Постанова № 34447207, 25.09.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року справа № 823/2699/13-а

м. Черкаси

15 год. 35 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Гаращенка В.В.,

при секретарі - Шалько І.П.,

за участю:

представників позивача: Грибова Д.І., Чеканова О.С. - за довіреностями,

представника відповідача: Радченко О.П.. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Украгро НПК» до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Украгро НПК» звернулося до суду з адміністративним позовом до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 15 травня 2013 року №0000022200 та 0000012200.

В обґрунтування заявленого позову позивач та його представники зазначили, що оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами є операціями особливого виду і регулюється положенням п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України. Вказаною нормою прямо передбачено, що облік операцій з цінними паперами ведеться в розрізі окремих видів цінних паперів, а не в розрізі кожного окремого цінного паперу.

Позивач отримав прибуток від операції з продажу пакета акцій емітента ВАТ «Баришівська сільгоспхімія» ОСОБА_1, який склав 6555 грн. 54 коп.

Відповідач безпідставно застосував пп.153.2.1 п. 153.2 ст.153 Податкового кодексу України до зазначених правовідносин, оскільки спеціальний алгоритм обліку цінних паперів, передбачений положеннями п. 153.8 ст.153 Податкового кодексу України (облік в розрізі окремих цінних паперів) виключає можливість застосування пп. 153.2.1 Податкового кодексу України (з урахуванням п. 1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР далі - Закон про прибуток), який для його застосування вимагає порівняння ціни придбання та ціни продажу в розрізі окремого цінного паперу.

Крім того, законодавець чітко визначив, що облік інших доходів та витрат, не пов'язаних з операціями з цінними паперами, ведеться на загальних умовах. Відповідно п. 153.8 Податкового кодексу України є спеціальною нормою по відношенню до пп. 153.2.1 Податкового кодексу України, отже посилання в акті перевірки на пп. 153.2.1 Податкового кодексу України є безпідставними та необґрунтованим.

Щодо завищення валових витрат на загальну суму 6698540 грн. в зв'язку з не підтвердженням фактів придбання товарів у ТОВ «Синтро-КЛМ», ПП «Агро-Буд-Гранд» то відповідно до п. 5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, абз. 4 пп. 5.3.9 п.5.3 Закону про прибуток до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, що є компенсацією вартості товарів, придбаних платником для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені відповідними первинними та іншими документами.

Підприємством дотримано законодавчі вимоги документального оформлення придбаного товару за договорами поставки. Всі витрати підприємства на придбання товарів в TOB «Синтро-КЛМ» та ПП «Arpo-Буд-Гранд» фактично здійснені та підтверджуються належним чином складеними первинними та іншими документами, які відображають реальність здійснення господарських операцій.

Придбаний у TOB «Синтро-КЛМ» товар в подальшому зафасований та реалізований підприємством, тобто використаний в господарській діяльності. Придбаний у ПП «Агро-Буд-Гранд» ріпак проданий підприємством на експорт УАБ «Местилла» (Литва), тобто також використано в господарській діяльності підприємства.

Крім того, Уманською державною об'єднаною податковою інспекцією вже проводилася зустрічна перевірка взаємовідносин між підприємством і ПП «Агро-Буд-Гранд», при цьому зустрічною звіркою встановлено відповідність податкового обліку підприємства з відомостями, отриманими від підприємства ПП «Агро-Буд-Гранд», що підтверджується довідкою Уманської державної об'єднаної податкової інспекції від 30.05.2012 №1267/1650/31961067.

Всі документи на підтвердження правомірності сформованих підприємством витрат складені відповідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та вимог Міністерства фінансів України щодо складання первинної документації.

Також Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 01.11.2011 №1936/11/13-11 наголошено, що визначення реальності господарської операції не залежить від наявності або відсутності окремих документів, чи неналежного їх оформлення, якщо з інших даних вбачається, що мало місце фактичне виконання операцій (рух активів, зміни у власному капіталі, чи зміни в зобов'язаннях платника).

На момент укладання договорів з ТОВ «Синтро-КЛМ» та ПП «Агро-Буд-Гранд» запис про таких контрагентів підприємства був наявний в Єдиному державному реєстрі та вони були зареєстровані як платники ПДВ. Відповідно, підприємство не може вважатися недобросовісним платником податків та не має відповідати за своїх контрагентів.

Отже, позивачем не завищено валові витрати по операціях з придбання товарів в TOB «Синтро-КЛМ» та ПП «Агро-Буд-Гранд», оскільки зазначені витрати безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємства, утворились в результаті здійснення реальних господарських операцій та належним чином документально підтверджені, як того вимагає законодавство України.

Щодо завищення витрат в зв'язку з продажем товарів пов'язаній особі, TOB «НФ «Трейдінг Україна» в сумі, що перевищує доходи від такого продажу, то у 2012 році підприємство здійснювало складські продажі та «вагонні-гуртові» продажі. Продаж товару TOB «НФ Трейдінг Україна» підпадає під «вагонні-гуртові» продажі. При здійсненні «вагонно-гуртових» продажів адміністративні та збутові витрати позивача є настільки незначними в порівнянні зі складськими продажами, що проведений ревізорами перерозподіл таких витрат є абсолютно необґрунтованим, при цьому при продажу товарів пов'язаній особі, враховується тільки їх собівартість, без врахування інших витрат, зокрема, витрат на збут таких товарів.

Крім того, ревізори безпідставно здійснили розподіл адміністративних витрат та витрат на збут виходячи з їх загального об'єму проданого за 2012 рік з розрахунку за тонну реалізованої продукції, а тому дійшли протиправного висновку про завищення витрати на загальну суму 994012 грн. по операціях з продажу товарів TOB «НФ Трейдінг Україна».

Також позивач не погоджується з висновками про завищення податкового кредиту, оскільки, операції з придбання товарів в TOB «Синтро-КЛМ», ПП «Агро-Буд-Гранд» та TOB «Граньстройінвест» є реальними операціями, а придбані товари (послуги) призначені для використання в господарській діяльності, що підтверджується наявними в підприємства первинними та іншими документами. Податкові накладні, виписані контрагентами належним чином оформленні. Таким чином, при формуванні податкового кредиту на підставі податкових накладних, підприємство діяло не в порушення, а на виконання пп. 7.2.3, п. 7.2.6 п. 7.2. пп. 7.4.1 п. 7.4. пп. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.2, 198.3 ст.198, п. 201.4, п. 201.10, ст.201 Податкового кодексу України. Відповідно підприємство не може вважатися недобросовісним платником податків та не мусить відповідати за своїх контрагентів.

Щодо використання ревізорами даних досудового слідства в обґрунтування вчинених підприємством порушень (здійснення нереальних господарських операцій з TOB «Синтро-КЛМ», ПП «Агро-Буд-Гранд» та ТОВ «Граньстройінвест»), представники зазначили, що ст. 121 KПK України передбачено, що дані досудового слідства можна оголосити лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсягу, в якому вони визнають можливим. Заборона розголошення даних (відомостей) досудового розслідування передбачена ст. 222 нового Кримінально процесуального кодексу України.

Отже, на підставі викладеного податкові повідомлення-рішення щодо позивача винесені неправомірно, а тому підлягають скасуванню.

В свою чергу, представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, зазначивши при цьому, що в ході проведення перевірки правомірно встановлено порушення.

Позивачем в грудні 2010 року, січні 2011 року та в лютому 2011 року документально оформлено придбання товару (карбаміду) на суму 6145206 грн., в т.ч. ПДВ 1229041 грн., у TOB «Синтро КЛМ». Витрати, пов'язані з придбанням товару позивачем, відображено в бухгалтерському обліку та включено до складу витрат.

Згідно умов укладених договорів поставки TOB «Синтро-КЛМ» зобов'язується поставити в обумовлений строк позивачу товар (карбамід насипом) у визначеній кількості, ціною та якістю. Поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах СРТ (станція Жашків, станція Скібнево).

Згідно актів ДПІ у Печерському районі м. Києва від 21.03.11 №254/23-2-36060352 та від 11.04.11 №384/23-2-36060352 «Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Синтро-КЛМ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року» встановлено вчинення TOB «Синтро-КЛМ» правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків при придбанні та продажу товарів (послуг), а також відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у грудні 2010 року та січні 2011 року та відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.02.2011 по 28.02.2011.

Відповідно до постанови про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 03 жовтня 2012 року начальником відділу розслідування кримінальних справ СУ ДПС у Черкаській області порушено кримінальну справу №2511200076-ДВ1, відносно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, за фактом створення суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, TOB «Синтро-КЛМ», з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.

Проведеними в ході досудового слідства по справі слідчими діями та оперативно-розшуковими заходами виявлено та доведено злочинну діяльність невстановлених осіб, причетних до створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, що підтверджується, як вилученими під час обшуків речовими доказами, так і зазначеними свідченнями осіб, які є свідками фіктивного підприємництва.

Допитана як свідок ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження пояснила, що на початку 2009 року її познайомили з ОСОБА_2, який запропонував їй вести бухгалтерський облік на декількох його підприємствах за винагороду, в тому числі на TOB «Синтро-КЛМ». Згодом стало відомо, що дане підприємство використовується для формування податкового кредиту і валових витрат підприємствам реального сектору економіки та конвертування коштів для них.

Згідно протоколу обшуку від 24 жовтня 2012 року, який проведений ст. слідчим з ОВС СУ ДПС у Черкаській області за адресою АДРЕСА_1 виявлені печатки 39 «фіктивних» підприємств, в тому числі печатка TOB «Синтро-КЛМ». Місцезнаходження директора TOB «Синтро-КЛМ» ОСОБА_5 невідоме.

Позивачем в листопаді 2010 року документально оформлено придбання товару (ріпаку) в сумі 553333 грн. 33 коп., ПДВ 110666 грн. 67 коп. у ПП «Агро-Буд-Гранд». Вказані витрати з придбання товару відображено в бухгалтерському обліку та відображено в складі витрат.

Згідно акта Кіровоградської ОДПІ від 30.12.11 №193/2330/36390670 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Агро-Буд-Гранд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 20.02.2009 по 31.11.2011» встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських, офісних та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення підприємством будь - якої діяльності.

Відповідно до постанови від 29 липня 2011 року про порушення кримінальної справи та об'єднання кримінальних справ старшим слідчим з ОВС СВПМ ДПА у м. Києві Грошовиком Д.Ю. порушено кримінальну справу за фактом створення невстановленими слідством особами ряду суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі ПП «Агро-Буд-Гранд», з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину передбаченого ст. 28 ч. 2 ст.205 ч. 2 КК України.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 р.н. дав покази, що на прохання ОСОБА_7 він займався пошуком людей, яким пропонував зареєструвати фірму за певну винагороду і в подальшому отримувати на цьому підприємстві заробітну плату в сумі 700 грн. в місяць. Таким чином, на його прохання і в свою чергу на прохання ОСОБА_7 зареєстровано ПП «Агро-Буд-Гранд», засновником на якому є ОСОБА_8 Згідно показів допитаної в ході розслідування кримінальної справи ОСОБА_8, яка згідно реєстраційних документів рахується засновником та директором ПП «Агро-Буд-Гранд», встановлено, що вказаний суб'єкт господарювання зареєстрований нею на прохання її знайомого ОСОБА_6 за грошову винагороду та іншу особисту зацікавленість. До діяльності ПП «Агро-Буд-Гранд» вона не причетна, угоди та первинні документи щодо придбання-продажу товарів (робіт, послуг) не виписувала і фінансово-господарських операцій з придбання-продажу товарів (робіт, послуг) не здійснювала. За зазначеною в реєстраційних документах юридичною адресою вказане підприємство не знаходиться.

По взаємовідносинам з TOB «Граньстройінвест» для проведення перевірки надано договір за умовами якого, TOB «Граньстройінвест» зобов'язується виконувати роботи по ремонту під'їзної колії ПрАТ «Украгро НПК». Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 107316 грн. Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту відповідного звітного періоду, відображено в реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним Декларації з ПДВ за листопад 2011 року.

Згідно акту ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 13.02.12 №280/23-1/37649152 «Про результати позапланової виїзної перевірки TOB «Граньстройінвест» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 13.04.2011 по 31.12.2011» встановлено, що відповідальним за фінансово-господарську діяльність товариства є директор та головний бухгалтер в одній особі - ОСОБА_9. СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва порушено кримінальну справу від 19.01.12 за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення невстановленими особами суб'єктів підприємницької діяльності, в т.ч. TOB «Граньстройінвест», з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Допитана як свідок ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 р.н. підтвердила, що вказане підприємство створене та використовувалося протягом 2009-2011 років з метою надання послуг по конвертації безготівкових грошових коштів в готівку різним СПД; поставка товарів та надання послуг на адресу контрагентів оформлювались лише по документах, фактично товар не поставлявся та послуги не надавалися.

В періоді з 01.10.10 по 31.12.12 позивачем документально оформлено взаємовідносини з TOB «Синтро КЛМ», ПП «Агро-Буд-Гранд», TOB «Граньстройінвест» та включено до складу податкового кредиту податкові накладні від названих контрагентів та на підставі видаткових накладних до складу витрат.

Отже, виходячи з викладеного, первинні документи, надані до перевірки не підтверджують реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинах із TOB «Синтро КЛМ», ПП «Агро-Буд-Гранд», TOB «Граньстройінвест» та не можуть бути підставою для формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та податкового кредиту.

Законодавством передбачено обов'язковість підтвердження належним чином оформленими первинними документами сум валових витрат, якщо ж фактичного здійснення господарських операцій не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів. Враховуючи не підтвердження фактів придбання товарів у TOB «Синтро КЛМ», ПП «Агро-Буд-Гранд» та робіт у TOB «Граньстройінвест», позивачем завищено валові витрати на загальну суму 6698540 грн., а також позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 1143059 грн.

Крім того перевіркою встановлено, що у 2011 році позивачем здійснено операції з придбання цінних паперів (акцій емітента ВАТ «Баришівська сільгоспхімія»). Далі позивачем здійснено продаж акцій згідно договору укладеного з громадянином Литовської Республіки ОСОБА_1 в кількості 13068 штук по ціні 126 грн. 74 коп. за 1 шт.

Позивачем придбано акції ВАТ «Баришівська сільгоспхімія» в кількості 13068 шт. на суму 1649682 грн. та реалізовано в кількості 13068 шт. на суму 1656238 грн. Позивачем відображено фінансовий результат від операцій з купівлі - продажу акцій в податковій декларації за II - IV квартали 2011 року в сумі 6556 грн. прибутку.

В ході проведення перевірки встановлено, що продаж акцій здійснено позивачем його фінансовому директору ОСОБА_1, отже пов'язаній особі. В свою чергу ділова мета - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до наданих на перевірку документів, позивачем здійснено придбання акцій ВАТ «Баришівська сільгоспхімія», зокрема, по 24,8707 грн. за 1 шт. у ПАТ «Оксана-Плюс» в кількості 5026 шт. та у фізичної особи ОСОБА_11 в кількості 8042 шт. по ціні 189 грн. 59 коп. за 1 шт.

