ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"29" жовтня 2013 р. Справа № 918/1382/13
Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М. розглянув справу
за позовом Приватного підприємства "Лідер" (77301, Івано-Франківська область, м.Калуш, вул. Пушкіна, 5, кв.16)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Томашгородський кар'єр "Розовий" (34240, Рівненська область, Рокитнівський район, смт.Томашгород, вул.Заводська, 1)
про стягнення в сумі 21 940 грн. 99 коп.
Представники:
від позивача : представник не з'явився;
від відповідача : представник не з'явився;
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Приватне підприємство "Лідер" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Томашгородський кар'єр "Розовий" про стягнення попередньої оплати за непереданий товар в сумі 21940,99 грн..
07.10.2013 року позивачем подано суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з перерахуванням розміру відсотків річних. Представник позивача в судовому засіданні 10.10.2013 року позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав.
Відповідач відзиву на позов до суду не подав, участі повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №3301305222900.
За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При винесенні рішення суд дослідив зокрема такі обставини
03.10.2011 року, 05.10.2011 року, 12.10.2011 року та 14.10.2011 року позивачем перераховано на банківський рахунок відповідача 100745,00грн., як плату за щебеневу продукцію, що виражало пропозицію укладення договору поставки та підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.
Відповідач взяті на себе зобов'язання в повному обсязі не виконав. В матеріалах справи наявні докази поставки відповідачем щебеневої продукції Позивачу на загальну суму 80352,70грн., а саме:
видаткова накладна №ТК-000354 від 05.10.2011 року на суму 29123,58 грн.;
видаткова накладна №ТК-000381 від 14.10.2011 року на суму 35131,84 грн.;
видаткова накладна №ТК-000411 від 08.11.2011 року на суму 4438,32грн.;
видаткова накладна №ТК-000427 від 01.12.2011 року на суму 11658,96 грн.;
Станом на момент розгляду справи в матеріалах справи відсутні докази поставки продукції на суму 20392,30 грн.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 202 ЦК України під поняттям "правочин" розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми, дво - чи багатосторонніми (договори). Договори можуть укладатися в усній або письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми. Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити іншій стороні продукцію за умови її оплатити. Домовленість сторін, спрямована на виконання цих зобов'язань і, тому вони порушують правові наслідки.
Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини купівлі-продажу товару.
Відповідно до статті 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
В статті 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини 1 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконав, взяті на себе зобов'язання, прострочив поставку товару.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 3 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
15.03.2013 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про перерахування суми попередньої оплати в розмірі 20392,30 грн. Проте, відповідач після спливу семиденного строку на добровільне виконання вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в статті 530 ЦК України, сторона повинна виконати прийняті на себе зобов'язання в строки, передбачені умовами договору, а якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час боржник повинен виконати сплату боргу в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги.
Згідно статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем на суму боргу в період з 28.03.2013 року по 03.10.2013 року нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 318,46 грн. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.
З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача попередньої оплати в розмірі 20392,30 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 318,46 грн. є обґрунтованими, стверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 46-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Томашгородський кар'єр "Розовий"(Рівненська обл., Рокитнівський район, смт.Томашгород, вул.Заводська, 1, код ЄДРПОУ 04991074) на користь Приватного підприємства "Лідер" (77301, Івано-Франківська область, м.Калуш, вул. Пушкіна, 5, кв.16, код ЄДРПОУ 31563452) основний борг в сумі 20392,30 грн., три відсотки річних в розмірі 318,46 грн., а також витрати на оплату судового збору в розмірі 1720,50 грн.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Качур А.М.
Судове рішення № 34450185, Господарський суд Рівненської області було прийнято 29.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 918/1382/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: