Рішення № 34445062, 28.10.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" жовтня 2013 р. Справа № 918/1522/13

Суддя Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"

до відповідача Кузнецовського міського комунального підприємства

про стягнення в сумі 5 173 234 грн. 19 коп.

В засіданні приймали участь представники:

позивача : Клімцова В.В. дов.№ 1183 від 13.06.13 р.

відповідача : Діонісьєв І.М. дов. № 1896 від 24.10.13 р.

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Кузнецовського міського комунального підприємства про стягнення заборгованості в сумі 5 173 234 грн. 19 коп., з яких 4 899 313 грн. 39 коп. борг за використану теплову енергію згідно договору № 3 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01 жовтня 2002 року, 225 255 грн. 37 коп. пеня та 48 665 грн. 43 коп. 3 % річних.

Посилається, що ДП НАЕК "Енергоатом" від імені якого діє ВП "Рівненська АЕС" з Кузнецовським міським комунальним підприємством укладено договір № 3 від 01.10.2002р. про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Згідно умов пункту 1 Договору, ВП «Рівненська АЕС» бере на себе зобов'язання постачати Кузнецовському міському комунальному підприємству теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Кузнецовське міське комунальне підприємство зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбаченими цим договором.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію здійснюються шляхом перерахування коштів на банківський рахунок ВП "Рівненська АЕС" до 25-го числа місяця наступного за розрахунковим, згідно виставлених рахунків.

Пояснює, що невиконання зобов'язань по оплаті і стало підставою для пред'явлення позову.

Кузнецовське міське комунальне підприємство визнає суму основної заборгованості за надану гарячу воду у сумі 4 899 313,39 грн. Проте, зазначає, що сума штрафних санкцій - 225 255,37 грн. разом із 3% річних - 48 665,43 грн., що разом складає 273 920,80 грн. є непомірно великою сумою для підприємства.

Пояснює, що Кузнецовське міське комунальне підприємство є єдиним підприємством у м. Кузнецовськ, яке здійснює забезпечення соціальної інфраструктури міста. Всі грошові кошти, що надходять на рахунки відповідача, це кошти, що сплачують мешканці міста за надані їм послуги водопостачання, водовідведення, утримання будинків та прибудинкової території, утримання доріг, вивезення сміття, та інше. Не всі мешканці міста своєчасно розраховуються за надані їм послуги. Крім того, для нормального функціонування міського господарства підприємство змушене нести витрати пов'язані із оплатою заробітної плати робітникам підприємства, сплату податків, закупівлю паливно - мастильних матеріалів, тощо.

Просить зменшити розмір пені до 5255,37 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

ДП НАЕК "Енергоатом" від імені якого діє ВП "Рівненська АЕС" з Кузнецовським міським комунальним підприємством укладено договір № 3 від 01.10.2002р. про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Згідно умов пункту 1 Договору, ВП «Рівненська АЕС» бере на себе зобов'язання постачати Кузнецовському міському комунальному підприємству теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Кузнецовське міське комунальне підприємство зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбаченими цим договором.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію здійснюються шляхом перерахування коштів на банківський рахунок ВП "Рівненська АЕС" до 25-го числа місяця наступного за розрахунковим, згідно виставлених рахунків.

Відповідач на даний момент не повністю оплатив використану теплову енергію отриману у березні-серпні 2013 року (частково сплачено за травень 2013р. в сумі 106 008,34 грн.). Згідно виставлених та не оплачених Відповідачем рахунків, розмір основної заборгованості, становить 4 899 313,39 грн., який підтверджується актом звірки від 15.10. 13 р.

Оскільки пунктом 7.2.2. Договору (зміни до якого були внесені додатковою угодою № 1 від 06.07.2010р.) за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію передбачено сплату пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, одночасно відповідно до ст. 549, 551, п.З ст.611, ч.1 ст.624 ЦК України нараховано пеню у розмірі 225 255,37 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити інфляційні втрати та 3% річних. За прострочення виконання взятого на себе зобов'язання Відповідач зобов'язаний сплатити 48 665,43 грн. - 3% річних.

На адресу Відповідача надіслана претензія №001-15/4988 від 20.05.2013р. з вимогою оплати основного боргу та пені, проте претензія залишена без задоволення.

Відповідно до вимог ст.83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно п.3.17.4 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.11 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального Кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає зі сторони що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, та розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України).

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка вбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Положеннями ч.1 ст. 233 ГК України унормовано, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Кузнецовське міське комунальне підприємство є єдиним підприємством у м. Кузнецовськ, яке здійснює забезпечення соціальної інфраструктури міста. Всі грошові кошти, що надходять на рахунки відповідача, це кошти, що сплачують мешканці міста за надані їм послуги водопостачання, водовідведення, утримання будинків та прибудинкової території, утримання доріг, вивезення сміття, та інше. Не всі мешканці міста своєчасно розраховуються за надані їм послуги. Крім того, для нормального функціонування міського господарства підприємство змушене нести витрати пов'язані із оплатою заробітної плати робітникам підприємства, сплату податків, закупівлю паливно - мастильних матеріалів, тощо. Підприємство є крупним платником податків у регіоні. Збитки підприємства станом на 01.10.2013 року відповідно до Звіту про фінансові результати за дев'ять місяців 2013 року складають 7 662 000,00 грн. Крім того, Постановами начальника ВДВС Кузнецовського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження по стягненню з відповідача на користь позивача 6 841 489,04 грн. заборгованості за надану теплову енергію у попередній період, та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу. З наведеного вбачається, що фінансовий стан відповідача є вкрай складним. Водночас, приписами ст.233 Господарського кодексу України встановлено, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вбачається, що прострочення відповідача не завдало будь-яких значних збитків позивачу, оскільки вироблення позивачем гарячої води передбачено технологічним процесом роботи атомних енергоблоків, і не залежить від проведення своєчасних оплат відповідачем. Крім того, відповідно, до технологічного процесу та умов договору відповідач повертає позивачу надану йому гарячу воду зі зменшеними температурними показниками, які є необхідні для успішної роботи атомних енергоблоків.

Позивачем не доведені обставини щодо збитків не зазначений їх розмір, не наданий розрахунок.

Відтак, з урахуванням цієї обставини та беручи до уваги, що фінансовий стан позивача є задовільним, що споживачем послуг відповідача є населення, його господарська діяльність є збитковою у зв'язку з наявністю значної заборгованості споживачів (а/с..76-78) суд прийшов до висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені до 25255,37 грн., що кореспондуватиметься із розміром заборгованості населення за отримані послуги.

Аналогічна правова позиція підтримана ВГСУ по справі № 5023/3165/12 та інших.

Відповідно до вимог ст.ст. 34-36 ГПК України.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 80-82 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути із Кузнецовського міського комунального підприємства (344000 м.Кузнецовськ майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 30536302) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400 м.Кузнецовськ , код ЄДРПОУ 05425046):

- 4 899 313 грн. 39 коп.. основного боргу;

- 25 255 грн. 37 коп. пені;

- 48 665 грн. 43 коп. річних;

- 68 820 грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Відмовити в решті позовних вимог.

Повне рішення складено 30 жовтня 2013 року.

Суддя Войтюк В.Р.