В той же час, позивачем здійснено продаж акцій ВАТ «Баришівська сільгоспхімія» ОСОБА_1 в кількості 13068 штук по ціні 126 грн. 74 коп. за 1 шт., тобто, при продажу акцій в кількості 5026 шт. придбаних у ПАТ «Оксана-Плюс», позивачем отримано прибуток в сумі 511995 грн. 10 коп., а при продажу акцій ВАТ «Баришівська сільгоспхімія» в кількості 8042 шт. придбаних у громадянина ОСОБА_11 по ціні 189 грн. 59 коп., позивачем отримано збиток в сумі 505439 грн.70 коп.

Таким чином, при здійсненні продажу акцій в кількості 8042 шт. за ціною нижче ціни їх придбання позивачем занижено доходи від продажу цінних паперів на загальну суму 505440 грн. Враховуючи вищевикладене, позивачем в порушення пп. 135.1 ст.135, пп.153.2.1 ст. 153, п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України, занижено доходи від продажу акцій пов'язаній особі на загальну суму 505440 грн., в результаті чого товариством занижено прибуток від операцій з цінними паперами.

Крім того, в 2012 році позивач мав господарські взаємовідносини щодо реалізації товарів пов'язаній особі TOB «НФ Трейдінг Україна», мінеральні добрива придбаних по імпортним контрактам на загальну суму 414235885 грн. 64 коп. або 14,5 % від загального обсягу продажу товарів (робіт, послуг) вітчизняним покупцям.

Під час проведення перевірки встановлено, що позивач при продажу товарів TOB «НФ Трейдінг Україна», ніс додаткові витрати у вигляді адміністративних витрат на суму 32126970 грн. Таким чином, при перевірці правильності формування витрат декларацій з податку на прибуток за 2012 рік встановлено, що в окремих випадках при реалізації позивачем товарів пов'язаній особі (TOB «НФ Трейдінг Україна») витрати, понесені в зв'язку з продажем таких товарів перевищують доходи, отримані від такого продажу, чим також занижено прибуток, отже враховуючи викладене, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши подані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Приватне акціонерне товариство «Украгро НПК», ідентифікаційний код 31961067, зареєстроване як суб'єкт господарювання - юридична особа 28.03.2002 Жашківською районною державною адміністрацією та перебуває на обліку як платник податку на прибуток, податку на додану вартість, податку на прибуток тощо.

Відповідачем згідно з пп. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, пп. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України проведена документальна планова виїзна перевірка приватного акціонерного товариства «УКРАГРО НПК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт перевірки від 15.04.2013 №104/22/31961067.

За висновками акту перевірки встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1999629 грн. в порушення п. 5.1 пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 135.1, ст. 135, пп. 153.2.1 ст. 153.2, п. 153.8, ст. 153 Податкового кодексу України.

Заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1143056 грн. в порушення пп.7.2.3., п. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.2, п. 198.3, 198.6, ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків на загальну кількість 1570 шт. чим порушено п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгів, громадського харчування та послуг».

Не погоджуючись з висновками акту перевірки 25.04.2013 позивачем подані заперечення на акт перевірки та документи, які підтверджують покази податкової звітності. За результатами розгляду заперечень висновки акту перевірки залишені без змін.

За результатами перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 15.05.2013 року №0000022200 яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2051816 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 1999629 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 52187 грн., податкове повідомлення-рішення від 15.05.2013 року №0000012200 яким збільшено грошове зобов'язання з податку на доданку вартість на загальну суму 1383972 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 1143059 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 240913 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 15.05.2013 року №0000032211, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 533800 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх до Головного управління Міндоходів у Черкаській області, за результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення від 15.05.2013 року №0000032211 - скасоване, податкове повідомлення-рішення від 15.05.2013 року №0000022200 та податкове повідомлення-рішення від 15.05.2013 року №0000012200 залишені без змін.

Судом встановлено, що фактичними підставами для збільшення позивачу зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість стали висновки відповідача про нереальність та відсутність фактичного здійснення господарських операцій позивача з TOB «Синтро КЛМ», ПП «Агро-Буд-Гранд» та TOB «Граньстройінвест» і відповідно завищення витрат та податкового кредиту, заниження позивачем доходів від продажу акцій пов'язаній особі, фінансовому директору ОСОБА_1 та завищення позивачем витрат, які понесені в зв'язку з продажем товарів пов'язаній особі ТОВ «НФ Трейдінг Україна».

Оцінюючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і, відповідно, винесеного на його підставі спірного рішення на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

В ході розгляду справи встановлено, що позивачем в грудні 2010 року, в січні 2011 року та в лютому 2011 року документально оформлено придбання товару (карбаміду) в сумі 6145206 грн., в т.ч. ПДВ 1229041 грн. у TOB «Ситро-КЛМ». Вказані втрати з придбання товару позивачем відображено в бухгалтерському обліку.

До матеріалів справи надано договори поставки, укладені із ТОВ «Синтро-КЛМ»: №2412/2010 від 24.12.2010, №0501/2011 від 05.01.2011, №1201/2011 від 12.01.2011, №2001/11 від 20.01.2011, №2502/11 від 22.02.2011, за умовами яких ТОВ «Синтро-КЛМ» зобов'язується поставити в обумовлений строк позивачу товар (карбамід насипом) у визначеній кількості та за обумовленою ціною і якістю товару, що має відповідати ГОСТ 2081-92, поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах СРТ (станція Жашків, станція Скібнево). Договори оформлені належним чином.

