4800 частин (469/4800 + 603/1600 = 2278/4800).

ОСОБА_12 померла 24 березня 2002 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим міським відділом реєстрації актів громадського стану Харківського обласного управління юстиції на підставі актового запису № 363 від 25 березня 2002 року (т.1, а.с.161). Спадкоємицею після смерті ОСОБА_12 є її донька позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_5, яка спадщину прийняла. Тобто їй повинні належати 469/4800 частин домоволодіння, які її матір ОСОБА_12 успадкувала після смерті ОСОБА_8

В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_13 померла 20 листопада 2004 року, що підтверджується довідкою відділу РАЦС від 23 листопада 2004 року № 34 (т.1, а.с.156). Також, встановлено, що спадкоємицею, яка прийняла спадщину, що складає 469/4800 частин домоволодіння, після смерті ОСОБА_13, є її донька ОСОБА_4, яка мешкала разом з матірю на час відкриття спадщини, що підтверджується відміткою про реєстрацію (т.1, а.с.153-154).

ОСОБА_11 померла 06 березня 2009 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції на підставі актового запису № 90 від 10 березня 2009 року (т.1, а.с.19).

Враховуючи, що ОСОБА_11 померла 06 березня 2009 року, суд вважає за доцільне керуватися нормами ЦК України в редакції 2003 року, в звязку з тим, що вказані правовідносини виникли після 01 січня 2004 року, тобто після набрання чинності Цивільного кодексу України в редакції 2003 року.

Згідно зі ст. 1220 ЦК України (в редакції 2003 року) внаслідок смерті особи або оголошення її померлою відкривається спадщина. Після смерті ОСОБА_11 відкрилася спадщина, яка складається з 3070/4800 частин домоволодіння з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: м. Люботин, вул. Першотравнева, 20 (69/4800 + 603/1600 + 33/200 = 3070/4800).

Відповідно до ст. 1258 ЦК України (в редакції 2003 року) спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємцем першої черги на відкриту після смерті ОСОБА_11 спадщину є її донька ОСОБА_3 позивачка за зустрічним позовом, чоловік ОСОБА_1 позивач за первісним позовом, що відповідає вимогам ст. 1261 ЦК України, тобто у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Також, спадкоємицею за законом першої черги після смерті ОСОБА_11 є її онука ОСОБА_7, оскільки на час відкриття спадщини немає в живих її батька ОСОБА_19, який помер 17 липня 2004 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції Харківської області на підставі актового запису № 335 від 21 липня 2004 року. Тому на підставі вищенаведеного вона є спадкоємцем першої черги на підставі ст. 1266 ЦК України, відповідно до вимог якої внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом та за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. В частині 3 ст. 1268 ЦК України вказано, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. А відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Як вбачається з відповіді Другої держаної нотаріальної контори Харківського району Харківської області № 1506/01-16 від 14 жовтня 2012 року до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулися донька померлої ОСОБА_3, та чоловік ОСОБА_1, які мешкають за адресою: м. Люботин, вул. Першотравнева, 20. Їх заяви зареєстровані та в книзі обліку та реєстрації спадкових справ та заведена спадкова справа (т.1, а.с.44). Тобто, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виконала вимоги ст. 1269 ЦК України (в редакції 2003 року) та вважаються такими, що прийняли спадщину в рівних частках.

Онука ОСОБА_7 спадщину не прийняла, оскільки на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, та не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємці після смерті ОСОБА_11 - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 успадкували по 1535/4800 частин домоволодіння кожний (3070/4800 / 2 = 1535/4800).

Після прийняття спадщини та з урахуванням споруд зведених особисто позивачем ОСОБА_1 частка остатнього складає 2327/4800 частин домоволодіння, розташованого за адресою: м. Люботин, вул. Першотравнева, 20 (1535/4800 + 33/200 = 2327/4800).

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

На підставі аналізу зібраних по справі доказів, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити в повному обсязі, позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити часткового.

Відповідно до ч. 2. ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має майновий характер, судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не 3 розмірів заробітної плати. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Ціна позову ОСОБА_3 43023,81 грн. (вартість спадкового майна 43023,81 грн.). Судовий збір в розмірі 1 відсотку від ціни позову складає 430,23 грн. Але при зверненні з позовом до суду позивачка сплатила судовий збір в сумі 283,9 грн., тому суд приходить до висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 146,34 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 79, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_8 (після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_1) ОСОБА_9, яка народилася 20 травня 1939 року, є рідною донькою ОСОБА_8 та ОСОБА_10.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2327/4800 частин домоволодіння, що складається з житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 37,50 кв.м, в тому числі житловою площею 19,90 кв.м, житлового будинку літ. «Б-1», загальною площею 56,00 кв.м, в тому числі житловою площею 21.50 кв.м та надвірних будівель,яке розташоване за адресою м. Люботин, вул. Першотравнева, 20, як за забудовником та в порядку спадкування після смерті дружини ОСОБА_11, яка померла 06 березня 2009 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1535/4800 частин домоволодіння, що складається з житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 37,50 кв.м, в тому числі житловою площею 19,90 кв.м, житлового будинку літ. «Б-1», загальною площею 56,00 кв.м, в тому числі житловою площею 21.50 кв.м та надвірних будівель, яке розташоване за адресою м. Люботин, вул. Першотравнева, 20, як в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_11, яка померла 06 березня 2009 року.

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 469/4800 частин домоволодіння, що складається з житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 37,50 кв.м, в тому числі житловою площею 19,90 кв.м, житлового будинку літ. «Б-1», загальною площею 56,00 кв.м, в тому числі житловою площею 21.50 кв.м та надвірних будівель, яке розташоване за адресою м. Люботин, вул. Першотравнева, 20, як в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_13, яка померла 20 листопада 2004 року.

Позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 469/4800 частин домоволодіння, що складається з житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 37,50 кв.м, в тому числі житловою площею 19,90 кв.м, житлового будинку літ. «Б-1», загальною площею 56,00 кв.м, в тому числі житловою площею 21.50 кв.м та надвірних будівель, яке розташоване за адресою м. Люботин, вул. Першотравнева, 20, як в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_12, яка померла 24 березня 2002 року.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровану за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь держави (одержувач: УДК у м. Люботин, МФО: 851011, код отримувача коштів:38008949, код класифікації доходів бюджету:22030001, Р/р: 31216206700018, банк: ГУДКУ у Харківській області, призначення платежу: судовий збір) судовий збір в сумі 146,34 грн. (сто сорок шість гривень, 34 копійки).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Люботинський міський суд Харківської області в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_20