Ухвала суду № 34450569, 24.10.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" жовтня 2013 р. Справа № 918/1443/13

Суддя Качур А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Айслаг" (Волинська область, м.Луцьк, вул. Стрілецька, 4)

до Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м.Рівне, вул. Остафова, 7)

про стягнення 204481,95 грн.

представники:

від позивача: Процик В.І. (довіреність № 17 від 11.02.2013 року).

від відповідача: Ковальчук І.В. (довіреність № 47-13 від 10.10.2013 року).

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

У судовому засіданні 10 жовтня 2013 року оголошувалася перерва.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне підприємство "Айслаг" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача - Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 204481,95 грн., позовні вимоги аргументувавши тим, що відповідачем не виконано умови договору поставки №369 від 23 серпня 2012 року в частині оплати за користування товарним кредитом за поставлений товар.

10.10.2013 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву №6/1890 від 08.10.2013 року, відповідно до змісту якого останній позовні вимоги не визнає з підстав зазначених у відзиві (а.с.25-30). Зокрема, відповідач вважає нараховану позивачем суму пенею, що з огляду на умови договору поставки товару, надає позивачу можливість подвійного стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання. Зауважує також, що позивачем невірно обраховано розмір пені.

Крім того, відповідач подав суду заяву про зменшення суми нарахованої позивачем пені.

24.10.2013 року представником позивача подано суду заяву про уточнення позовних вимог, а саме надає уточнений розрахунок відсотків за користування товарним кредитом за період з 01.12.2012 року по 24.08.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнає з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку що позов слід задоволити.

При винесенні рішення судом встановлено наступне.

23 серпня 2013 року між Приватним підприємством "Айслаг" (позивач, постачальник) та Філією "Дубенська ДЕД" державного підприємства "Рівненський облавтодор" (відповідач, покупець) було укладено договір поставки №369 (надалі договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов'язується поставити та передати із свого складу покупцю у власність нафтопродукти (товар), в асортименті, кількості за ціною, що зазначені в накладних, які підписуються представниками сторін договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору (а.с.8-9).

Відповідно до пункту 1.2. Договору, передбачено: документом на товар, які постачальник повинен передати покупцю є накладні на відвантаження товару. Сторони за даним договором домовились, що накладна на відвантаження товару є узгодженням асортименту товару, його кількості та ціни, прирівнюється до специфікації і є невід'ємною частиною до даного договору.

Загальна кількість товару, асортимент і ціна товару погоджується сторонами при формуванні замовлення та визначаються в накладних, які підписуються сторонами (п. 2.2. Договору).

Згідно пунктів 4.1., 4.2. Договору, товар постачається покупцю по-частково (товарними партіями) на умовах FCA (відповідно до правил ІНКОТЕРМС) завантажено в автомобільний транспорт покупця з резервуарів постачальника. Завантаження товару в тару покупця здійснюється за рахунок постачальника. Всі інші витрати по отриманню, вивантаженню товару з тари, Покупець здійснює за власний рахунок. За згодою сторін товар може постачатись транспортом постачальника. В такому випадку товар постачається на умовах СРТ-перевезення оплачене за реквізитами вказаними покупцем (відповідно до правил ІНКОТЕРМС). При цьому покупець зобов'язується відшкодувати постачальнику витрати пов'язані з перевезенням товару (транспортні витрати) в порядку передбаченому розділом 5 (п'ять) даного Договору згідно акта виконаних робіт, підписаного сторонами. Акт виконаних робіт підписується покупцем одночасно з накладною на відвантаження товару.

Пунктами 5.1., 5.2., 5.3., 5.4. Договору передбачено, що покупець має право здійснити повну або часткову оплату отриманого товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дня відвантаження, зазначеного в накладних. У випадку не оплати покупцем відвантаженої партії товару в строки вказані в пункті 5.1. даного Договору, постачальник має право рахувати, а покупець дає згоду на те, щоб неоплачений товар, рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 50 календарних днів, починаючи з дня відвантаження товару з нарахуванням покупцю 2 % відсотка за кожен день використання товарного кредиту. Покупець зобов'язується оплатити товар, поставлений на умовах товарного кредиту і сплатити відсотки за його використанні в терміни вказані в п. 5.3. даного Договору. Під наданням покупцем згоди на те, щоб неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту розуміється підписання даного договору. Покупець зобов'язаний оплатити суму товарного кредиту на 51 день від дати відвантаження вказаної в накладній, а відсотки за його використання протягом семи календарних днів з моменту отримання вимоги від постачальника про оплату. Покупець має право на дострокове погашення товарного кредиту і відсотків за його використання. Відсотки нараховуються на залишок заборгованості. Якщо після закінчення 50 днів користування товарним кредитом, покупець не внесе всіх передбачених Договором платежів - він продовжує сплачувати відсотки за користування товарним кредитом до повного погашення заборгованості, а також сплачувати пеню в розмірах передбачених в п. 8.1. даного Договору.

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до "31" грудня 2012 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними (п. 7.1. Договору).

У зв'язку з неналежним виконанням умов договору №369 від 23.08.2012 року позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 127 769,04 грн.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 06 лютого 2013 року у справі №5019/1920/12 судом позов задоволено, вирішено стягнути з ДП "Рівненський облавтодор" на користь ПП "Айслаг" 38292,40 грн. заборгованості за поставлений товар, 77609,44 грн. заборгованості по оплаті відсотків за користування товарним кредитом.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання рішення суду від 06 лютого 2013 року.

Пунктом 5.4. договору встановлено наступне, якщо після закінчення 50 днів користування товарним кредитом, покупець не внесе всіх передбачених Договором платежів - він продовжує сплачувати відсотки за користування товарним кредитом до повного погашення заборгованості, а також сплачувати пеню в розмірах передбачених в пункті 8.1. даного Договору.

Відповідно до статті 1057 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054 - 1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання.

Відповідно до пункту 9 оглядового листа ВГСУ від 29.04.2013 р. N 01-06/767/2013 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання щодо оплати за поставлений товар відповідно до пунктів 5.2. та 5.4. договору позивач нарахував відповідачу 204481,95 грн. відсотків за користування товарним кредитом.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( частина 1 статті 612 ЦК України).

Згідно статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі-ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи наявність у відповідача заборгованості перед позивачем згідно договору від 23 серпня 2012 року № 369 суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення відсотків за користування товарним кредитом в сумі 204484,95 грн.

У поданому відзиві позивач вважає, що нараховані відсотки за користування товарним кредитом підпадають під визначення неустойки, а саме пені, проте вказані обставини не підтверджуються матеріалами справи, оскільки нараховані відсотки передбачені пунктом 5.2. договору в розумінні ЦК України не є забезпеченням виконання зобов'язання а є товарним кредитом, що регулюється нормами статті 1057 ЦК України. Таким чином заява відповідача про зменшення суми нарахованої позивачем пені до 1 гривні судом задоволена бути не може, так як в позовній заяві відсутні вимоги про стягнення пені.

Судові витрати суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" публічного акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (33028, м. Рівне, вул. Остафова, 7, код ЄДРПОУ 31994540) на користь Приватного підприємства "Айслаг" (43021, Волинська область, м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4, код ЄДРПОУ 13369787) 204481,95 грн. заборгованості за користування товарним кредитом та 4089,64 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

повне рішення складено 28.10.2013 року

Суддя Качур А.М.