Ухвала суду № 34468265, 23.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 р.Справа № 818/2939/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Шосткинський агролісгосп" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2013р. по справі № 818/2939/13-а

за позовом Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Шосткинський агролісгосп"

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВП "Ліон"

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Шосткинське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Шосткинський агролісгосп", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби, 3-тя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВП "Ліон" про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000232347/0 від 08.04.2009року, №0000232347/1 від 22.06.2009року, №0000232347/2 від 25.08.2009року, №0000232347/3 від 06.11.2009року.

В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що податковий орган дійшов помилкового висновку про нікчемність правочину №27 від 17 січня 2008 року, укладеного позивачем з ТОВ «Ліон» на здійснення вантажних перевезень. На думку позивача у податкового органу взагалі відсутні повноваження щодо визнання угод нікчемними. Крім того, відсутність у перевізника відповідної ліцензії на вантажні перевезення не є підставою визнання правочину нікчемним.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2013 року у задоволенні зазначеного адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи , з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 5 по 20 лютого 2009 року Шосткинською ДПІ було проведено виїзну планову перевірку ШДАП «Шосткинський агролісгосп" з питань дотримання вимог податкового, валютою та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 31.12.2008 р., за результатами якої складено акт від 25.03.2009р. (т.1 а.с.14-28).

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №000232347/0 від 08.04.2009р. (т.1 а.с.8) в якому визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності, за основним платежем - 17660,0грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7448,0 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, передбаченою Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", але на всіх етапах процедури в задоволенні скарг було відмовлено.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що судовим розглядом не було доведено реальності надання позивачу послуг - вантажних перевезень, товариством "ТВП "Ліон", а тому витрати на оплату цих послуг віднесені позивачем до складу валових витрат безпідставно, що свідчить про обґрунтоване прийняття відповідачем оскаржуваних повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За приписами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, за змістом наведених правових норм транспортні послуги для віднесення їх вартості до складу валових витрат мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення відповідної господарської операції.

Згідно п.11.1 розділу 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, (далі - Правила) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

При цьому, розділом 1 Правил передбачено, що товарно-транспортною документацією є комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Подорожнім листом є первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство.

Як зазначено в акті перевірки, позивачем були завищені валові витрати за рахунок віднесення до складу валових витрат сум, сплачених за придбані транспортні послуги від ТОВ "ТВП "Ліон".

Так, ШДАП "Шосткинський агролісгосп" 01.08.2007 року та 17.01.2008 року були укладені з ТОВ "ТВП "Ліон" договори № 87 та №27 на виконання автоперевезень (т.1 а.с. 29-32).

Згідно умов договорів, "Виконавець" (ТОВ "ТВП "Ліон") зобов'язується виконувати автоперевезення автомобілем "Урал - 4320", а "замовник" (ДП "Шосткинський агролісгосп") зобов'язаний надавати паливно-мастильні матеріали та оплатити вартість послуг з автоперевезення.

Вартість придбаних транспортних послуг від ТОВ "ТВП "Ліон" відносилась до складу валових витрат за звітний період : за 3-й квартал 2007р. - на 7365.0 грн., за 4-й квартал 2007р. на 10106 грн., за 1-й квартал 2008р. на 12324 грн., за 2-й квартал 2008р. на 13416грн., за 3-квартал 2008р. на суму 15584грн., за 4кв.2008р. на суму 11843 грн.

Розрахунки між ДП "Шосткинський агролісгосп" та ТОВ "ТВП "Ліон" за отримані послуги проводились у безготівковій формі, підприємством перераховувались грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Ліон", що підтверджується довідкою підприємства від 06.05.03.2009р.(т.1 а.с. 41) та платіжними дорученнями (т.1 а.с. 130-134).

Одночасно з проведенням планової перевірки дочірнього підприємства "Шосткинський агролісгосп" Шосткинською міжрайонною державною податковою інспекцією проводилась планова виїзна перевірка ТОВ "ТВП "Ліон", за результати якої було складено акт перевірки від 03.03.2009 р. № 220/2300/23047783 (т.1 а.с. 162 - 166).

