Постанова № 34473601, 23.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 р.Справа № 815/3455/13-а

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Романішина В.Л.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

за участю секретаря Фурмана А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Негоциант Агро» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової документальної перевірки позивача та складання висновків акту перевірки, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013р. ТОВ «Негоциант Агро» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (на час звернення - ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС) про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової документальної перевірки позивача з 16.10.2012р. по 29.10.2012р. щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень 2012 року; визнання протиправними дій відповідача по складанню висновків акту перевірки №6526/22-5/34598778 від 26.10.2012р.; зобов'язання вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки позивача, оформлені актом №6526/22-5/34598778 від 26.10.2012р.

Позов обґрунтовувало тим, що документальна позапланова перевірка позивача була проведена податковим органом безпідставно, оскільки запит ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області складений останнім з порушенням вимог діючого законодавства, а тому, на підставі п.73.3 ст.73 ПК України, платник податків не зобов'язаний був давати відповідь на такий запит. Висновки ж акту перевірки про відсутність у товариства об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України, є незаконними, оскільки вони зроблені на підставі аналізу господарських відносин позивача з контрагентами без дослідження первинних документів. Позивач зазначив, що податковому органу не надано права в актах перевірок робити заяви про безтоварність господарських операцій, оскільки, у випадку, якщо податкова інспекція вважає, що підприємство не здійснює господарську діяльність, то законодавством передбачені інші заходи реагування - визнання недійсними статутних документів, скасування державної реєстрації тощо. Укладені між позивачем та контрагентами угоди не визнанні судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області проти позову заперечила, зазначивши, що наказ про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Негоциант Агро» прийнятий податковою інспекцією у зв'язку з ненаданням товариством пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит ДПІ. Під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача за період липень 2012 року не знайшли свого документального підтвердження взаємовідносини позивача з його контрагентом ТОВ «Робота Плюс», а тому висновки акту перевірки про відсутність у ТОВ «Негоциант Агро» об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України, є правомірними. Вимоги позову відповідач вважає безпідставними; в задоволенні позову просив відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2013р. позов ТОВ «Негоциант Агро» задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального права, без повного з'ясування обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позов ТОВ «Негоциант Агро» залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 12.10.2012р. №2281, у період з 16.10.2012р. по 29.10.2012р. службовими особами відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Негоциант Агро» (код ЄДРПОУ 34598776) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності і повноти відображення в обліку за період липень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки №6526/22-5/34598778 від 26.10.2012р.

У вказаному акті зазначено, що перевіркою встановлено: відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого в липні 2012 року неправомірно відображено податковий кредит з ПДВ на суму 6203808 грн.; відсутність об'єктів оподаткування з податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) до контрагентів-покупців у розумінні ст.22, ст.185 ПК України у період липень 2012 року, в результаті чого неправомірно відображено податкові зобов'язання на суму 6205727 грн.

Задовольняючи позов ТОВ «Негоциант Агро» суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у податкового органу підстав для проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача, а висновки податкового органу про нікчемність правочинів, укладених ТОВ «Негоциант Агро» з контрагентами є безпідставними та такими, що зроблені з перевищенням повноважень. Колегія суддів не погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, суд виходить з наступного.

Так, в акті перевірки та в наказі про її проведення підставою для здійснення перевірки ДПІ зазначила п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України.

Відповідно до п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп.78.1.1);

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту (п.78.1.4).

В оскаржуваній постанові суд першої інстанції погодився з позицією позивача, що запит ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 17.09.2012р. №370006/10/22-5 складений податковим органом з порушенням п.73.3 ст.73 ПК України та п.10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1245, так як у вказаному запиті не було зазначено передбачених Законом підстав проведення перевірки. У зв'язку з невідповідністю запиту вимогам Закону, позивач, на підставі п.16 Порядку №1245, звільнявся від обов'язку давати відповідь на такий запит.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки з матеріалів справи вбачається, що за наслідками перевірки контрагента позивача ПП «Робота плюс» та отримання податкової інформації було виявлено факти, які свідчили про можливі порушення ТОВ «Негоциант Агро» податкового законодавства, у зв'язку з чим, податковий орган направив товариству письмовий запит згідно з п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, який останнє залишило без відповіді.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що доводи адміністративного позову про невідповідність запиту вимогам Закону та про безпідставність проведення перевірки є необґрунтованими, у зв'язку з чим, в їх задоволенні належить відмовити.

Стосовно висновків суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо складання акту перевірки та викладення в ньому певних висновків, колегія суддів зазначає наступне.

Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772), згідно з яким акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акту перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС.

У п.6 розділу І Порядку №984 зазначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 6 розділу ІІ Порядку №984 передбачено, що висновок акту (довідки) документальної перевірки складається таким чином: зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

Колегія суддів зазначає, що в акті перевірки №6526/22-5/34598778 від 26.10.2012р. зафіксовано факт проведення перевірки та відповідні результати щодо висновків посадової особи податкового органу про наявність чи відсутність порушень податкового законодавства.

Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акта перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції, а висновки, викладені в акті не впливають безпосередньо на права та обов'язки платника.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові грошових зобов'язань. Висновки посадових осіб контролюючого органу, викладені в акті перевірки, є позицією цих осіб щодо кваліфікації дій платника податків, однак самі по собі не впливають на стан суб'єктивних прав платника та не створюють для нього будь-яких додаткових обов'язків.

Отже, предметом оскарження можуть бути дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України, сам по собі не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Таким чином, судом першої інстанції помилково зроблено висновок про задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача по складанню висновків акту перевірки №6526/22-5/34598778 від 26.10.2012р., оскільки вчинення дій суб'єктом владних повноважень в частині проведення зазначеної перевірки та висновків викладених в акті перевірки є способом реалізації наданої законом функції суб'єкту владних повноважень.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року у справі №21-237а13, яка відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Що ж до вимог про зобов'язання вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки позивача, оформлені актом №6526/22-5/34598778 від 26.10.2012р. суд апеляційної інстанції також не знаходить підстав для їх задоволення, оскільки інформація про результати перевірки позивача відображена в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» не викликає зміну стану його суб'єктивних прав та обов'язків.

На підставі викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що у спірних правовідносинах не було порушено прав позивача, у зв'язку з чим, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п. 3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову постанову, якою позов ТОВ «Негоциант Агро» залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.3, 4, 205, 207, 244-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «Негоциант Агро» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової документальної перевірки позивача та складання висновків акту перевірки, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 28.10.2013р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.