Ухвала суду № 34467772, 29.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2013 року м. Київ К/800/34993/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Ланченко Л. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Торговельний центр «Білий лебідь» на постанову та ухвалуДонецького окружного адміністративного суду від 16.04.2013 року Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2013 рокуу справі№ 805/3189/13-аза позовомПублічного акціонерного товариства «Торговельний центр «Білий лебідь»до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової службипровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.04.2013 року у справі № 805/3189/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 204, 215, 216, 228 Цивільного кодексу ст. 11, 71, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «ТЦ «БІЛИЙ ЛЕБІДЬ» з питань взаємовідносин ТОВ «ДОНСТРОЙТРАНС» в червні 2010 року складено акт від 05.10.2012 року № 522/22-5/1558690, яким зафіксовано порушення п. 5.1, пп. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які призвели до заниження податку на прибуток за півріччя 2010 року на 123 882,00 грн.; пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», які призвели до заниження податку на додану вартість за червень 2010 року на 99 105,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.12.2012 року № 0003692340, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 123 882,00 грн. за основним платежем та 30 970,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 19.12.2012 року № 0003702340, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 99 105,00 грн. за основним платежем та 24 776,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В акті перевірки відповідачем зроблений висновок про відсутність факту виконання робіт за договором № 26 від 12.05.2010 року підрядником, а сплачені позивачем кошти перераховані без мети реального настання правових наслідків.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (пп. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно із абз.4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

У відповідності до пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що реальність господарських операцій по виконанню договору № 26 від 12.05.2010 року укладеного, позивачем та ТОВ «ДОНСТРОЙТРАНС», не підтверджена жодними допустимими доказами у справі, відповідачем правомірно визначено платнику суми зобов'язань оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про відмову в позові.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Торговельний центр «Білий лебідь» відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.04.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2013 року у справі № 805/3189/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді Л. В. Ланченко

Н. Є. Маринчак