Рішення № 34498232, 22.10.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/11489/13-ц

2/201/3225/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого суддіДемидової С.О.

при секретаріПєронкові М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом прокурора м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банка «Приватбанк», третя особа ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Дніпропетровська звернувся до суду з вищезазначеним позовом в інтересах ОСОБА_1 В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що до прокуратури м. Дніпропетровська звернулась ОСОБА_2 із заявою про використання представницьких повноважень для захисту майнових прав ОСОБА_1 26 травня 2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № LVL6R908760167, відповідно до якого ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 7887,12 грн. строком до 26 лютого 2012 року зі сплатою 0,12 % річних за час фактичного користування кредитом. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 19 грудня 2011 року ОСОБА_1 було визнано недієздатною з моменту її захворювання психічною хворобою з 1995 року. Оскільки вказаний кредитний договір був вчинений недієздатною особою, прокурор м. Дніпропетровська просить визнати недійсним кредитний договір, укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1

В судовому засіданні прокурор прокуратури м. Дніпропетровська заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просив позов задовольнити.

Представник відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» у судовому засіданні не погодилась з позовними вимогами, посилаючись на те, що у випадку задоволення позову про визнання договору недійсним, відповідач має право заявити вимогу про застосування наслідків недійсності правочину, та визначення грошової суми, яка має бути повернута кредитодавцю.

Третя особа в судове засідання не зявилася, про день, час а місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає за необхідне позовні вимоги прокурора м. Дніпропетровська, що діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як встановлено в судовому засіданні, 26 травня 2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № LVL6R908760167 /а.с. 11/, відповідно до умов якого банк на підставі заяви позичальника надає строковий кредит у сумі 7887, 12 грн. строком до 25 лютого 2012 року на придбання товару, зі сплатою відсотків у розмірі 0,01 % на місяць, на суму залишку заборгованості за кредитом.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 19 грудня 2011 року ОСОБА_1 визнано недієздатною з моменту її захворювання психічною хворобою, тобто з 1995 року /а.с.13/. Вказаним рішенням було встановлено, що ОСОБА_1 страждає стійким хронічним психічним розладом та за своїм станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; згідно акту № 738 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 05 вересня 2011 року ОСОБА_1 страждає стійким хронічним психічним розладом у вигляді параноїчної шизофренії приступоподібноготипу перебігу з стійким вираженим дефектом в емоційно-вольовій сфері та за своїм станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 09 квітня 2012 року над ОСОБА_1 встановлено опіку та призначено її опікуном ОСОБА_2 /а.с.14/

Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Положення ст. 627 ЦК України встановлюють, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 1, 2 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені. У разі наступного визнання фізичної особи, яка вчинила правочин, недієздатною позов про визнання правочину недійсним може предявити її опікун.

Таким чином кредитний договір був підписаний недієздатною особою, яка у момент чинення правочину не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву прокурора м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банка «Приватбанк», третя особа ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним задовольнити.

Визнати недійним кредитний договір № LVL6R908760167 укладений 26 травня 2011 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

СуддяС.О.Демидова