Ухвала суду № 34462923, 23.10.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/3910/13-а

23.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кондрак Н.Й.,

суддів Горошко Н.П. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Беребесова П.В.

за участю сторін:

представник позивача, ОСОБА_2 - ОСОБА_3, довіреність № 15 від 23.10.13

представник відповідача, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК- не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим (суддя Трещова О.Р.) від 25.04.13 у справі №801/3910/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 95043)

до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК (вул. Б. Хмельницького, 4, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)

про стягнення.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.04.13 у справі №801/3910/13-а адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК про стягнення - задоволено частково.

Стягнено з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим на користь ОСОБА_2 нараховану одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 49452,80 гривень шляхом їх безспірного списання із рахунку Головного управління МВС України в АР Крим. Стягнено на користь ОСОБА_2 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 494,52 гривень шляхом їх безспірного списання із рахунку Головного управління МВС України в АР Крим. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду представник відповідача звернувся з апеляційною скаргою, в який ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, судом неповно з'ясовані всі обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні 23.10.2013 представник позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, постанову суду першої інстанції просив залишити без змін.

В судове засідання 23.10.2013 представник відповідача, не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (арк.с.67), про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи, що відповідач викликався в судове засідання, але представник в суд не з'явився, про дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_2, з 19.09.1994 року по 31.12.2012 року проходив службу в органах внутрішніх справ, що підтверджується копією витягу з послужного списку (арк.с. 36).

Судовою колегією встановлено, що відповідно до наказу ГУ МВС України в АР Крим від 29.12.2012 року № 321 о/с підполковника міліції ОСОБА_2 звільнено у запас за пунктом 65 підпунктом "а" (за віком) з посади начальника відділу ветеринарної міліції ГУ МВС України в АРК 31.12.2012 року. Відповідно до наказу вислуга років для виплати грошової допомоги на день звільнення складає 21 рік 00 місяці 18 днів. При звільненні позивачу була нарахована грошова допомога в розмірі 58824,89 грн. Грошова допомога була частково сплачена 29.01.2013 року у розмірі 7256,39 грн. та 12.02.2013 року у розмірі 1269,17 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами від 29.01.2013 року та від 12.02.2013 року.

Таким чином на час звернення позивача до суду, тобто станом на 10 квітня 2013 року заборгованість склала 50299,33грн. (58824,89 - (7256,39+1269,17).

25.02.2013 року позивач листом звернувся до начальника ГУ МВС України в АР Крим Генерал-майору Слепаневу М.А. про виплату грошової допомоги при звільненні в запас зі служби в органах внутрішніх справ за 21 рік вислуги.

13.03.2013 року Головним управлінням МВС України в АР Крим надано відповідь на звернення ОСОБА_2 та пояснено, що відповідний розрахунок по заборгованості, буде здійснено, після надходження з Державної ветеринарної та фіто санітарної служби України коштів для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про міліцію", держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про міліцію" особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.

Відповідно до частини першої статті18 Закону України "Про міліцію", порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом ОВС, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ УРСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 р. № 114 (з подальшими змінами), особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ одержують грошове і речове забезпечення за нормами, встановленими законодавством.

Пунктом 3 наказу Міністерства внутрішніх справ України №499 від 31.12.2007 року передбачено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно пунктів 7, 8 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ УРСР особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, залежно від присвоєних їм спеціальних звань, перебувають на службі в органах внутрішніх справ до такого віку: особи середнього і старшого начальницького складу, за винятком полковників міліції та полковників внутрішньої служби - 45 років; полковники міліції та полковники внутрішньої служби - 50 років; генерал-майори міліції, генерал-майори внутрішньої служби, генерал-лейтенанти міліції та генерал-лейтенанти внутрішньої служби - 55 років; генерал-полковники внутрішньої служби - 60 років.

Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, які досягли встановленого для них пунктом 7 цього Положення віку, підлягають звільненню в запас з постановкою на військовий облік або у відставку.

Відповідно до пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: які звільняються із служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Судом першої інстанції та апеляційної інстанції достовірно встановлено та не заперечується відповідачем, факт наявності заборгованості перед позивачем по виплаті грошової допомоги при звільненні в розмірі 49452,80 грн.

Посилання відповідача на відсутність коштів, не може бути визнана як виключна обставина, та це є порушенням пункту 1 статті 6, статті 13 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом України від 11.09.1997 року, про що також зазначено в Рішенні Європейського суду з прав людини Справа "Жовнер проти України" від 29.06.2004 року.

Судовою колегією встановлено, що позивач проходив службу та був звільнений з посади начальника відділу ветеринарної міліції Головного управління МВС України в АРК. Саме зазначений відділ нарахував одноразову грошову допомогу та здійснював розрахунки з позивачем під час його звільнення, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо обов'язку виплати грошової допомоги у Державної ветеринарної та фіто санітарної служби України, колегія суддів вважає неспроможними.

Відповідно до пунктів 1.4-1.6 Інструкції "Про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №499 від 31.12.2007 року (Далі-Інструкція), грошове забезпечення виплачується особам рядового, молодшого, середнього, старшого та вищого начальницького складу, які призначені на штатні посади в апараті Міністерства внутрішніх справ України, головних управліннях, управліннях МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізничному транспорті, їм підпорядкованих органах, вищих навчальних закладах, науково-дослідних установах, Державній службі охорони при МВС, на підприємствах, в установах, організаціях і підрозділах системи МВС та які навчаються в навчальних закладах системи МВС або зараховані в розпорядження відповідного органу внутрішніх справ.

Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Згідно до п. 4.1 Інструкції при звільненні осіб рядового і начальницького складу фінансовий апарат (бухгалтерія) зобов'язаний задовольнити їх усіма належними видами грошового та дорожнього забезпечення.

Таким чином, вимоги позивача до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК щодо стягнення з останнього на користь позивача нарахованої, але не сплаченої вихідної допомоги, відповідають чинному законодавству України, оскільки ОСОБА_2 проходив службу у відділі ветеринарної міліції Головного управління МВС України в АР Крим, і саме Головне управління МВС України в АР Крим є належним відповідачем по справі як суб'єкт владних повноважень, який порушив право позивача на отримання грошової допомоги при звільненні.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про покладення обов'язку виплатити позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні на відповідача.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем була надана довідка щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_2, з якої вбачається, що заборгованість складає 49452,80 грн.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, позивачу 22.04.2013 року була виплачена частина грошової допомоги у розмірі 846,53 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 22.04.2012 року, копію якого наявна в матеріалах справи (арк.с. 40).

Враховуючи вищевикладене судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів правомірності своєї бездіяльно, яка виразилась у не виплаті позивачу належної одноразової грошової допомоги при звільненні.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.04.13 у справі №801/3910/13-а - залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.04.13 у справі №801/3910/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28.10.2013 р.

Головуючий суддя підпис Н.Й. Кондрак

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.Й. Кондрак