В ході виконання договорів ТОВ «Синтро-КЛМ» надано позивачу видаткові накладні: РН-0000063 від 28.12.2010, РН-0000001 від 09.01.2011, РН-0000002 від 13.01.2011, РН-0000005 від 21.01.2011, РН-0000037 від 28.02.2011.

Також позивачем до матеріалів справи надано залізничні накладні в яких зазначено номер накладної на маршрут або групу вагонів, станція і залізниця відправлення: Черкаси. Одеська залізниця, відправник та його поштова адреса: ТОВ «Компанія «Юнитранс-Агро», 18005. м. Черкаси вул. Ватутіна 12/7, платник: TOB «Компанія «Юнитранс-Агро», станція і залізниця призначення: Скібнево Південно-Західна, Жашків Одеська., одержувач, його поштова адреса: ЗАТ «Украгро НПК». 19200 Черкаська обл. м. Жашків, вул. Промислова 1.

Позивачем по взаємовідносинах з TOB «Синтро-КЛМ» розрахунки здійснювало в безготівковій формі.

Також позивачем на підтвердження факту придбання карбаміду у TOB «Синтро-КЛМ», надано видаткові накладні на подальшу реалізацію вже зафасованого карбаміду по 800 кг. наступним контрагентам-покупцям: TOB «Агро-Віста» в кількості 514,8 тон, ТДВ «Терезине», в кількості 120 тон, TOB «Укрора», в кількості 1680 тон, Самчики ДП ДГ, в кількості 40 тон, TOB «Камчатка», в кількості 101,2 тон, TOB «Арчі», в кількості 168 тон, ДСП «Агропартнер», в кількості 502.4 тон, TOB «УКРРОС-Зерно», в кількості 56 тон.

Позивачем документально оформлено взаємовідносини з TOB «Синтро-КЛМ» та включено до складу податкового кредиту податкові накладні отримані від ТОВ «Синтро-КЛМ» №116 від 28.12.2010, №1 від 09.01.2011, №2 від 13.01.2011, №5 від 21.01.2011, №33 від 28.02.2011. Податкові накладні містять обов'язкові реквізити та підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту відповідних звітних податкових періодів, відображені в реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, на підставі документів наданих до справи щодо реалізації карбаміду фасованого контрагентам-покупцям можна зробити висновок, що позивачем фактично реалізовувався карбамід, про що не заперечує і відповідач.

Також позивачем в листопаді 2010 року документально оформлено придбання товару (ріпаку) в сумі 553333 грн. 33 коп., ПДВ 110666 грн. 67 коп. у ПП «Агро-Буд-Гранд».

Позивачем до справи надано договір купівлі-продажу від 02.11.2010, за умовами якого ПП «Агро-Буд-Гранд» продає, а ЗАТ «Украгро НПК» приймає і оплачує на умовах EXW-TOB «Круп'яний дім» (м. Кіровоград, вул. В.Терешкової, 221) насіння ріпаку продовольчого 1 класу. Договір має обов'язкові розділи та містить підписи уповноважених осіб.

На виконання договірних зобов'язань ПП «Агро-Буд-Гранд» виписано видаткову накладну №02111 від 02.11.2010. Видаткова накладна містить підписи про відвантаження товару ПП «Агро-Буд-Гранд» та підписи про отримання товару ЗАТ «Украгро НПК».

Також надано акт прийому-передачі товару від 02 листопада 2010 року, в якому зазначено, що ЗАТ «Украгро НПК» та ПП «Агро-Буд-Гранд» (Продавець) склали цей акт про те, що продавець передає, а покупець приймає товар - ріпак 1 класу в кількості 160 тон.

Факт передачі підтверджує EXW-TOB «Круп'яний дім», складська квитанція №212 від 02 листопада 2010 року.

За умовами договору право власності та право розпорядження товаром переходить від продавця до покупця одночасно з підписанням даного акту.

Акт підписаний скріплений печатками ПП «Агро-Буд-Гранд», як продавцем, ТОВ «Круп'яний дім», як зберігачем та ЗАТ «Украгро НПК» як покупцем.

Відповідно до складської квитанції на зерно №212 від 02.11.2010 року, зерновий склад TOB «Круп'яний дім», прийняв на зберігання ЗАТ «Украрго НПК» ріпак 1 класу в кількості 160000 кг. який переоформлено з ПП «Агро-Буд-Гранд». Вказана квитанція підписана директором TOB «Круп'яний дім» та скріплена печаткою товариства.

Позивач по взаємовідносинах з ПП «Агро-Буд-Гранд» розрахунки здійснювало в безготівковій формі.

Позивачем документально оформлено взаємовідносини з ПП «Агро-Буд-Гранд» та включено до складу податкового кредиту податкову накладну отриману від ПП «Агро-Буд-Гранд» №02111 від 02.11.2010. Податкова накладна містить обов'язкові реквізити та підпис і прізвище уповноваженої особи.

Також до матеріалів справи надано доказ, що придбаний ріпак проданий позивачем на експорт УАБ «Местилла» (Литва), отже на підставі документів наданих до справи щодо реалізації ріпаку можна зробити висновок, що позивачем фактично останній реалізовувався, про що не заперечує і відповідач.

