Ухвала суду № 34475516, 22.10.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/3189/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вергелес А.В.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

при секретарі: Сокольвак Ю.В.

за участю:

представників позивача - Салтинського С.С., Арустамян А.Е.;

представника відповідача - Родзінковської І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпромхолод" (далі - позивач) до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.09.2013 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області від 01.07.2013 р. № 0003132203.

Не погоджуючись із рішенням суду І інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.

Представники позивача заперечили проти апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що податковим органом проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України при проведенні розрахунків за контрактом №1/11 від 01.03.2011р. укладеним із нерезидентом - OU MOK, Республіка Естонія, відповідно до затвердженого плану перевірки. Висновками перевірки зафіксовано порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині порушення законодавчо встановлених термінів надходження імпортного товару по контракту №1/11 від 01.03.2011 р. На підставі акту №2082/2203/35599550 від 13.06.2013 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0003132203 від 01.07.2013 р., яким нараховано пеню в розмірі 30 046,26 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач діяв правомірно, застосування до нього пені відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині порушення законодавчо встановлених термінів надходження імпортного товару по контракту №1/11 від 01.03.2011р. є протиправним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено. Уразі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарсько - процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що підставою для зупинення строків передбачених статтями 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" , є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків рішення суду про задоволення позову.

Аналогічні наслідки мають наставати у разі коли провадження у справі припиняється за заявою резидента про відмову від позову у зв'язку з тим, що нерезидент виконав зобов`язання за експортно-імпортним контрактом після подання позовної заяви до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента.

Таким чином, підставою для нарахування пені за порушення термінів має визначатися з урахуванням причин припинення провадження у справі. Зокрема, якщо провадження у справі припинено за заявою позивача про відмову від позовних вимог у зв'язку з виконанням відповідачем умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом, підстав для поновлення строків та нарахування резиденту пені немає.

При цьому суд першої інстанції вірно врахував правову позицію викладену в постанові Верховного Суду України від 27.02.2012 року справа № 21-387а11, що відповідає положенням ч. 2 ст. 161 та ст. 244-2 КАС України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугувало те, що позивачем був укладений контракт №1/11 від 01.03.2011р. із нерезидентом - OU MOK, Республіка Естонія (продавець). Товар постачається на умовах СРТ м. Вінниця. Вартість контракту складає 500000 дол. США. Відповідно до умов контракту, оплата партій товару покупцем здійснюється дол. США банківським переказом на рахунок Продавця на протязі 7 (семи) днів після митного оформлення товару на території України або може здійснюватись у вигляді попередньої оплати банківським переказом в доларах США, згідно виставленого інвойсу на рахунок Продавця.

Податковим органом встановлено наявність простроченої дебіторської заборгованості в сумі 8990, 00 дол. США, граничний строк погашення якої минув 02.05.2012 р. Згідно розрахунку нарахування пені за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків по імпортному контракту ТОВ "Вінпромхолод", пеня була нарахована за період з 11.07.2012 р. по 06.12.2012 р.

Проте приймаючи оскаржуване рішення податковий орган не врахував те, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 11.07.2012 р. у справі № 4/54/2012/5003 порушено провадження у справі за позовом ТОВ "Вінпромхолод" до OU MOK, Естонія про стягнення заборгованості у розмірі 9207, 26 доларів США (в тому числі: 8990 дол. США - основний борг; 63, 57 дол. США - інфляційні втрати; 3 % річних - 153, 69 дол. США). В совою чергу ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.04.2013р. задоволено клопотання позивача про припинення провадження у справі в частині суми основного боргу 8990 доларів США у зв'язку із погашенням відповідачем (OU MOK, Естонія) суми основного боргу в повному обсязі, про відмову від позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 153, 69 доларів США та інфляційних втрат в сумі 63, 57 доларів США задоволено, а провадження у справі припинено на підставі п.п. 1-1, 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до вимог підпункту 1-1 п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, при вирішенні питання про наявність підстав для звільнення резидента від пені у сфері ЗЕД, слід враховувати ухвалу господарського суду про припинення провадження у справі. Як слідує з ухвали Господарського суду Вінницької області від 16.04.2013 року підставою припинення провадження у справі слугувала добровільна сплата відповідачем заборгованості.

Відтак, звернення резидента (позивача) до господарського суду та подальше добровільне погашення нерезидентом (відповідачем) наявної в нього заборгованості свідчить про правомірну поведінку резидента, вжиття ним всіх необхідних заходів для стягнення валютної виручки, що звільняє його від сплати передбаченої Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" пені у сфері ЗЕД.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заява позивача про відмову від позовних вимог у зв'язку з виконанням відповідачем умов контракту як підстава припинення провадження є підтвердженням правомірної поведінки ТОВ "Вінпромхолод", у зв'язку з чим відсутні підстави для поновлення строків та нарахування резиденту пені, оскільки відповідні строки порушені нерезидентом (OU MOK, Естонія).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд І інстанції правильно застосував положення ч. 1 ст. 94 КАС України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення , а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 29 жовтня 2013 року .

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.