Рішення № 34488902, 23.10.2013, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 759/10877/13-ц

пр. № 2/759/4866/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Зайця Т.О. при секретарі Ковтун М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» про відшкодування збитків та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,

В С Т А Н О В И В:

19.07.2013 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків в розмірі 47 396,12 грн., моральної шкоди в розмірі 15 000,00 грн., судових витрат. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 02.09.2012 року з вини відповідача, яка керувала автомобілем НОМЕР_3 і цивільно-правова відповідальність якої була застрахована в ПрАТ «СК «Лафорт», сталося ДТП, учасником якого став автомобіль НОМЕР_5, що належить позивачу. В результаті ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Позивач звернувся до страхової компанії з заявою про отримання страхового відшкодування, але заподіяні збитки, на момент звернення до суду, позивачу не відшкодовані. Внаслідок пошкодження автомобіля, позивач позбавлена можливості користуватися ним, що негативно впливає на її звичний спосіб життя, психічний стан та завдає моральних страждань.

В подальшому ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги, просила залучити в якості співвідповідача ПрАТ «СК «Лафорт», стягнути з останнього матеріальні збитки в розмірі 47 396,12 грн., а з ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 15 000,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, пославшись на те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СК «Лафорт», а тому саме страховик повинен відшкодовувати всі збитки в межах страхової суми.

Представник ПрАТ «СК «Лафорт» до суду не з'явився, причин суду неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представників ОСОБА_1 та ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що ОСОБА_2 02.09.2012 року о 14:50 на перехресті вул. Г.Космосу - Рикова в м. Києві, керуючи транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_3 проїхала перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем НОМЕР_5, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Вказані обставини встановлені постановою Святошинського районного суду м. Києва від 19.09.2012 року по справі пр. №3/2608/6142/12 (ун. №2608/14442/12), якою накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення (а. с. 7 - копія постанови).

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 щодо автомобіля НОМЕР_3, була застрахована полісом №АВ/3228881 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПрАТ «СК «Лафорт». Про настання страхового випадку ОСОБА_2 повідомила ПрАТ «СК «Лафорт» 04.09.2013 року (а. с. 40).

В матеріалах справи відсутній поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/3228881, проте, представники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнають той факт, що у відповідача ОСОБА_2 був поліс, але був загублений.

Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку №3131 від 02.10.2012 року, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ Volkswagen Pointer, держ № НОМЕР_5, станом на 02.10.2012 року складає 45 748,11 грн. (а. с. 9 - 14 - копія звіту).

10.10.2012 року ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «СК «Лафорт» із заявою про отримання страхового відшкодування (а. с. 8).

На момент звернення до суду страхове відшкодування позивачу не сплачене.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України). Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Встановлено, що ОСОБА_2 винна у ДТП, яка мала місце 02.09.2012 року о 14:50 на перехресті вул. Г.Космосу - Рикова в м. Києві, а тому згідно ч. 1 ст. 1166 та ч. 1 ст. 1188 ЦК України повинна відшкодовувати завдану шкоду.

Проте, в даних правовідносинах обов'язковим є застосування положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).

В статті 3 Закону зазначено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Виходячи із суті такого страхування Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди. Отже, відшкодування шкоди у даних правовідносинах повинно здійснюватися відповідно до Закону.

В силу статті 4 Закону відповідачі є суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а відповідальність ОСОБА_2 перед третіми особами (потерпілими) застрахована, оскільки ця відповідальність є об'єктом страхування згідно ст. 5 Закону.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22. Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України (ст. 29 Закону).

Пунктом 19 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» встановлено: з урахуванням змісту статті 979 ЦК та статті 16 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку.

Отже, в силу п. 22.1 ст. 22 та ст. 29 Закону, з урахуванням змісту статті 979 ЦК та статті 16 Закону України «Про страхування», шкоду, тобто витрати на ремонт транспортного засобу, повинен відшкодовувати страховик - ПрАТ «СК «Лафорт».

З наданого позивачем звіту про визначення вартості матеріального збитку №3131 від 02.10.2012 року вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_1, становить 45 748,11 грн., а тому враховуючи наведені вище положення законодавства, зазначені кошти підлягають стягненню з ПрАТ «СК «Лафорт».

Інші витрати, які просить стягнути ОСОБА_1 в якості матеріальних збитків з страховика не можуть бути стягнуті з ПрАТ «СК «Лафорт», оскільки в ст. 29 Закону зазначений вичерпний перелік витрат, пов'язаних з пошкодженням транспортного засобу, які відшкодовуються страховиком. Витрати за оплату автотоварознавчого дослідження, що згідно квитанції становлять 600 грн. (а. с. 28), витрати за зберігання автомобіля, що згідно наряду-замовлення становлять 540 грн. та витрати за виконані роботи згідно рахунку № 02014 від 11.09.2012 на суму 508 грн. 01 коп. не відносяться до витрат, які повинен відшкодовувати страховик в силу ст. 29 Закону, а тому дані вимоги позивач повинна пред'являти до ОСОБА_2 На підставі наведеного, в частині зазначених в даному абзаці витрат суд відмовляє в задоволенні позову.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 15 000,00 грн.

Стаття 23 ЦК України встановлює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, для відшкодування моральної шкоди в даній справі необхідні наступні підстави: наявність душевних страждань, яких позивач зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів або у зв'язку з пошкодженням її майна. Необхідними умовами також є неправомірність рішень, дій чи бездіяльності та наявність вини відповідача - ОСОБА_2

В підтвердження завдання моральної шкоди позивач посилається на додаткові витрати, пов'язані з послугами таксі, а також на неможливість відшкодувати завдані збитки.

Проте, понесення витрат, пов'язані з послугами таксі, не свідчить про наявність душевних страждань, тобто, не свідчить про завдання моральної шкоди. Щодо неможливості відшкодувати завдані збитки, то в цьому відсутня вина ОСОБА_2, оскільки вона вчинила всі передбачені дії для того, щоб ПрАТ «СК «Лафорт» здійснило страхову виплату, але останнє не здійснює такої виплати та жодним чином не обґрунтовує таку свою бездіяльність. За таких обставин з вимогою про відшкодування моральної шкоди необхідно звертатися саме до ПрАТ «СК «Лафорт», оскільки саме страховик не відшкодовує збитки (не здійснює страхову виплату).

За таких обставин суд вважає, що заявлена до ОСОБА_2 вимога про відшкодування моральної шкоди є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з ПрАТ «СК «Лафорт» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню страхова виплата у розмірі 45 748,11 грн. Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з ПрАТ «СК «Лафорт» підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по справі пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 457,48 грн. судового збору. В задоволенні інших вимог суд відмовляє.

Керуючись п. 22.1 ст. 22 та ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 16 Закону України «Про страхування», ст. ст. 23, 979, 1166, 1167, 1188 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІН: НОМЕР_6) задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (04050, м.Київ, вулиця Довнар-Запольського, будинок 9/10, ЄДРПОУ: 25005889) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІН: НОМЕР_6) страхову виплату у розмірі 45 748,11 грн. та судовий збір у розмірі 457,48 грн.

Відмовити в задоволенні інших вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги та може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 28.10.2013 року.

СУДДЯ: Т.О. ЗАЄЦЬ