По взаємовідносинах з ТОВ «Грандстройінвест» позивачем надано договір б/н від 01.11.2011, за умовами якого ТОВ «Грандстройінвест» зобов'язується виконати роботи по ремонту під'їзної колії позивача, а позивач прийняти і оплатити виконану роботу.

На виконання умов договору складено та підписано уповноваженими особами акт №301111 здачі-прийняття робіт (надання послуг), в якому детально зазначено, які роботи проведено, їх кількість та вартісний вираз.

Загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ 89430 грн., ПДВ 20% - 17886 грн. Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 107316 грн.

Вищенаведений акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписаний та затверджений директором TOB «Граньстройінвест» та генеральним директором ПРАТ «УКРАГРО НПК», а також скріплений печатками вказаних підприємств.

Позивач по взаємовідносинах з ТОВ «Грандстройінвест» розрахунки здійснювало в безготівковій формі.

Крім того, до матеріалів справи на підтвердження виконання замовлених робіт надано акт від 20.07.2011 року складений комісією станції Вінниця про недоліки технічного стану і схоронності рухомого складу на під'їзній колії ЗАТ «Украгро НПК», а також акт від 21.10.2011 року комісії, який свідчить про усунення недоліків, які вказані в попередньому акті. Отже вищевикладене підтверджує, що позивачем замовлялись роботи по ремонту під'їзної колії та їх виконання.

Позивачем документально оформлено взаємовідносини з TOB «Граньстройінвест» та включено до складу податкового кредиту податкові накладні отримані від TOB «Граньстройінвест» №2 від 01.11.2011, №143 від 21.11.2011. Податкові накладні містять обов'язкові реквізити та підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну.

Виходячи з викладеного суд зазначає, що порядок та спосіб виконання контрагентами позивача своїх договірних зобов'язань, ким та за рахунок яких ресурсів вони виконані, а також належне чи неналежне виконання контрагентом обов'язків, покладених на нього законом як на суб'єкта підприємницької діяльності - як то подача звітності, сплата податків та інше, не впливає на дійсність та значимість господарської операції для самого позивача, оскільки така операція фактично мала місце і направлена на досягнення конкретної економічної та господарської мети.

Дана обставина спростовує висновок відповідача про наявність умислу позивача щодо штучного формування податкового кредиту для власної вигоди.

Сторони виконали свої зобов'язання за договорами, що свідчить про необ'єктивність твердження відповідача стосовно того, що правочини не направлені на реальне настання правових наслідків. Належне виконання договірних зобов'язань підтверджується відповідними документами, що містяться в справі.

Порушень законодавства при здійсненні вказаних господарських операцій згідно договорів не встановлено, що свідчить про їх наповненість належним юридичним змістом і тягне за собою настання передбачених законом правових наслідків, зокрема, в частині віднесення витрат до валових та оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу витрат відносяться витрати, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування та складаються із витрат операційної діяльності.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не належать до складу витрат, витрати непідтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до приписів п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в тому числі і в разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно ч. 2 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За нормами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Надані до справи первинні документи позивача оформлені у відповідності до вимог вищезазначених норм законодавства, а тому являються підставою для включення відповідних сум до валових витрат та податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

На момент виконання господарських операцій контрагенти позивача мали статус платника ПДВ, та відповідно мали право на складання податкових накладних.

Всі податкові накладні по вищенаведених операціях виписані особами, які являлись платниками податку на додану вартість станом на момент спірних правовідносин, підприємства-контрагенти під час здійснення господарських операцій перебували на обліку в органах ДПІ, на час вчинення угод знаходилися в ЄДРПОУ, даний факт нічим не спростовано.

Стосовно посилання податкової служби на неможливість контрагентів позивача фактично здійснювати господарські операції, суд зазначає наступне.

Порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки, у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

В інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» Вищий адміністративний суд України зазначив: «…у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття «добросовісний платник податків». Так само законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві.

Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

Щодо посилання відповідача на порушення кримінальних справ та відібрані пояснення, суд зазначає, що доказом наявності вини сторони у формі умислу може бути лише вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили.

Постанови про порушення кримінальних справ, пояснення осіб чи притягнення осіб в якості обвинувачених по кримінальній справі не є допустимими доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки згідно з положеннями ст. 323 КПК України суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. При цьому, згідно ст. 76 КАС України, пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами в справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України лише вирок суду в кримінальній справі або постанова суду про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

На момент розгляду даної справи відсутні будь-які судові рішення про притягнення до відповідальності чи вироки суду у кримінальній справі, які набрали законної сили та мають значення для розгляду спору по суті.

Отже, відповідачем не наведено жодних доводів в розумінні статей 69, 70 КАС України, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, як безтоварний характер здійснених операцій.

Таким чином, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних є достатньою підставою для формування податкового кредиту, з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Також, в ході розгляду справи встановлено, що у 2011 році позивачем здійснено операції з придбання та продажу цінних паперів (акцій, емітент ВАТ «Баришівська сільгоспхімія»).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 21.06.2011 №46209 ЛТД-Б, укладеному із TOB «КІНТО, Лтд», що діє як комісіонер на підставі договору комісії 42033ЛТД-Б;32 ОКС від 03 червня 2011 року за дорученням приватного акціонерного товариства «Оксана Плюс», комітент, в кількості 5026 шт. по ціні 24,8707 грн. за 1 шт., та відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-20/09/105 від 20.09.2011, укладеному із громадянином України ОСОБА_11 придбано цінних паперів (акцій, емітент ВАТ «Баришівська сільгоспхімія») в кількості 8042 шт. по ціні 189 грн. 59 коп. за 1 шт.

