Постанова № 34476369, 29.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року Справа № 924/95/13-г Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Овечкін В.Е. Чернов Є.В. Цвігун В.Л.за участю представників: Генеральної прокуратури України Дочірнього підприємства "Квота" товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежність" розглянувши касаційну скаргу Гудименко Ю.В. Таранчук Л.В. Дочірнього підприємства "Квота" товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежність"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 02.07.2013р.у справі№ 924/95/13-г господарського суду Хмельницької областіза позовомПрокурора Білогірського району в інтересах держави в особі Білогірської районної державної адміністраціїдоДочірнього підприємства "Квота" Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежність"треті особи:Миклашівська сільська рада Фермерське господарство "Білогірський сокіл"пророзірвання договору оренди земельної ділянки В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.04.2013 (суддя Шпак В.О.) позов прокурора про розірвання договору оренди земельної ділянки, що укладений 01.08.2007 Білогірською районною адміністрацією та ДП "Квота" ТОВ "Незалежність" задоволено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 (судді Маціщук А.В., Гулова А.Г., Петухов М.Г.) рішення господарського суду Хмельницької області від 03.04.2013 залишено без зміни.

Суди дійшли висновку, що за встановлених обставин систематичної несплати орендної плати з травня 2011 року по березень 2012 року включно, підтверджений факт неналежного виконання зобов'язань по договору відповідно з постановою Хмельницького адміністративного окружного суду від 26 грудня 2011 року у справі №2270/13333/11, відповідно до якої стягнуто з ДП "Квота" ТОВ "Незалежність" 13088,65грн. заборгованості по орендній платі, яка утворилась станом на 27.10.2011, враховуючи визначений нормами ст.ст.288,290 Податкового кодексу України та умовами договору оренди обовязок орендаря, а не суборендаря, сплачувати орендну плату, тому невиконанням орендарем зобов'язань по сплаті орендної плати є істотним порушенням умов договору, а відтак, підставою для його розірвання.

Дочірнє підприємство "Квота" товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежність" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права, в позові відмовити.

Скаржник вважає, що судами порушені норми ст.ст. 188, 291 Господарського кодексу України, ст. 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 25, 31, 32 Закону України «Про плату за землю», не враховано роз'яснення Пленум Вищого господарського суду України, який в п. 2.20 Постанови від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, шо виникають із земельних відносин» зазначив, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України (Про оренду землі», у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України; висновок господарського суду про те. що «мас місце систематична несплата орендної плати і травня 2011 року по березень 2012 року включно» ппотирічать фактичним обставинам справи та не підтверджується належними доказами, ДП «Квота» не допущено систематичної несплати орендної плати; Білогірська районна державна адміністрація відповідно до умов договору оренди від 01.08.2007 року є Орендодавцем земельної ділянки, але не є отримувачем платежів орендної плати, оскільки відповідно до п. 9 Договору оренди від 01.08.2007 року орендна плата вноситься на рахунок Миклашської сільської ради; крім того, 04.03.2013 року Білогірська районна адміністрація направила на адресу господарського суду Хмельницької області за вих. № 135/04-02-15-2013 заяву про відмову від позову у зв'язку із врегулюванням даного спору; 20.02.2013 року між Білогірською районною державною адміністрацією та ДП «Квота» було підписано Угоду по внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 01.08.2007 року, укладеного між БілогІрською РДА та Дочірнім підприємством «Квота» товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежність», відповідно до якої збільшено розмір орендної плати за користування земельною ділянкою.

Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали справи, доводи касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є розірвання договору оренди землі з підстави не виконання передбаченого договором обов'язку щодо своєчасного внесення орендної плати.

Судом встановлено, що 01.08.2007 р. Білогірською районною державною адміністрацією (орендодавець) та дочірнім підприємством "Квота" ТОВ "Незалежність" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі розпорядження Білогірської райдержадміністрації від 26.07.2007 р. № 323/2007-р надав, а орендар - прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 90,0002 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Миклашської сільської ради.

