Постанова № 34491589, 29.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року Справа № 910/3512/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09 липня 2013 року

у справі № 910/3512/13

господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"

до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача: ОСОБА_4

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає задоволенню

за участю представників

позивача - Бабійчук О.А.

відповідача -

в особі Ганченко М.О.

третьої особи не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" про визнання виконавчих написів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 19 березня 2001 року № 555-577; від 11 березня 2002 року № 802-869, 874-878, 886-887 про стягнення з векселедавця - Відкритого акціонерного товариства "Вінницягаз" (правонаступником якого є позивач) на користь векселедержателя - філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" несплачених коштів на загальну суму 46521592,93 грн. такими, що не підлягають виконанню повністю.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20 травня 2013 року (суддя Марченко О.В.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09 липня 2013 року (судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) у справі №910/3512/13 позовні вимоги задоволено повністю, визнано такими, що не підлягають виконанню, виконавчі написи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 19 березня 2001 року № 555-577; від 11 березня 2002 року № 802-869, 874-878, 886-887 про стягнення з векселедавця - Відкритого акціонерного товариства "Вінницягаз" (правонаступником якого є позивач) на користь векселедержателя - філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" несплачених коштів на загальну суму 46521592, 93 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 20 травня 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09 липня 2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про визнання виконавчих написів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 19 березня 2001 року № 555-577; від 11 березня 2002 року № 802-869, 874-878, 886-887 такими, що не підлягають виконанню повністю відмовити повністю. Витрати по сплаті судового збору до суду касаційної інстанції покласти на пизивача.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22 червня 1995 року між ВАТ "Вінницягаз" та AT "Укргазпром" (правонаступником якого є ДК "Укртрансгаз") було укладено договір № 2, за умовами якого та на підставі Указу Президента України від 07 лютого 1995 року № 109/95, наказу Держнафтогазпрому від 28 лютого 1995 року № 21, відповідно до обсягів природного газу власного видобутку та закупленого за імпортом в 1995 році, відповідач зобов'язався подати природний газ для населення комунально-побутових та промислових підприємств, а позивач зобов'язався прийняти, оплатити та реалізувати природний газ вказаним вище споживачам.

20 вересня 2000 року як забезпечення виконання зобов'язання з виплати заборгованості за неналежне виконання позивачем умов Договору, останній виписав на ім'я відповідача такі векселі: від 20.09.2000 № 623020106801 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 263020106802 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 263020106803 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 263020106841 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 263020106842 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 263020106890 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 №263020106933 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 263020106934 на суму 500 000 грн.; від 20.09.2000 № 263020106936 на суму 500 000 грн.; від 20.09.2000 № 263020106937 на суму 200 000 грн.; від 20.09.2000 № 263020106938 на суму 200 000 грн.; від 20.09.2000 №263020106939 на суму 200 000 грн.; від 20.09.2000 № 263020106940 на суму 200 000 грн.; від 20.09.2000 № 263020106941 на суму 200 000 грн.; від 20.09.2000 № 263020106942 на суму 200 000 грн.; від 20.09.2000 № 263020106943 на суму 200 000 грн.; від 20.09.2000 №263020106944 на суму 200 000 грн.; від 20.09.2000 № 263020106945 на суму 200 000 грн.; від 20.09.2000 № 263020106946 на суму 200 000 грн.; від 20.09.2000 № 263020106947 на суму 200 000 грн.; від 20.09.2000 № 263020106948 на суму 200 000 грн.; від 20.09.2000 №263020106949 на суму 200 000 грн.; від 20.09.2000 № 263020106950 на суму 200 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106820 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106821 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106822 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 №623020106823 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106824 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106825 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106826 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106827 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 №623020106828 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106829 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106830 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106831 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106832 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 №623020106833 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106834 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106835 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106836 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106837 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 №623020106838 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106839 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106840 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106843 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106844 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 №623020106845 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106846 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106847 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106848 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106849 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 №623020106850 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106851 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106852 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106853 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106854на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 №623020106855 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106856 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106857 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106858 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106859 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 №623020106860 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106861на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106862 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106863 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106864 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 №6230201068652 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106866 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106867 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106868 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106869 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 №623020106870 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106871 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106872 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106873 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106874 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 №623020106875 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106876 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106877 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106878 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106879 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 №623020106880 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106881 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106882 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106883 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106887 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 №623020106891 на суму 100 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106893 на суму 50 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106894 на суму 50 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106895 на суму 50 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106896 на суму 50 000 грн.; від 20.09.2000 №623020106915 на суму 500 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106916 на суму 200 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106917 на суму 200 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106918 на суму 200 000 грн.; від 20.09.2000 № 623020106919 на суму 200 000 грн.; від 20.09.2000 №623020108165 на суму 2025496, 76 грн.; від 20.09.2000 № 623020108166 на суму 31 496 875, 90 грн., а всього на суму 46 443 692, 93 грн.

Частиною першою статті 87 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зі стягнення з векселедавця - ПАТ "Вінницягаз" на користь векселедержателя - УМГ "Київтрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" несплачених коштів на загальну суму 46 521 592, 93 грн. було вчинено Виконавчі написи нотаріуса, які в подальшому було пред'явлено відповідачем до виконання та відкрито виконавчі провадження з примусового стягнення коштів.

В провадженні Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області (далі - ВДВС Вінницької області) станом на 20 травня 2013 року перебувають 98 виконавчих проваджень з виконання вказаних Виконавчих написів на суму 46 416 090,03 грн.

04 червня 2011 року набрав чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.2011 № 3319-VI.

Статтею 1 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (далі по тексту Закон) встановлено, що його дія поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднанню енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, НАК "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону встановлено, що підлягає списанню:

заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом;

заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначені у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Оскільки векселі були видані позивачем в якості забезпечення виконання зобов'язання за Договором, за умовами якого та на підставі Указу Президента України від 07 лютого 1995 року № 109/95, наказу Держнафтогазпрому від 28 лютого 1995 року № 21, відповідно до обсягів природного газу власного видобутку та закупленого за імпортом в 1995 році, відповідач зобов'язався подати природний газ для населення комунально-побутових та промислових підприємств, а позивач зобов'язався прийняти, оплатити та реалізувати природний газ вказаним вище споживачам і станом на 1 січня 2010 року заборгованість не була сплаченою, ПАТ "Вінницягаз", засіданням комісії з питань списання заборгованості (протокол від 07 жовтня 2011 року № 38) списало заборгованість, яка утворилась перед відповідачем за Договором у сумі 46 416 090,03грн.

Судами попередніх інстанцій вірно встанволено, що списання відбулося з дотриманням Порядку списання заборгованості за природний газ і електричну енергію, затвердженого постановою КМУ від 08 серпня 2011 року № 894 та у відповідності до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Заперечення відповідача про те, що зазначена заборгованість є заборгованістю за векселями, а не заборгованістю за природній газ, оскільки векселі видано позивачем як забезпечення виконання зобов'язання з виплати заборгованості за неналежне виконання позивачем умов Договору, який за своєю правовою природою був договором купівлі-продажу природного газу, розглядались судом апеляційної інстанції та не приймається колегією суддів Вищого господарського суду, з огляду на наступне.

Як встановлено судом попередньої інстанції 26 грудня 2012 року та 28 грудня 2012 року ПАТ "Вінницягаз" сплатило вартість витрат на вчинення виконавчих дій у сумі 77900 грн., що підтверджується такими платіжними дорученнями: від 26 грудня 2012 року на суму 8 500 грн.; від 26.12.2012 № 3327 на суму 3 400 грн. і від 28 грудня 2012 року на суму 66000 грн.

Частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом.

Таким чином, зобов'язання, що виникли у позивача з відповідачем, припинилося на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" з моменту затвердження протоколу комісії з питань списання заборгованості ПАТ "Вінницягаз" від 07 жовтня 2011 року № 38.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про обіг векселів в Україні" та статті 90 Закону України "Про нотаріат" вексель, опротестований нотаріусом у встановленому законом порядку, є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню, стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

28 грудня 2012 року ПАТ "Вінницягаз" звернулося з заявою до ВДВС Вінницької області про закриття виконавчого провадження.

24 січня 2013 року позивачем отримано лист від ВДВС Вінницької області, в якому позивача повідомлено про неможливість закінчити виконавче провадження на підставі пункту 14 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки норми цього пункту втратили чинність 01 липня 2012 року.

Згідно з приписами частини 3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справи у спорах за участю боржника і стягувана про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або та місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.

За приписами статті 50 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до пункту 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 1 ГПК України. При цьому за змістом статей 1, 2, 18, 22, 27 ГПК України, статей 1 і 3 названого Закону нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а залучається до участі в ньому як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду приходить до висновку, що суд може захистити порушене право, зокрема, шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Окремим випадком звернення з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є випадок, коли обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

З огляду на відсутність обов'язку з виконання Виконавчих написів у зв'язку з припиненням основного зобов'язання, в забезпечення якого укладався Договір, колегія вважає за можливе задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних процесуальних документів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09 липня 2013 року зі справи № 910/3512/13 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Н. О. Кочерова

С. С. Самусенко