Ухвала суду № 34452166, 16.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3451/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Безименної Н.В., Ісаєнко Ю.А.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2013 року по справі за їх позовом до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального ГУ Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.12.2012 року № 0001234110.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про законність спірного рішення податкової інспекції, а тому відмовив в його скасуванні. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом у період із 27 вересня по 28 листопада 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 12 грудня 2012 року складено акт № 1412/41-10/24584661, відповідно до висновків якого, позивачем, зокрема, занижено податок на додану вартість у загальному розмірі 58 146 348,00 грн., та завищено ПДВ за липень 2011 року у розмірі 195 788,00 грн., чим порушено пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп.пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.3.6 п. 7.3, пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп.пп. 7.7.1, 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ( далі Закон), пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 186.3 ст. 186, п. 188.1 ст. 188, пп. 196.1.14 п. 196.1 ст. 196, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п.п. 201.1, 201.3 ст. 201 ПК України.

На підставі акту перевірки (з урахуванням рішення про результати розгляду заперечень від 25 грудня 2012 року № 17030/41-143), 26 грудня 2012 року відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 13 193 115,00 грн. за основним платежем та у розмірі 2 825 253,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами розгляду скарг до вищестоящих податкових органів в адміністративному (досудовому) порядку, оскаржуване рішення залишено без змін.

Листом податкового органу від 03 грудня 2012 року № 18438/7/22-20 відповідача повідомлено, що до ТОВ "ВГЦ "Піраміда" направлено письмовий запит про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин вказаного товариства із позивачем за жовтень-грудень 2010 року.

ТОВ «ВГЦ «Піраміда» листом від 21 листопада 2012 року № 275 повідомили податковий орган, що 28 листопада 2011 року вказане товариство отримало наказ Господарського суду Львівської області № 5015/4831/11 про стягнення із позивача коштів у розмірі 969 802,28 грн. на підставі судового рішення від 21 жовтня 2011 року, яким задоволено позов вказаного товариства про відшкодування вартості робіт, виконаних його власними силами. На підставі викладеного, ТОВ "ВГЦ "Піраміда" виписали податкову накладну від 28 листопада 2011 року № 12 на 969802,28 грн., яка в подальшому відображена у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних та в податковій декларації вказаного товариства з ПДВ відповідного податкового (звітного) періоду. Дохід від суми відшкодування також відображено у складі доходів у податковій декларації ТОВ "ВГЦ "Піраміда" з ПДВ за відповідний податковий (звітний) період. Оплата послуг позивачем відбулася у грудні 2011 року. Форма розрахунків - грошова. Дебіторська чи кредиторська заборгованість по взаєморозрахунках між ТОВ "ВГЦ "Піраміда" та позивачем відсутня.

При цьому, податкова накладна від 22 жовтня 2010 року № 2210-1 на 17 256 384,10 грн., сума ПДВ якої включена позивачем до податкового кредиту за перевіряємий період, за укладеним між позивачем та ТОВ «ВГЦ «Піраміда» договором від 14 грудня 2009 року № 2587-1/05-НАЕК вказаним товариством не виписувалась. Поряд з цим, на підставі вказаного договору ТОВ "ВГЦ "Піраміда" виписали позивачу податкову накладну від 30 грудня 2010 року № 3012-1 на 17256384,10 грн., яка відображена у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних та в складі податкового зобов'язання у податковій декларації вказаного товариства з ПДВ за грудень 2010 року.

Тобто, як вбачається з викладених обставин, реальність операції, сума ПДВ по якій включена позивачем до складу податкового кредиту, не підтверджена.

Посилання апелянта на те, що інформація, зазначена директором та головним бухгалтером ТОВ "ВГЦ "Піраміда" у листі від 21 листопада 2012 року № 275, є суб'єктивною та односторонньою, є безпідставними та необґрунтованими, з огляду на слідуюче.

В постанові Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі № 21-421а11, викладено правову позицію, що податкові накладні, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності товариств, від імені яких такі накладні виписані, зокрема у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Згідно з актом перевірки від 20 червня 2011 року № 124/23-2/13821804 про результати планової виїзної перевірки ТОВ "ВГЦ "Піраміда" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період із 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2010 року, податкові зобов'язання ТОВ "ВГЦ "Піраміда" по взаєморозрахунках із позивачем у грудні 2010 року зменшені у повному обсязі. У жовтні 2010 року загальний розмір задекларованих податкових зобов'язань ТОВ "ВГЦ "Піраміда" з ПДВ склав 197 859,00 грн.

Наведене вище дає підстави апеляційній інстанції прийти до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що позивачем завищено податковий кредит за грудень 2010 року на 2 876 064,00 грн. (сума ПДВ, відображена у податковій накладній від 22 жовтня 2010 року № 2210-1).

Колегія суддів також не може не погодитися з доводами Окружного адміністративного суду м. Києва щодо відсутності доказів, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій позивача із ПП "Кримспецтехнолоджи", ТОВ "Бренд Строй", ПрАТ "НДІ "Техностандарт", ТОВ "Сенсор Україна", ТОВ "Атомпоставка", ТОВ "ТД "Агрінол", ТОВ "Алдек Групп" та ТОВ "Укренергореконструкція".