Договір зареєстрований у Хмельницькій регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 28.08.2007 р. за № 010774800007 і набув чинності відповідно до ст.18 Закону України "Про оренду землі".

Згідно з п.8 договору строк його дії становить 20 років.

Згідно з п.п.9-10 договору орендна плата визначена у розмірі 70,00 грн. за один га земель зайнятих ріллею та 6300 грн. за рік і обчислюється з урахуванням індексу інфляції. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Миклашівської сільської ради.

Строки внесення орендної плати погоджені сторонами за умовами п.11: щомісяця рівними частками до 30 числа кожного місяця. За умовами п.13 розмір орендної плати переглядається один раз на 3 роки, а також розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки та в інших випадках, передбачених законом.

Умовами п.14 договору визначена відповідальність орендаря за невнесення орендної плати у строки, визначені договором, у вигляді пені в розмірі податкового боргу із розрахунку 0,3% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Умовами п.38 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

06.04.2011 р. сторони - орендодавець Білогірська районна державна адміністрація та орендар ДП "Квота" ТОВ "Незалежність" уклали угоду про зміну і доповнення до договору від 01.08.2007 р., зареєстрованого в Білогірському районному відділі ХРФЦДЗК 28.08.2007 р. за № 010774800007. За умовами цієї угоди орендодавець і орендар за двосторонньою згодою, що не суперечить ст.23 Закону України "Про оренду земель", змінили і доповнили договір від 01.08.2007 р., зокрема, виклали п.9 у наступній редакції : "Оренндна плата вноситься орендарем у розмірі 483,00 грн. за 1 гектар. Загальна сума орендної плати становить 43470,1 грн. в рік, яка вноситься на рахунок Миклашівської сільської ради".

Погоджено також зміни до п.13 щодо перегляду розміру орендної плати один раз на рік.

Решта умов договору оренди залишені незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов'язання. Визначено, що дана угода вступає в силу з моменту її підписання та державної реєстрації.

Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Білогірському районі, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 26.04.2011 р. № 682038624000015.

Отже, на умовах договору оренди від 01.08.2007 р. та угоди про зміну і доповнення до договору від 06.04.2011 р. між сторонам склались правовідносини з оренди землі. Договори підписані представниками сторін, скріплені їх печатками, за формою та змістом відповідають нормам чинного законодавства, зокрема, Земельного кодексу України, Законам України "Про оренду землі" та "Про плату за землю".

Встановлені обставини свідчать, що відповідачем не сплачувалась орендна плата за землю з травня 2011 року по березень 2012 року включно. Так, борг за зазначений період в сумі 16140,19 грн., який включає в себе 15779,04 грн. недоїмки та 361,15 грн. пені, підтверджено довідкою Славутської ОДПІ від 11.03.2012 р., довідкою № 469/10/15 від 26.06.2013 р. з докладними поясненнями та витягом з облікової картки платника, наданими Білогірським відділенням Славутської ОДПІ на вимогу апеляційного суду.

Отже, суд правомірно дійшов висновку, що має місце систематична несплата орендної плати з травня 2011 року по березень 2012 року включно.

Колегія суддів погоджується із висновком суду про правомірність позовних вимог прокурора, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.ст.509,526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, і платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до ст.290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

01.07.2011 р. ДП "Квота" ТОВ "Незалежність" та фермерським господарством "Білогірський сокіл" за погодженням із Білогірською районною державною адміністрацією /а.с.25/ укладений договір суборенди земельної ділянки площею 90,0002 га із земель запасу Миклашівської сільської ради /а.с. 26-29/, за умовами якого відповідач передав в суборенду земельну ділянку загальною площею 90,0002 га із земель запасу Миклашівської сільської ради на строк вісім років.

