Рішення № 34492331, 17.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/17431-2012 17.10.13

За позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1До Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк»Простягнення 72 544,88 грн. За зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» ДоФізичної особи - підприємця ОСОБА_1Пророзірвання договору та вчинити певні дії

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2 - по дов.

Від відповідача Лукянова О.М. - по дов., Хмель О.М. - по дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Правекс-Банк» 63 784,14 грн. заборгованості за оренду приміщення з березня по серпень 2012 року, 8760,74 грн. пеню, а всього 72544,88 грн. заборгованості за договором оренди приміщення № 8577 від 31.10.2006р.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 09.11.2012р. було порушено провадження у справі № 08/5004/1412/12.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк» надав письмовий відзив на позовну заяву від 21.11.2012р.

Крім того, 21.11.2013р. до Господарського суду Волинської області була подана зустрічна позовна заява, відповідно до якої Позивач по зустрічному позову просив розірвати договір оренди приміщення № 8577 від 31.10.2006р. з 17.02.2012р. та зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 прийняти спірне приміщення.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 23.11.2012р., зустрічну позовну заяву було повернуто без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 26.11.2012 справу № 0/5004/1412/12 направлено за підсудністю до господарського суду міста Києва, оскільки відділення «Волинська обласна дирекція» Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» не наділене відповідними повноваженнями щодо представництва інтересів юридичної особи - Публічного акціонерного товариства «КБ «Правекс-Банк» в господарському суді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2012р. справу прийнято до свого провадження та присвоєно № 5011-4/17431-2012.

Не погоджуючись із винесено ухвалою Господарського суду Волинської області від 26.11.2012р. ФОП ОСОБА_1 звернулась до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.01.2013р., ухвалу Господарського суду Волинської області від 26.11.2012р. залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2013р., постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.01.2013р. залишено без змін.

06.06.2013р. Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк» повторно подало через відділ діловодства Господарського суду міста Києва зустрічний позов, в якому просить розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 31.10.2006р., укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Правекс-Банк» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 з 17.02.2012р. та зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 прийняти приміщення загальною площею 38 кв.м. розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та підписати акт прийому передачі приміщення до договору оренди нежитлового приміщення від 31.10.2006р., зареєстрованого в реєстрі № 8577.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2013р. суд, керуючись ст.60 ГПК України, прийняв зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом.

В процесі розгляду справи, 18.06.2013р. Позивач по зустрічному позову подав Заяву про уточнення позовних вимог зустрічного позову, відповідно до якої просить вважати розірваним Договір оренди нежилого приміщення від 31.10.2006р. укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Правекс-Банк» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 з 17.02.2012р. та зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 прийняти приміщення загальною площею 38 кв.м. розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та підписати акт прийому передачі приміщення до договору оренди нежитлового приміщення від 31.10.2006р., зареєстрованого в реєстрі № 8577.

Представник фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 надав письмовий відзив на позовну заяву від 04.07.2013 та додаткові заперечення від 07.10.2013р., в яких зустрічні позовні вимоги не визнає, та просить відмовити в задоволенні зустрічного позову.

В процесі розгляду справи представник позивача по первісному позову неодноразово збільшував розмір позовних вимог.

В судовому засіданні 17.10.2013р. представник позивача за первісним позовом надав остаточну заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача - 201 983,11 грн. орендної плати, 8 760,74 грн. пені., а всього 210 743,85 грн. заборгованості за договором № 8577 від 31.10.2006р. за період з березня 2012р. по 02.10.2013р.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема збільшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшенням) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач збільшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 210 743,85 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2006р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Правекс-Банк» було укладено договір оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець передає, в орендар приймає в тимчасове користування на умовах оренди нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 38 кв.м. Приміщення передається орендареві для розміщення банківської установи.

Відповідно до п.2.1. договору розмір щомісячної орендної плати за 1 кв.м. приміщення встановлюється в розмірі еквівалента 35 дол. США у гривні по курсу НБУ на день оплати.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що загальним місячний розмір орендної плати за даним договором становить 1330 дол. САШ у гривні по курсу НЕБУ на день оплати.

Нарахована орендна плата вноситься щомісяця, не пізніше 5 числа поточного місяця на рахунок орендодавця, згідно п.2.5. договору.

Відповідно до п. 2.4. договору, в орендну плату не включається вартість спожитих орендарем комунальних послуг, зокрема по електроенергії, воді, опаленню. Дані комунальні послуги сплачуються орендарем щомісяця на підставі рахунків у терміни вказані орендодавцем (з урахуванням термінів оплати передбачених договорами орендодавця та відповідних комунальних підприємств) пропорційно займаній площі.

Згідно п.3.2.2 договору, орендар зобов'язується вчасно, відповідно до умов даного договору, вносити орендну плату.

Відповідно до п.4.2. договору, у за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми до оплати за кожний день прострочення.

Актом прийому-передачі від 01.1.2006р. підтверджено передачу відповідачу нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 загальною площею 38 кв.м для розміщення відділення ПАТ КБ «Правекс Банк» за договором оренди від 31.10.2006р.

Відповідно до п. 3.2.3 договору при припиненні дії даного договору Орендар зобов'язався повернути приміщення Орендодавцеві за актом прийому-передачі в стані, у якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу.

Враховуючи той факт, що на час розгляду справи Відповідачем не дотримано вимог законодавства щодо повернення орендованого майна та припинення договору оренди, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (позивач по первісному позову) вважає договір діючим, а тому за його твердженням є всі підстави для нарахування орендної плати та штрафних санкцій за неналежне виконання договору.

За розрахунком Позивача (по первісному позову) заборгованість Відповідача за період з березня 2012р. по 02 жовтня 2013р. складає 201 983,11 грн.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» (Позивач за зустрічним позовом, Відповідач за первісним позовом) не визнає позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, і подав зустрічний позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в якому просить розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 31.10.2006р. (в процесі розгляду справи змінено на вимогу вважати розірваним договір оренди), укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Правекс-Банк» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 з 17.02.2012р. та зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 прийняти приміщення загальною площею 38 кв.м. розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та підписати акт прийому передачі приміщення до договору оренди нежитлового приміщення від 31.10.2006р., зареєстрованого в реєстрі № 8577.

В обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» посилається на наступне:

- договір вважається продовженим на такий же строк при відсутності випадків виявлення фактів несвоєчасного внесення орендної плати;

- 20.12.2011 року Спостережною Радою ПАТКБ «ПРАВЕКС-БАНК» було прийняте рішення про закриття Варшавського відділення ПАТКБ «ПРАВЕКС-БАНК», яке розташоване в орендованому приміщенні згідно з Договором (АДРЕСА_1), в строк до 17.02.2012 року;

- статтею 188 Господарського кодексу України та ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

- пунктом 7.4. Договору встановлено, що Орендодавець виражає свою згоду з тим,

що у випадку відсутності в Орендаря необхідності в користуванні приміщенням даний Договір достроково розривається через 15 календарних днів від дня відправлення Орендарем на адресу Орендодавця письмового повідомлення про дострокове розірвання Договору. Повторна згода Орендодавця для розірвання Договору в такому випадку не вимагається.

- за твердженням Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК», керуючись діючим законодавством України та відповідно до умов Договору, пунктом 7.4 якого встановлено, що Договір може бути розірваний у випадку відсутності необхідності в користуванні приміщенням при попередженні Орендодавця за 15 днів, ПАТКБ -ПРАВЕКС-БАНК» 19.01.2012р. направив ФОП ОСОБА_1 лист № 2173/30-01н з повідомленням про дострокове розірвання Договору з 17.02.2012 року.

Тобто ПАТКБ «ПРАВЕКС-БАНК» вважає, що він скористався наданим йому правом за умовами Договору. За його твердженням, 17.02.2012р. приміщення було вивільнено та готове для передачі ФОП ОСОБА_1, було складено Акт прийому-передачі приміщення. Але ОСОБА_1 проігнорувала звернення ПАТКБ «ПРАВЕКС-БАНК»: не з'явилася ні на підписання Акту, ні на прийняття приміщення, про що також було складено відповідний Акт (завірені належним чином копії додаються).

- 17.05.2012р. ПАТКБ «ПРАВЕКС-БАНК» повторно звернувся до ОСОБА_1 з листами № 18659/30-01н та № 18660/30-01н з вимогою підписати Акт прийому-передачі приміщення і наголосив на тому, що банк не має наміру продовжувати співпрацю з ФОП ОСОБА_1 щодо орендування нерухомого майна, своєчасно звільнив приміщення від власного майна та підготував його до передання; майно ФОП ОСОБА_1 банком не використовується, відтак оплата за період з моменту припинення дії Договору здійснюватися не буде;

- але ОСОБА_1 супровідним листом від 21.06.2012р. повернула Акт прийому-передачі приміщення від 17.02.2012р. без підпису, оскільки на її думку вимоги банку безпідставні.

Доводи Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК», викладені у зустрічному позові щодо розірвання договору оренди з 17.02.2012р., суд вважає необґрунтованими, а позовну вимогу в цієї частині такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

По-перше, на підтвердження належного повідомлення Позивача (Відповідача за зустрічним позовом) про намір розірвати договір оренди та направлення відповідного листа на його адресу ПАТ КБ «Правекс Банк» додано список рекомендованих листів в межах України, а також касовий чек №7509 від 19.01.2012 року.

Суд погоджується з твердження Позивача по первісному позову, що із наданих Банком доказів не вбачається направлення на адресу ФОП ОСОБА_1 листа із наміром про розірвання договору, оскільки наданий Банком список рекомендованих листів в межах України не містить дати його складання, також у графі 6 (№№ касового чеку (квитанція) зазначеного списку вказано номер касового чеку, який є відмінним від того, який додано до матеріалів справи як доказ направлення поштового відправлення. До того ж, у графі 7 (примітка) зазначено що лист, який направляється на адресу ФОП ОСОБА_1 є рекомендованим з повідомленням, при цьому самого зворотнього повідомлення про вручення або невручення ФОП ОСОБА_1 поштового відправлення у матеріалах справи немає. Всі вищенаведені факти спростовують твердження Банку про належне повідомлення ФОП ОСОБА_1 про намір розірвати договір оренди.

По-друге, відповідно п. 7.4 Договору Оренди Орендодавець виражає свою згоду, з тим, що у випадку відсутності у Орендаря необхідності у користуванні приміщенням Договір достроково розривається через 15 календарних днів від дня відправлення на адресу Орендодавця письмового повідомлення про дострокове розірвання договору.

Однак, чинним Цивільним кодексом України для таких видів договорів як договір найму передбачений чіткий порядок їх розірвання та подальшого припинення зобов'язань між сторонами.

Так, відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

В матеріалах справи відсутні докази повернення орендодавцю (Позивачу) об'єкт оренди за Актом про повернення об'єкту суборенди.

До того ж, згідно п. 7.5. Договору оренди від 31.11.2006 року Договір не може бути достроково розірваний без згоди на це Орендаря.

Також відсутність підписаного сторонами акту прийому-передачі приміщення та факт оплати банком орендної плати за лютий місяць 2012 року свідчить про чинність договору оренди нежитлового приміщення.

Суд погоджується з твердженням Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (Позивача по первісному позову), що через недотримання банком процедури розірвання договору та подальшого припинення зобов'язань між сторонами на даний час неможливо встановити фактичний стан приміщення та його знос, що порушує права Орендодавця як власника приміщення.