Матеріали справи містять копію акту відмови від надання належним чином засвідчених копій документів від 28 листопада 2012 року № 195/41-10, зі змісту якого вбачається, що позивачем на вимогу відповідача не надано належним чином завірених копій первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчить про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів), а також інші порушення законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, дані обставини підтверджують правомірність доводів суду першої інстанції, що позивачем завищено податковий кредит по взаємовідносинах із ПП "Кримспецтехнолоджи", ТОВ "Бренд Строй", ПрАТ "НДІ "Техностандарт", ТОВ "Сенсор Україна", ТОВ "Атомпоставка", ТОВ "ТД "Агрінол", ТОВ "Алдек Групп" та ТОВ "Укренергореконструкція".

Крім того, згідно з договором поставки від 27 грудня 2010 року № 27150, ТОВ "Металлпромсервіс" виписали позивачу податкові накладні на загальну суму ПДВ у розмірі 7178,63 грн.,відповідно до договору поставки від 08 квітня 2011 року № 27604 та від 22 липня 2011 року № 28164, ТОВ "Черномор-союз" виписали позивачу податкові накладні на загальну суму ПДВ у розмірі 74 327,77 грн., згідно з договором поставки від 13 травня 2011 року № 27817, ТОВ "НПП "Постач" виписали позивачу податкові накладні на загальну суму у розмірі 103 696,00 грн., у тому числі ПДВ - 17 282,67 грн.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 08 вересня 2009 року у справі № 21-737во09, про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів.

За таких обставин позивачем до складу податкового кредиту включено загальну суму ПДВ, зазначену у податкових накладних, виписаних зазначеними вище контрагентами позивача, у яких відсутні умови для здійснення господарської діяльності.

Слід зауважити, що позивачем також безпідставно включено до складу податкового кредиту ПДВ, нарахований на вартість послуг, які не є об'єктом оподаткування, а саме інжинірингових та будівельно-монтажних робіт із будівництва житла, яке будується за державні кошти.

За пп. "в" п. 186.3 ст. 186, пп. 196.1.14 п. 196.1 ст. 196, пп. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать: консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

Не є об'єктом оподаткування операції з: постачання послуг, визначених у підпункті "в" п. 186.3 ст. 186 цього Кодексу.

Інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов'язаних із такими послугами (роботами).

Пункт 4 ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (у редакції, чинній на момент укладання між позивачем та ПАТ "Агробудмеханізація" договору на виконання будівельно-монтажних робіт від 16 червня 2011 року № 53/04-2011) містить визначення поняття «державні кошти» - кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", кошти установ чи організацій, утворених у встановленому порядку державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування, кошти державних та місцевих фондів, кошти державного оборонного замовлення, кошти державного замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб, кошти державного матеріального резерву, кошти Аграрного фонду, кошти Фонду соціального захисту інвалідів, кошти, які надаються замовникам під гарантії Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування за кредитами, позиками, які надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями.

Згідно п. 197.15 ст. 197, п. 201.3 ст. 201 ПК України, звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених ст. 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт ст. 197 цього Кодексу.

З матеріалів справи також слідує, що у перевіряємому періоді між позивачем та його працівниками укладались договори відчуження нерухомого майна в рахунок погашення безвідсоткової цільової позики.

В бухгалтерському обліку позивача придбані у працівників товари (квартири) (також далі - нерухоме майно) оприбутковано на рахунок "Товари". У грудні 2011 року вартість придбаного нерухомого майна сторновано з рахунку "Товари" та оприбутковано на рахунок "Придбання (виготовлення) основних фондів". В подальшому, позивач безоплатно передав нерухоме майно своїм працівникам, вартість якого попередньо визначена суб'єктом оціночної діяльності та зафіксована у договорах відчуження нерухомого майна.

Зазначені обставини свідчать про те, що працівники позивача, згідно з цивільно-правовими договорами, здійснили продаж нерухомого майна позивачу, а позивач придбав нерухоме майно в рахунок погашення безвідсоткової цільової позики. Нерухоме майно належало його власникам на праві приватної власності (було раніше ними приватизовано).

При цьому слід зазначити, що нерухоме майно, отримане позивачем в рахунок погашення безготівкової цільової позики не може перебувати у повному господарському віданні або оперативному управлінні, оскільки таке майно не надане позивачу його власниками для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до підпунктів 14.1.202, 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 ПК України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

За ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до п. "а" пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14, пп. 197.1.13 п. 197.1 ст. 197 ПК України, безоплатно надані товари, роботи, послуги: товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Звільняються від оподаткування операції з: безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування у багатоквартирних будинках та прибудинкових територій, присадибних земельних ділянок відповідно до законодавства, а також постачання послуг, отримання яких згідно із законодавством є обов'язковою передумовою приватизації житла, прибудинкових територій багатоквартирних будинків, присадибних земельних ділянок.

Згідно ч. 1 ст. 136, ч. 1 ст. 137 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

За ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до наведених вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин Окружним адміністративним судом м. Києва зроблено правильний висновок щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Безименна Н.В.

Ісаєнко Ю.А.