Постанова № 34459649, 16.10.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2420/13-а

16 жовтня 2013 року 11год. 40хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник Якимчук Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Суб`єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_3 до Державна податкова інспекція у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа підприємець ОСОБА_3 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь від 18.03.2013 року №0001161742 та №0001151742.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі висновків про результати позапланової виїзної документальної перевірки фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1, з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків із ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» (код ЄДРПОУ 33498731), ТОВ «Зінат» (код ЄДРПОУ 33887863), ТОВ «Ювілайт» (код ЄДРПОУ 37700606, ТОВ «Компанія «Грифонн Консалт» (код ЄДРПОУ 36048906), за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення №0001161742 від 18.03.2013 року, яким донараховано грошове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 72130 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 36065 грн., та №0001151742 від 18.03.2013 року, яким донараховано грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 59035,80 грн., та застосовані штрафні санкції у розмірі 29517,90 грн.

Позивач не погоджується з даними висновками акта, складеного за результатами проведення перевірки, щодо встановленого порушення ст.123, ст.138, ст.177, ст. 198 , ст.199, ст.200 Податкового кодексу України (далі по тексту судової постанови - ПК України), оскільки вказує, що реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Форсаж-Медіамаркет», ТОВ «Зінат», ТОВ «Ювілайт» підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Вказує, що зазначені документи відповідають нормам чинного законодавства. Вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені без належного правового аналізу господарських операцій підприємства, суперечить достовірним даним бухгалтерського обліку, діючому законодавству, прийняті не на основі об'єктивних даних, а на помилкових висновках та припущеннях контролюючого органу.

Представник відповідача подав письмові заперечення проти позову, позовні вимоги не визнав. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування поданих заперечень зазначив, що у позивача була проведена позапланова виїзна документальна перевірка фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1, з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків із ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» (код ЄДРПОУ 33498731), ТОВ «Зінат» (код ЄДРПОУ 33887863), ТОВ «Ювілайт» (код ЄДРПОУ 37700606, ТОВ «Компанія «Грифонн Консалт» (код ЄДРПОУ 36048906), за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012. За результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог ст. 138, ст.177, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 п.199.1 ст. 199 ПК України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю в сумі 59035,80 грн., та завищено податковий кредит по ПДВ в сумі 72130 грн.

Крім того, вказав, що ДПІ у м. Рівному з ДПІ у Печерському районі м. Києва отримано акт №4093/22-4/33498731 від 03.10.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Форсаж-Медіамаркет»» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Експерт-Софт Плюс» за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2011 р. та з 01.05.2012 р. по 31.07.2012 р., з ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, отримано лист №17277/7/22-811 від 28.11.2012 року (вх.№10146/7/01-144 від 30.11.2012 р.) згідно якого направлено матеріали перевірки, акт від 28.11.2012 р. №5173/22-8/37700606 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювілайт» ( код за ЄДРПОУ 37700606) з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами покупцями та постачальниками за період з 01.01.2009 по 31.10.2012 р.), з ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС отримано лист №16242/7/22-811 від 13.11.2012 року (вх. №9370/7/01-144 від 14.11.2012 р.), згідно якого направлено матеріали перевірки, акт від 12.11.2012 р. №4765/22-8/33887863 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Зінат» (код ЄДРПОУ 33887863) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2012 р.»

Відповідно до вказаних актів відсутні факти реального вчинення господарських операцій за вказані періоди, а відтак, на думку податкового органу, вище перелічені товариства провадили діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди покупцям.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 зареєстрований у Виконавчому комітеті Рівненської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 06.05.2008 року за НОМЕР_2 (НОМЕР_3). Взято на податковий облік в органах податкової служби 07.05.2008 року, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість НОМЕР_4, виданого ДПІ у м. Рівному, зареєстрований платником ПДВ з 23.05.2008 року.

Як вбачається із матеріалів справи з 21.02.2013 року по 22.02.2013 року відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1, з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків із ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» (код ЄДРПОУ 33498731), ТОВ «Зінат» (код ЄДРПОУ 33887863), ТОВ «Ювілайт» (код ЄДРПОУ 37700606, ТОВ «Компанія «Грифонн Консалт» (код ЄДРПОУ 36048906), за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. За результатами перевірки складено акт №57/17-117/НОМЕР_1 від 01.03.2013 року в якому встановлено порушення позивачем вимог ст. 138, ст.177, ПК України, в результаті чого до складу валових витрат неправомірно віднесено витрати по безтоварним операціям з ТОВ «Компанія «ГРИФОН КОНСАЛТ», ТОВ «Форсаж-Медіамаркет», ТОВ «Ювілайт, ТОВ «Зінат» на загальну суму 602435,94 грн. відповідно до ст.. 164, п.167.1, ст. 167, п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст. 177 ПК України за результатами перевірки донарахована сума податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю становить - 59035,80 грн., в тому числі за 2011 р. 56485.80 грн., за 2012 рік 2550 грн., та порушено п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 п.199.1 ст. 199 ПК України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету за 2010 р.-2001 рік в сумі 72130 грн. в тому числі за грудень 2011 року - 10900 грн., лютий 2012 р. - 3000 грн.. березень 2012 р.-5967 грн. ,квітень 2012 р. -6864 грн., травень 2012 р.- 5873 грн., липень 2012 р.- 11243 грн., серпень 2012 р.- 18413 грн., вересень 2012 р. - 9870 грн.

На підставі акту перевірки №57/17-117/НОМЕР_1 від 01.03.2013 року ДПІ у м. Рівному прийнято податкові повідомлення-рішення №0001151742 від 18.03.2013 року, яким донараховано грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб що сплачуються фізичними особами за даними річного декларування в розмірі 59035,80 грн., та застосовані штрафні санкції в розмірі 29517,90 грн., та №0001161742 від 18.03.2013 року, яким донараховано податок на додану вартість в розмірі 72130 грн., та застосовані штрафні санкції в розмірі 36065 грн.

Висновок про неможливість фактичного здійснення господарських операцій між СПД-Фізичною особою ОСОБА_3 та ТОВ «Компанія «ГРИФОН КОНСАЛТ», ТОВ «Форсаж-Медіамаркет», ТОВ «Ювілайт, ТОВ «Зінат» зроблено податковим органом на підставі даних, отриманих з ДПІ у Печерському районі м. Києва , а саме акту №4093/22-4/33498731 від 03.10.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Форсаж-Медіамаркет»» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Експерт-Софт Плюс» за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2011 р. та з 01.05.2012 р. по 31.07.2012 р., листа №17277/7/22-811 від 28.11.2012 року (вх.№10146/7/01-144 від 30.11.2012 р.) згідно якого направлено матеріали перевірки, акт від 28.11.2012 р. №5173/22-8/37700606 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювілайт» ( код за ЄДРПОУ 37700606) з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами покупцями та постачальниками за період з 01.01.2009 по 31.10.2012 р.), листа №16242/7/22-811 від 13.11.2012 року (вх. №9370/7/01-144 від 14.11.2012 р.), згідно якого направлено матеріали перевірки, акт від 12.11.2012 р. №4765/22-8/33887863 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Зінат» (код ЄДРПОУ 33887863) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2012 р.»

З урахуванням предмету спору дослідженню підлягає реальність господарських операцій, укладених СПД-ФО ОСОБА_3 з ТОВ «Компанія «ГРИФОН КОНСАЛТ», ТОВ «Форсаж-Медіамаркет», ТОВ «Ювілайт, ТОВ «Зінат», що є підставою для віднесення до валових витрат та виникнення права на податковий кредит і визначення податкових зобов'язань.

Суд вважає, що податкові повідомлення-рішення №0001161742 та 0001151742 від 18.03.2013 року прийняті ДПІ у м. Рівному є протиправними та підлягають скасуванню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, СПД-ФО ОСОБА_3 укладений договір №01/12/11 від 01.12.2011 року з ТОВ «Форсаж-Медіамаркет», згідно якого останній є виконавцем рекламних послуг для СПД-ФО ОСОБА_3

Згідно п.2.3 даного договору факт надання послуг Виконавцем та факт їхнього приймання Замовником засвідчуються (оформляються) Актом здавання-приймання наданих послуг (накладною), який підписується по кожному факту надання послуг протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту фактичного надання послуг.

Факт отримання позивачем рекламних послуг підтверджується Актами виконаних робіт № ОУ-0000096 від 15.12.2011 р. на загальну суму з ПДВ 18000 грн.,№ОУ-0000097 від 29.12.2011 р. на загальну суму з ПДВ 53800 грн., №ОУ-0000098 від 29.12.2011 р. на загальну суму з ПДВ 47400 грн.,№483 від 30.04.2012 р. на загальну суму з ПДВ 41183.35 грн.

На отримані рекламні послуги виписані податкові накладні №128 від 15.12.2011 року на суму 18000 грн. в т.ч. ПДВ- 3000 грн.,№129 від 29.12.2011 року на суму 53800 грн. в т.ч. ПДВ 8966.67 грн., №130 від 29.12.2011 року на суму 47400 грн. в т.ч. ПДВ - 7900 грн., №331 від 30.04.2012 року на суму 41183.35 грн. в т.ч. ПДВ - 6863,89 грн.

30 квітня 2012 року СПД-ФО ОСОБА_3 уклала договір купівлі продажу товару та про надання рекламних послуг №30/0412 з ТОВ «Ювілайт», згідно якого останній є виконавцем.

Відповідно до 2.3 даного договору факт надання послуг Виконавцем та факт їхнього приймання Замовником засвідчуються (оформляються) Актом здавання-приймання наданих послуг (накладною), який підписується по кожному факту надання послуг протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту фактичного надання послуг.

Факт отримання позивачем рекламних послуг підтверджується Актами виконаних робіт № ОУ-0000189 від 31.09.2012 р. на загальну суму з ПДВ 57861.86 грн.,№ОУ-0000190 від 31.08.2012 р. на загальну суму з ПДВ 52618.80 грн., №ОУ-0000290 від 04.09.2012 р. на загальну суму з ПДВ 59220 грн.,№ОУ-0000038 від 31.05.2012 р. на загальну суму з ПДВ 10800 грн., №ОУ-0000037 від 31.05.2012 р. на загальну суму з ПДВ 24440.04 грн.

На отримані рекламні послуги виписані податкові накладні №91 від 31.09.2012 року на суму 57861.86 грн. в т.ч. ПДВ- 9643.64 грн.,№92 від 31.08.2012 року на суму 52618.80 грн. в т.ч. ПДВ 8769.80 грн., №102 від 04.09.2012 року на суму 59220 грн. в т.ч. ПДВ - 9870 грн., №46 від 31.05.2012 року на суму 10800 грн. в т.ч. ПДВ - 1800 грн. №45 від 31.05.2012 року на суму 24440.04 грн. в т.ч. ПДВ - 4073.34 грн.

01 червня 2012 року СПД-ФО ОСОБА_3 уклала договір №290612 про надання послуг з ТОВ «Зінат», згідно якого останній є виконавцем.

Відповідно до п. 2.3 даного договору факт надання послуг Виконавцем та факт їхнього приймання Замовником засвідчуються (оформляються) Актом здавання-приймання наданих послуг (накладною), який підписується по кожному факту надання послуг протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту фактичного надання послуг.

Факт отримання позивачем рекламних послуг підтверджується Актами виконаних робіт № ОУ-0000115 від 30.07.2012 р. на загальну суму з ПДВ 53483.24 грн., №0000127 від 30.07.2012 року на загальну суму з ПДВ 13975.82 грн.

На отримані рекламні послуги виписані податкові накладні №175 від 30.07.2012 року на суму 53483.24 грн. в т.ч. ПДВ- 8913.87 грн., №189 від 30.07.2012 року на суму 13975.82 грн. в т.ч. ПДВ 2329.30 грн.

Банківськими виписками підтверджується здійснення позивачем розрахунків з ТОВ «Форсаж-Медіамаркет», ТОВ «Ювілайт», ТОВ «Зінат» за отримані рекламні послуги.

Вищеописані операції відображені в бухгалтерському обліку позивача в повній мірі.

Судом встановлено, що надані контрагентами позивача послуги, в тому числі у рекламній сфері, були безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю останнього, що підтверджується актами прийому-передачі, податковими накладними, актами виконаних робіт та письмовими угодами щодо ПАТ "САН ІнБев Україна", ТОВ "Медіасервіс", ТОВ "Бенд Сервіс", ТОВ "Бренд Сервіс".

Щодо товарності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Компанія «ГРИФОН КОНСАЛТ» то судом встановлено, що посадовими особами відповідача вже була проведена перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ «Компанія «ГРИФОН КОНСАЛТ» за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. (акт від 15.03.2012 року №58/17-117/НОМЕР_1) .

Так, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20.11.2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 року встановлені обставини щодо правомірності формування податкового кредиту та валових витрат по взаєморозрахунках з ТОВ «Компанія «ГРИФОН КОНСАЛТ» за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обставини щодо правомірності формування податкового кредиту та валових витрат по господарських операціях позивача з ТОВ «Компанія «ГРИФОН КОНСАЛТ» за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. не доказуються, оскільки вказані обставини встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили.

Не заперечуючи в цілому правильність податкового обліку та звітності позивача в розрізі формування податкового кредиту та валових витрат, відповідач стверджує, що виявлене порушення призвело до заниження валового доходу та завищення позивачем податкового кредиту.