Відповідно до п.п.9-11 договору суборенди визначено, що орендна плата встановлюється в договорі оренди від 01.08.2007 р., зареєстрованого в Білогірському районному відділі ХР ФЦДЗК 28.08.2007 р. за № 010774800007 та додаткових угодах до неї, що становить 483,00 грн. за один гектар земель. Загальна сума орендної плати становить - 43470,10грн. в рік, яка вноситься суборендарем на рахунок Миклашівської сільської ради щомісяця рівними частками не пізніше 30 числа місяця.

Суду не надано доказів того, що фермерське господарство "Білогірський сокіл" перераховувало орендну плату на рахунок Миклашівської сільської ради.

Разом з тим, зобов'язання щодо сплати до відповідного бюджету орендної плати за землю відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, зокрема - норм ст.ст.288,290 Податкового кодексу України, покладається на орендаря, а не суборендаря, і відповідно до наведених норм та за умовами договору оренди саме відповідач як орендар несе відповідальність за невиконання платежів до місцевого бюджету.

Факт неналежного виконання зобов'язань по договору підтверджується також постановою Хмельницького адміністративного окружного суду від 26 грудня 2011 року у справі №2270/13333/11, відповідно до якої стягнуто з ДП "Квота" ТОВ "Незалежність" 13088,65грн. заборгованості по орендній платі, яка утворилась станом на 27.10.2011 р./а.с.73-74/. Ця постанова набрала законної сили і оцінюється колегією суддів як доказ порушення відповідачем договірних зобов'язань відповідно до ст.43 ГПК України.

Відповідач сплатив заборгованність під час розгляду справи судом першої інстанції, що підтверджено квитанцією № 2446.43.1 від 04.03.2013 р. на суму 16140,19 грн. /а.с.79/. Однак така обставина також не може оцінюватись як підстава для відмови у позові, оскільки, як зазначено вище, предметом спору є не стягнення боргу, а розірвання договору з підстави істотного порушення його умов - невиконанням орендарем зобов'язань по сплаті орендної плати.

Наявність такого порушення підтверджена доказами у цій справі відповідно до норм ст.ст.33,34,43 ГПК України, про що зазначено вище.

Відповідно до п.2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17 травня 2011 року № 6, розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч.3 ст.31 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Умова про внесення орендної плати за ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" є істотною умовою договору оренди в розумінні ч.1 ст.638 ЦК України та ст. 284 ГК України. Порушення такої умови протягом тривалого часу зумовлює правомірність ініціювання питання про розірвання договору відповідно до ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі".

Умовами п.38 договору оренди земельної ділянки від 01.08.2007 р. передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Таким чином, судом встановлено, що ДП "Квота" ТОВ "Незалежність" всупереч умовам договору (п.п.9-11, 31) та вищенаведеним нормам чинного законодавства не виконувало свої зобов'язання своєчасно сплачувати орендну плату, внаслідок чого місцевим бюджетом недоотримані кошти, передбачені договором.

Отже вимоги позову про розірвання договору правомірно задоволена судом першої інстанції, і колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги і зміни чи скасування рішення господарського суду у даній справі.

Відповідно до ч. 2 ст.1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника щодо врегулювання спору з позивачем до уваги не приймаються, оскільки позов у даній справі заявлено прокурором, який згідно з ч. 3 ст. 2 ГПК України самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а відповідно до ч. 6 ст. 29 цього Кодексу відмова позивача від позову не позбавляє прокурора права підтримувати поданий ним позов і вимагати вирішення спору по суті.

Інші твердження щодо того, що порушення зобов'язання вчинено суборендарем зводяться до заперечення встановлених обставин невиконання обов'язку зі своєчасної сплати орендної плати та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки є вимогою встановити інші обставини справи, що виходить за межі касаційного перегляду справи.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 та рішення господарського суду Хмельницької області від 03.04.2013 у справі № 924/95/13-г господарського суду Хмельницької області залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун