Постанова № 34500858, 01.11.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2013 р. Справа № 917/1485/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Афанасьєв В.В. , суддя Барбашова С.В.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Тараненко А.П. (довіреність №29 від 04.01.13)

відповідача - Грущенко С.Г. (довіреність №4 від 03.01.13)

третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2863 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 03.09.13 у справі №917/1485/13

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка", м.Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський м'ясокомбінат", м.Глобино Полтавської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Малолєтов Олександр Іванович, м.Глобино Полтавської області,

про стягнення 96 448,05 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.09.13 (суддя Іваницький О.Т.) позов про відшкодування в порядку регресу шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 96448,05 грн.

Відповідач із рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, відповідно до якого відмовити у задоволенні позову.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат" посилаючись на безпідставність доводів апелянта, просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судом апеляційної інстанції було вжито передбачених законом заходів щодо повідомлення про час та місце судового засідання усіх учасників судового процесу, у тому числі - третьої особи, Малолєтова О.І. А саме, копію ухвали суду від 23.09.13 про прийняття апеляційної скарги до провадження та про призначення її розгляду на 29.10.13 було направлено на наявну в матеріалах справи адресу вказаної особи: вул. Лисенка, 7, м.Глобине Полтавської області, але дану кореспонденцію повернуто відділенням зв'язку з відміткою «не проживає».

В ході провадження в суді першої інстанції кореспонденція на ім'я Малолєтова О.І., направлялася на цю ж адресу (яка зазначена також і в постанові Глобинського районного суду Полтавської області, а.с.55). Як вбачається з матеріалів справи, 30.07.13 за даною адресою Малолєтовим О.І. було отримано ухвалу суду від 23.07.13 (а.с.70), а наступну ухвалу від 13.08.13 було повернуто до суду відділенням зв'язку з відміткою: «поїхав на Західну Україну» (а.с.88).

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що, оскільки судом апеляційної інстанції виконано вимоги статей 64, 87 ГПК України (з урахуванням приписів статті 99 ГПК України), третя особа вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи (вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

І оскільки вищевказана третя особа не скористалася своїм правом на участь у судовому засіданні, та враховуючи, що присутні в судовому засіданні представники позивача та відповідача зазначили, що відсутність Малолєтова О.І. не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності третьої особи.

Заслухавши в судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

29.12.11 між страхувальником (Усата Світлана Федорівна) та страховиком - ПрАТ "СК "Уніка" - було укладено договір добровільного страхування автотранспорту №015056/4002/0000150 (далі - договір страхування). У відповідності з договором було застраховано автомобіль "TOYOTA RAW-4" реєстраційний номерний знак BE 7333 АЕ (далі -застрахований автомобіль).

06.11.12 на автодорозі М-14 Одеса - Мелітополь - Новоазовськ (на Таганрог) відбулось зіткнення автомобіля "TOYOTA RAW-4" під керуванням Милаєва Михайла Дмитровича та автомобіля МАЗ з причепом (реєстраційний номер ВІ 4243 ХР) під керуванням Малолєтова Олександра Івановича, який на момент скоєння даного ДТП працював у ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» на посаді водія. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди застрахований автомобіль був пошкоджений.

Відповідно до Постанови Глобинського районного суду Полтавської області у справі №1604/3247/2012, провадження №3/1604/1512/12, від 24.12.12 (а.с.55) зіткнення відбулося в результаті порушення Малолєтовим Олександром Івановичем Правил дорожнього руху України.

Висновком експертного автотоварознавчого дослідження №110/11-2012 від 23.11.12 встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику застрахованого автомобіля результаті пошкодження в ДТП, складає - 243 626,64 грн. На підставі даного висновку (згідно з обґрунтованим розрахунком, наведеним у позовній заяві) було визначено суму страхового відшкодування 145948,05 грн., яку ПрАТ "СК "Уніка" виплатило страхувальникові (вказаний факт підтверджується матеріалами справи та не заперечується представниками учасників процесу в апеляційному провадженні).

Колегія суддів зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи, вищевказаний висновок (а.с.29) складено експертом, який має належну кваліфікацію та більш як десятирічний стаж експертної роботи з даного виду досліджень.

Тому, на думку суду апеляційної інстанції, зазначений висновок експерта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.43 ГПК України, прийнято місцевим господарським судом в якості належного підтвердження розміру позовних вимог, а твердження відповідача про необ'єктивність дослідження та неправильність визначення розміру збитку є безпідставними та такими, що не узгоджуються з матеріалами справи.

Стосовно посилань апелянта на те, що ні ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат", ні Малолєтов О.І. не були присутні та не ознайомлювалися з протоколом огляду транспортного засобу, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників позивача і відповідача в судовому засіданні, відповідачем не надано доказів, зокрема, довідки відділення зв'язку або інших документів, які б підтверджували факт ненадходження на адресу ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат" або Малолєтова О.І. відповідних повідомлень від ПрАТ "СК "Уніка". Натомість представником позивача у судовому засіданні зазначено, що страховиком вживалися необхідні заходи щодо залучення до складення протоколу огляду транспортного засобу Малолєтова О.І. як водія, винного у скоєнні ДТП, однак останній ухилився від участі в огляді зазначеного транспортного засобу.

Матеріалами справи також підтверджується факт ухилення відповідача та третьої особи, повідомлених належним чином про час та місце судових засідань, від участі в розгляді справи судом першої інстанції. Зокрема, відповідачем не було направлено представника для участі в судових засіданнях, а у письмових поясненнях (а.с.92, 93) ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат" заперечувало факт перебування транспортного засобу, яким завдано шкоди, у власності даного товариства, зазначало про відсутність у відповідача витребуваних судом документів щодо підстав володіння зазначеним транспортним засобом та стверджувало про неможливість притягнення ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат" в якості відповідача у справі. При цьому відповідачем допущено перекручення змісту позовної заяви. А саме, відповідач стверджує, що, зі слів позивача, автомобіль, який став причиною ДТП, знаходився під керуванням Милаєва М.Д., хоча насправді у позовній заяві (а.с.3) зазначено, що Милаєв М.Д. керував автомобілем "TOYOTA RAW-4", а транспортним засобом, який став причиною ДТП, керував Малолєтов О.І. Крім того, відповідач посилався на те, що в його власності немає транспортного засобу з номерними знаками, які зазначені у позовній заяві.

В апеляційній скарзі ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат", посилаючись на вищевказані обставини, також наполягає на тому, що ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат" не може бути притягнутий в якості відповідача у справі.

Разом з тим, належних доказів того, що транспортний засіб, яким керував винуватець ДТП Малолєтов О.І., не належить ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат" і що Малолєтов О.І. не був на момент скоєння ДТП працівником даного підприємства, відповідачем не надано. Як вбачається з наявної в матеріалах справи фототаблиці (а.с.23), якою зафіксовано стан після ДТП, на транспортному засобі, яким керував винуватець ДТП Малолєтов О.І., є напис «Глобино», що додатково підтверджує належність даного транспортного засобу відповідачу.

Крім того, представник відповідача, присутній в судовому засіданні 29.10.13, підтвердив, що вищевказаний транспортний засіб належить саме ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат", і що Малолєтов О.І. на момент скоєння ДТП дійсно працював водієм ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат".

Таким чином, колегія суддів відзначає суперечливість та нечіткість позиції відповідача у справі, намагання ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат" ввести в оману суд першої та апеляційної інстанції щодо дійсних фактичних обставин справи, в тому числі - і щодо ненаправлення Малолєтову О.І. повідомлення про залучення його до участі у складенні протоколу транспортного засобу.

Отже, враховуючи обставини даної справи та приписи чинного законодавства (зокрема, норми Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування», на які посилається місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні) колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду щодо розміру суми, заявленої позивачем до відшкодування та підтвердженої обґрунтованим розрахунком, а також висновок про те, що у відповідності до ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 ЦК України, до ПрАТ "СК "Уніка" (як до страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування) перейшло право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В апеляційній скарзі відповідач заперечує проти стягнення з ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат" суми відшкодування шкоди в порядку регресу. Зокрема, апелянт зазначає, що згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.

Апелянт вважає, що в даному випадку між сторонами фактично виникли відносини щодо відшкодування збитків у порядку суброгації, а відтак, на думку ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат", позивач, скориставшись своїм правом на отримання страхової виплати від ПрАТ "СК "Провідна" у розмірі 49 500,00 грн. (у межах ліміту за полісом ОСЦПВ, згідно з яким було застраховано транспортний засіб відповідача, що став причиною ДТП, а.с.56, 57, 133), втратив право на відшкодування решти збитків (96448,05 грн.).

Колегія суддів зазначає, що пунктом 9.2 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дійсно встановлено, що розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Разом з тим, ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат" не був позбавлений права укласти додатковий договір страхування на більшу суму - тобто розмір страхової суми в даному випадку не є законодавчо встановленими межами відшкодування шкоди або межами відповідальності винної особи (у розумінні вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України), оскільки встановлення верхньої межі відшкодування залежало виключно від волі самого відповідача.