Позивачем здійснено продаж акцій номінальною вартістю 0,25 грн. згідно договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-12/10/305 від 12.10.2011, укладеному із громадянином Литовської Республіки ОСОБА_1 в кількості 13068 шт. по ціні 126 грн. 74 коп. за 1 шт.

Таким чином всього за двома договорами позивачем придбано акції (емітент ВАТ «Баришівська сільгоспхімія») в загальній кількості 13068 шт. на суму 1649682 грн. та реалізовано вже за одним договором в кількості 13068 шт. на суму 1656238 грн.

Позивачем відображено операції з купівлі - продажу акцій в бухгалтерському та податковому обліку, а також задекларовано від операцій з акціями прибуток в сумі 6556 грн.

Сторонами не заперечувався факт, що продаж акцій здійснено товариством фінансовому директору ОСОБА_1, який є пов'язаною особою у відповідності до вимог пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Таким чином, за висновком відповідача при продажу акцій в кількості 5026 штук, придбаних по ціні 24,8707 грн. позивач отримав прибуток в сумі 511995 грн. 10 коп. (5026 штук х (126 грн. 74 коп. - 24,8707 грн.), де 24,8707 грн. - ціна придбання, 126 грн. 74 коп. - ціна продажу), тоді як при продажу акцій в кількості 8042 шт., придбаних по ціні 189 грн. 59 коп., позивач отримав збиток в сумі 505439 грн. 70 коп. (8042 шт. х (189 грн. 59 коп. - 126 грн. 74 коп.), де 189 грн. 59 коп. - ціна придбання, 126 грн. 74 коп. - ціна продажу.

Відповідач при проведені розрахунків застосував пп. 153.2.1 ст. 153 Податкового кодексу України в редакції чинній на час виникнення правовідносин. Дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Отже відповідач вважає, що при здійсненні продажу акцій в кількості 8042 шт. за ціною нижче ціни їх придбання позивачем занижено доходи від продажу цінних паперів на загальну суму 505440 грн., що є порушення пп. 135.1 ст. 135, пп. 153.2.1 ст. 153, п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України.

Пунктом 153.8 статті 153 Податкового кодексу України регулюється облік операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, а також встановлюються окремі правила податкового обліку як для професійних учасників ринку (торговців цінними паперами), так і для інших платників податків у частині операцій, що здійснюються на фондових біржах.

Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Облік результатів операцій з цінними паперами здійснюється платниками податку у додатку ЦП «Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами» до податкової декларації з податку на прибуток.

Для цілей п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту, крім придбання під час первинного розміщення) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Крім того, пунктом 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України передбачено, що якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Об'єктом оподаткування у розумінні пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Отже, за змістом п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України до складу прибутку платника податків за звітний період включається позитивний результат від операцій з цінними паперами за звітний період (якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів).

Оскільки витрати з придбання цінних паперів обліковуються окремо від інших витрат платника податків, від'ємний фінансовий результат по операціям з цінними паперами не включається до складу витрат платника податків у звітному податковому періоді та не впливає на розмір об'єкта оподаткування платника податків.

Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 квітня 2013 року у справі №К/800/8715/13.

Також застування пп. 153.2.1. п. 153.2. ст. 153 Податкового кодексу України до зазначених правовідносин недоцільно, оскільки спеціальний алгоритм обліку цінних паперів передбачений положенням п. 153.8. ст. 153 Податкового кодексу України який здійснюється в розрізі окремих видів цінних паперів, що виключає можливість застосування пп. 153.2.1 Податкового кодексу України діючого на час виникнення спірних правовідносин, шляхом порівняння ціни придбання та ціни продажу в розрізі кожного окремого цінного паперу.

Пунктом 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України законодавець чітко визначив, що облік інших доходів та витрат, не пов'язаних з операціями з цінними паперами, ведеться на загальних умовах.

Отже п. 153.8 Податкового кодексу України є спеціальною нормою по відношенню до пп. 153.2.1 цього Кодексу, таким чином, застосування відповідачем пп. 153.2.1 Податкового кодексу України по відношенню до операцій з цінними є необґрунтованим.

Також в ході розгляду справи встановлено, що в 2012 році позивач мав господарські взаємовідносини щодо реалізації товарів (робіт, послуг) пов'язаній особі TOB «НФ Трейдінг Україна», а саме реалізація мінеральних добрива нітроамофоска (азофоска) азотно-кислого розкладання.

Позивачем укладено з TOB «НФ Трейдінг Україна» договори від 06.04.2012 №ДГ-002878, від 28.05.2012 №ДГ-НПК001, від 28.05.2012 №ДГ-НПК002, від 28.05.2012 №ДГ-НПК003, від 12.07.2012 №ДГ-НПК004, від 27.07.2012 №ДГ-НПК005, від 29.08.2012 №ДГ-НПК006, від 05.12.2012 №ДГ-НПК007.

За умовами вищенаведених договорів позивач, як постачальник зобов'язується передати у власність TOB «НФ Трейдінг Україна», як покупцю товар, згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар (нітроамофоска (азофоска) азотно-кислого розкладання). Кількість та якість товару, найменування, асортимент, кількість товару, вид упаковки зазначається у специфікації. Постачальник здійснює поставку товару, зазначеною в специфікації, вільною від будь-яких третіх осіб протягом строку дії договору на умовах поставки визначених в специфікаціях, згідно ІНКОТЕРМС Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торговельної Палати (редакція 2000 року). Датою поставки товару вважається дата складання видаткової накладної.

Покупець оплачує товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставлених рахунків-фактур в наступному порядку: 100% вартості товару, а також витрати, пов'язані з доставкою товару залізничним транспортом до станції призначення.

Перевіркою встановлено, що згідно наказу позивача від 03.01.2012 №1 про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики товариства у 2012 році бухгалтерський облік запасів ведеться згідно із вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», оцінка вибуття запасів здійснюється товариством із застосуванням методу собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО). В бухгалтерському обліку позивача товари обліковуються у кількісно-вартісному вигляді за видами товарів по рахунку 281 «Товари» за собівартістю їх придбання, яка складається із сум, що сплачуються згідно із договорами постачальнику таких товарів, сум ввізного мита, інших витрат, які безпосередньо пов'язані із придбанням таких товарів.

Ціна реалізації товарів формується із собівартості товарів, визнаних адміністративних витрат та витрат на збут та суми прибутку.

Відповідач стверджує, що позивач при продажу товарів TOB «НФ Трейдінг Україна», несло додаткові витрати у вигляді адміністративних витрат на суму 32126970 грн., оскільки до складу витрат позивачем включено витрати на оплату праці адміністративного апарату, внески на соціальні заходи, витрати на оплату службових відряджень, витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, витрати на ремонт та поліпшення об'єктів основних засобів, витрати на послуги зв'язку тощо. Зазначені витрати в бухгалтерському обліку товариства відображені по рахунку 92 «Адміністративні витрати».

Також відповідач зазначає, що позивач при продажу товарів TOB «НФ Трейдінг Україна», несло додаткові витрати у вигляді витрат на збут на суму 25665492 грн., оскільки до складу цих витрат позивачем включено витрати на оплату праці працівників зайнятих збутом, внески на соціальні заходи, витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, витрати на ремонт та поліпшення об'єктів основних засобів, витрати на транспортно-експедиційне обслуговування тощо. Зазначені витрати в бухгалтерському обліку товариства відображені по рахунку 93 «Витрати на збут».

Разом з тим відповідач дійшов такого висновку виходячи з того, що позивач не надав пояснення та документального підтвердження порядку формування ціни реалізації товарів та методики розподілу адміністративних витрат та витрат на збут, а тому в ході перевірки за базу розподілу прийнято кількість реалізованої готової продукції і товарів в фізичних величинах (тонах) у 2012 році.

Таким чином, відповідач вважає, що при формуванні витрат у 2012 році в окремих випадках при реалізації позивачем товарів пов'язаній особі (TOB «НФ Трейдінг Україна») витрати, понесені в зв'язку із продажем таких товарів перевищують доходи, отримані від такого продажу.

Проте, згідно з другим абзацом пп. 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України витрати, понесені у зв'язку з продажем (обміном) товарів, виконанням робіт, наданням послуг пов'язаним з таким платником податку особам або за операціями з давальницькою сировиною, визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу (обміну).

Відповідно до пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно з положеннями п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується згідно з ціною їх придбання з урахуванням ввізного мита та витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподілений постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Отже, витратами, що понесені позивачем у зв'язку з реалізацією товарів, що придбані TOB «НФ Трейдінг Україна», є витрати, які формують собівартість придбаних та реалізованих товарів, визначену згідно з положеннями п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України.

Таким чином, у разі продажу товарів TOB «НФ Трейдінг Україна», як пов'язаній особі, витрати, понесені у зв'язку з продажем таких товарів, визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу. При цьому при визначенні витрат, понесених у зв'язку з продажем таких товарів, враховується тільки їх собівартість, визначена згідно з п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, без врахування інших витрат, зокрема витрат на збут таких товарів, визначених згідно із пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України.

Таким чином, відповідачем не доведено обґрунтованості розрахунку при отриманні прибутку при продажу товарів TOB «НФ Трейдінг Україна» шляхом застосування методики розподілу адміністративних витрат та витрат на збут відповідно до кількості реалізованої позивачем готової продукції і товарів в тонах у 2012 році.

Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже суб'єкт владних повноважень, не довів обґрунтованості висновків перевірки, крім того посилання на допущені порушення контрагентами позивача не можуть бути належним доказом в обґрунтування доводів податкового органу при визначенні правопорушень в діяльності позивача, а тому зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлені в адміністративному позові вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Податкові повідомлення - рішення Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 15 травня 2013 року №0000022200 та №0000012200 - скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Украгро НПК» 4588 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят вісім) грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 жовтня 2013 року.

Суддя В.В. Гаращенко