В ході перевірки встановлено, що на підприємстві працює 1 особа, а саме керівник Іванченко В.В., податок з власників транспортних засобів, ін. самохідних машин та механізмів, збір за забруднення навколишнього природного середовища не сплачуються; ліцензія на надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом у ТОВ "ТВП "Ліон" відсутня.

Крім того, автомобіль УРАЛ 43203 державний номер НОМЕР_3 належить громадянину ОСОБА_2, який є суб'єктом господарювання з 1995 року і має ліцензію від 20.08.2008р. на надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом. Громадянин ОСОБА_2 надав пояснення що продав цей автомобіль за дорученням іншій особі (ОСОБА_3) (т.1 а.с. 150).

19.02.2009 року ОСОБА_2 укладає договір позички з ТОВ "ТВП "Ліон" про передачу у безоплатне користування автомобіля марки УРАЛ 43203, товариству з обмеженою відповідальністю "ТВП "Ліон" в особі директора Іванченко В.В. Цього ж дня громадянином ОСОБА_2 було надано довіреність громадянину ОСОБА_3 представляти його інтереси в усіх без винятку питань, пов'язаних із вчиненням право чинів щодо користування, експлуатації, оренди та продажу вищевказаного автомобіля (т.1 а.с.151-152).

Згідно наданих позивачем товарно-транспортних накладних за 2008 рік лісопродукція дійсно перевозилася автомобілем марки УРАЛ держ. № НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_4 (т.2 а.с.20-230, т.3 а.с.4-60).

Проте, у вказаних товарно-транспортних накладних за 2008 рік автопідприємством значиться Шосткинський Агролісгосп.

Тобто, ТОВ "ТВП "Ліон", яке нібито надавало послуги з перевезення вантажів позивачу вказаним автомобілем, жодного відношення до автоперевезень вантажів позивачу не має, оскільки таких послуг автомобілем УРАЛ держ. № НОМЕР_2, (водій ОСОБА_4) позивачу не надавало.

Подорожні листи на автомобіль УРАЛ держ. № НОМЕР_2, (водій ОСОБА_4) також виписані ШДАП «Шосткинський агролісгосп», а не ТОВ "ТВП "Ліон".

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за відсутності у ТОВ "ТВП "Ліон" ліцензії на вантажні перевезення, відсутності автомобіля, відсутності водіїв, а також враховуючи, що у товарно-транспортних накладних автопідприємством (перевізником) значиться Шосткинський Агролісгосп (Агролісгосп), а подорожні листи виписані ШДАП «Шосткинський агролісгосп», то ТОВ "ТВП "Ліон" не виконувало і не мало можливості виконувати умови договорів, №87 від 01.08.2007 року та №27 від 17.01.2008 року на виконання автоперевезень.

Таким чином, судовим розглядом не було доведено реальності надання позивачу послуг - вантажних перевезень, товариством "ТВП "Ліон", а тому витрати на оплату цих послуг віднесені позивачем до складу валових витрат безпідставно.

Також слід відзначити, що податкові повідомлення - рішення №0000232347/1 від 22.06.2009р., №0000232347/2 від 25.07.2009р., № 0000232347/3 від 06.11.2009р. є похідними і формуються на підставі рішень про результати розгляду скарги платника податків, і не є актами нормативного характеру.

Правова природа таких повідомлень - рішень визначена, діючим на той час, Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій затвердженого наказом ДПА України від 21.06.01р. №253, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції 06.07.01р. за №5758.

Так, пп. 5.3. п.5 зазначеного Порядку встановлено, що з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишаєте змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, де номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо). Крім того податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання. Аналогічні дії здійснюються у разі подання платником податків повторної скарги. Отже, похідні повідомлення - рішення формуються на підставі рішень про розгляд скарги платника податків і призначені лише для доведення нових термінів сплати раніше встановленого зобов'язання. За таких обставин неможливо визначити такі повідомлення як акти ненормативного характеру, що породжують права та обов'язки платника.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суд першої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Шосткинський агролісгосп" до Шосткинської об"єднаної державної податкової інспекції Сумської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень: №0000232347/0 від 08.04.2009року, №0000232347/1 від 22.06.2009року, №0000232347/2 від 25.08.2009року, №0000232347/3 від 06.11.2009року.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2013 року по справі № 818/2939/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Шосткинський агролісгосп" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2013р. по справі № 818/2939/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.