Апелянт зазначає, що, самостійно визначивши винну особу (боржника) в особі ПрАТ "СК "Провідна", а отже відповідно до ст.1191 ЦК України позивач погодився з розміром відшкодування, отриманого від ПрАТ "СК "Провідна", що призвело до втрати права на регрес, оскільки чинним законодавством не передбачено права на повторний регрес.

Вищевказане твердження колегія суддів вважає таким, що зроблено при довільному тлумаченні норм чинного законодавства, зокрема - статті 1191 ЦК України, на яку посилається відповідач.

Так, відповідно до вищевказаної норми, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як встановлено місцевим господарським судом в ході розгляду справи та не заперечується учасниками процесу в ході апеляційного провадження, на виконання Договору страхування позивач виплатив страхувальникові (Усата С.Ф.) страхове відшкодування в сумі 145 948,05грн. Як уже зазначалося, частину вказаної суми (49 500,00 грн.) відшкодувала позивачеві ПрАТ "СК "Провідна".

Тому відповідно до статті 1191 ЦК України, а також статті 1194 цього ж кодексу, якою встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) - позивач має право на отримання вищевказаної різниці (96448,05 грн.).

Відповідно, із цим правом кореспондується законодавчо встановлений обов'язок ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат" (як особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, та володільця джерела підвищеної небезпеки), з яким винуватець ДТП водій Малолєтов О.І. знаходився у трудових правовідносинах, сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Щодо посилань відповідача на втрату позивачем права на регрес після отримання страхової суми, що дорівнює частині виплаченого ним відшкодування, колегія суддів зазначає, що ні в апеляційній скарзі, ні в усних поясненнях представника в судовому засіданні апелянтом не наведено посилання на жодну норму чинного законодавства, яка б підтверджувала втрату позивачем права, встановленого вищенаведеними приписами статей 1191 та 1194 ЦК України. Тому зазначені твердження ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат" суд апеляційної інстанції також вважає безпідставними.

Обґрунтовуючи різницю між правовою природою регресу і суброгації, апелянт зазначає, що регрес регулюється загальними нормами цивільного права, а для суброгації відповідно до ст.993 ЦК України встановлений особливий правовий режим, а саме - до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Зокрема, відповідач посилається на те, що при суброгації перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування, тобто зазнав збитків.

Колегія суддів зазначає, що ст. 993 ЦК України, з якою кореспондується ст. 27 Закону України «Про страхування», дійсно є спеціальною нормою, що регулює особливості переходу права вимоги саме у правовідносинах страхування. Разом з тим, даною статтею також передбачено перехід вказаного права у межах фактичних витрат страховика (а не в розмірі відшкодування, що підлягає отриманню від іншого страховика, яким застраховано відповідальність винної особи).

Стосовно строків позовної давності - як вбачається з обставин справи, страховий випадок стався 06.11.12, відшкодування позивачем здійснено 20.12.12 (платіжне доручення №044343, а.с.54), ПрАТ "СК "Уніка" звернулося до господарського суду з позовною заявою 22.07.13, тобто в межах встановленої статтею 257 ЦК України загальної позовної давності тривалістю у три роки, незалежно від початку відрахування цього строку з моменту страхового випадку або ж з моменту здійснення відшкодування.

Отже, оскільки перехід до позивача права зворотної вимоги в даних страхових правовідносинах підтверджується матеріалами справи та не заперечується учасниками процесу - колегія суддів зазначає, що посилання апелянта на невірне визначення судом першої інстанції правової природи відшкодування шкоди (регрес або суброгація) не мають юридичних наслідків та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Колегія суддів також враховує, що термін «суброгація» взагалі не вживається у ЦК України, і що відповідачем не обґрунтовано, яким чином його застосування до спірних правовідносин звільняє ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат" від законодавчо встановленого обов'язку сплатити позивачеві різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). На відповідне запитання колегії суддів у судовому засіданні представником апелянта відповіді не надано.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що місцевим господарським судом обґрунтовано, із посиланням на матеріали справи та відповідні норми ЦК України (ст. 993, 1166, 1187,1191, 1194), а також ст.27 Закону України «Про страхування» зроблено мотивований висновок про те, що позовні вимоги ПрАТ "СК "Уніка" підлягають задоволенню.

Отже, здійснивши апеляційний перегляд оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі твердження зроблені при довільному трактуванні обставин справи та норм чинного законодавства, аргументи заявника скарги ґрунтуються на припущеннях, на їх підтвердження не надано відповідно до статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б спростовували висновки місцевого господарського суду і могли б бути підставою для скасування оскарженого судового рішення.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський м'ясокомбінат", м.Глобино Полтавської області, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 03.09.13 у справі №917/1485/13 залишити без змін.

Повний текст постанови підписано 01.11.13

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Афанасьєв В.В.

Суддя Барбашова С.В.