З такими твердженнями суд погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари /послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Надані до матеріалів справи документи свідчать про те, що постачальниками товарів ТОВ «Компанія «ГРИФОН КОНСАЛТ», ТОВ «Форсаж-Медіамаркет», ТОВ «Ювілайт, ТОВ «Зінат» були виписані позивачу податкові накладні, які містять всі, передбачені ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), реквізити та відповідають вимогам наказу ДПА України від 21.12.2010р. № 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за № 1401/18696, що був чинним до 16.12.2011 року.

При вирішенні справи суд також бере до уваги те, що на час вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Форсаж-Медіамаркет», ТОВ «Зінат», ТОВ «Ювілайт» та ТОВ «Компанія «Грифонн Консалт» останні були зареєстровані як юридичні особи та зареєстровані платниками податку на додану вартість, відомості про них містилися в Єдиному державному реєстрі та, як наслідок - можуть бути використанні позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.

Відповідно, податковий кредит, сформований позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Компанія «ГРИФОН КОНСАЛТ», ТОВ «Форсаж-Медіамаркет», ТОВ «Ювілайт, ТОВ «Зінат» є підтвердженим.

Згідно з п. 1 ст. 18 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003р. № 755-ІV (зі змінами та доповненнями), якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. У відповідності до ч. 2 вказаної статті, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі лише у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

ТОВ «Компанія «ГРИФОН КОНСАЛТ», ТОВ «Форсаж-Медіамаркет», ТОВ «Ювілайт, ТОВ «Зінат» набули прав юридичної особи з дня їх державної реєстрації і відомості щодо них внесені до Єдиного державного реєстру.

Слід зазначити, що відповідачем не надано суду жодних доказів того, що ТОВ «Компанія «ГРИФОН КОНСАЛТ», ТОВ «Форсаж-Медіамаркет», ТОВ «Ювілайт, ТОВ «Зінат» не були спроможними здійснити господарські операції з поставки послуг.

До того ж чинним законодавством України на сторону правочину, яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати перевірку відповідності законодавству установчих документів іншого учасника господарських правовідносин та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості. Разом з тим, ні установчі, ні статутні документи контрагентів позивача не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне в матеріалах справи немає.

Також відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач у справі діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо допускають його контрагенти, або що його діяльність спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Платником податку первинними документами бухгалтерського обліку, у тому числі податковими накладними, доведено, що виникнення права на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Податковий орган, в свою чергу, не навів будь-яких доводів щодо фіктивності господарських операцій, за наслідками яких було сформовано позивачем податковий кредит, не подав жодних фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання операцій з поставки товарів та послуг.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні законні підстави для збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за даними річного декларування.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним. Як установлено ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Спрямованість правочину на незаконне заволодіння майном держави, за даних, обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача та його контрагента.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами, якщо таке мало місце, є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Відповідачем не було доведено наявність будь-яких умисних дій з боку посадових осіб стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину, а тому позивач мав достатні і передбачені законодавством підстави для віднесення суми сплаченого на користь постачальника податку на додану вартість до складу податкового кредиту, отже відсутні факти, які б свідчили, що зміст укладених правочинів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо застосування норм права при розгляді спорів цієї категорії, несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Частиною 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції"(пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

Так у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії"(№ 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стануть надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюється прийняте відповідачем -суб'єктом владних повноважень, за результатами проведеної перевірки податкове повідомлення-рішення, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє, чи прийняте воно: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно та своєчасно.

Матеріали справи свідчать, що спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають вказаним критеріям правомірності.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посилання відповідача на формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість і валових витрат з метою мінімізації податкових зобов'язань, не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, враховуючи, що здійснення господарських операцій між СПД-ФО ОСОБА_3 та ТОВ «Компанія «ГРИФОН КОНСАЛТ», ТОВ «Форсаж-Медіамаркет», ТОВ «Ювілайт, ТОВ «Зінат» підтверджено первинними бухгалтерськими документами, підприємства були належним чином зареєстровані як суб'єкти господарської діяльності та як платники податку на додану вартість, та з урахуванням вимог ст.198 Податкового кодексу України, суд дійшов до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для донарахування позивачу податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій, та податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за даними річного декларування, а тому податкові повідомлення-рішення від 18.03.2013 року №0001151742 та 0001161742 є протиправним та підлягають скасуванню.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби №0001151742 та №0001161742 від 18.03.2013 року.

Присудити на користь позивача Суб`єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_3 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1967,49 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Щербаков В. В.