Таким чином, враховуючи той факт, що на час розгляду справи Відповідачем не дотримано вимог договору та чинного законодавства щодо повернення орендованого майна та припинення договору оренди, договір слід вважати діючим, а тому відсутні жодні підстави для визнання договору розірваним з 17.02.2012 року, оскільки саме підписання акту прийому-передачі приміщення сторонами є підставою для його розірвання, а не надсилання повідомлення про намір розірвати договір як вказує Позивач за зустрічним позовом.

Позовні вимоги зустрічного позову, пов'язані з прийняттям майна з оренди, узгоджуються з приписом пункту 5 частини другої статті 16 ЦК України, яким передбачений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як примусове виконання обов'язку в натурі.

Отже, орендар вправі в судовому порядку вимагати прийняття від нього орендодавцем майна, яке було предметом договору, та документального оформлення такого прийняття згідно з частиною першої статті 545, частиною другою статті 795 ЦК України.

Враховуючи, що 20.12.2011 року Спостережною Радою ПАТКБ «ПРАВЕКС-БАНК» було прийняте рішення про закриття Варшавського відділення ПАТКБ «ПРАВЕКС-БАНК», яке розташоване в спірному орендованому приміщенні згідно з Договором та банк не має наміру продовжувати співпрацю з ФОП ОСОБА_1 щодо орендування нерухомого майна, вимога Позивача по зустрічному позову про зобов'язання фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) прийняти приміщення загальною площею 38 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та підписати Акт прийому-передачі приміщення до Договору оренди нежилого приміщення від 31.10.2006р., зареєстрованого в реєстрі за №8577, підлягає задоволенню.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази по первісному позову, Господарський суд вважає позовні вимоги за первісним позовом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав:

Договір від 31.10.2006р. є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем.

Відповідно до ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

В матеріалах справи відсутні докази повернення Відповідачем Позивачу приміщення загальною площею 38 кв.м.

Оскільки Договором оренди від 01.10.2006р. (п.3.2.3) сторони погодили умови про обов'язок Відповідача передати Позивачу об'єкт оренди шляхом оформлення актом прийому-передачі об'єкта оренди, то саме на Відповідача покладається обов'язок, відповідно до ст. 33 ГПК України доведення факту повернення об'єкта оренди Позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п.2.1. договору розмір щомісячної орендної плати за 1 кв.м. приміщення встановлюється в розмірі еквівалента 35 дол. США у гривні по курсу НБУ на день оплати.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що загальним місячний розмір орендної плати за даним договором становить 1330 дол. САШ у гривні по курсу НЕБУ на день оплати.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Умовами Договору передбачено, що нарахована орендна плата вноситься щомісяця, не пізніше 5 числа поточного місяця на рахунок орендодавця

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте матеріали справи свідчать, що Відповідач свого обов'язку зі сплати орендних платежів належним чином не виконав, у зв'язку із чим заборгованість (уточнена) відповідача по орендній платі за період з березня 2012р. по 02 жовтня 2013р. становить 201 983,11 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність у Відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 201 983,11 грн., на підставі Договору оренди, Відповідачем вказана заборгованість не спростована, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.4.2. договору, за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми до оплати за кожний день прострочення.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, передбачених п. 2.5 Договору від 31.10.2006р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 8 760,74грн., відповідно до уточненого розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог по первісному позову.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач по первісному позову довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору по первісному позову, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача по первісному позову.

Витрати по оплаті судового збору по зустрічному позову, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача по зустрічному позову.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» ( 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/2, код ЄДРПОУ 14360920) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) 201 983,11грн. орендної плати, 8 760,74 грн. пені та 4 214,86грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

2. Зустрічний позов задовольнити частково.

Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) прийняти приміщення загальною площею 38 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та підписати Акт прийому-передачі приміщення до Договору оренди нежилого приміщення від 31.10.2006р., зареєстрованого в реєстрі за №8577.

В іншій частині зустрічного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 31.10.2013р.