Ухвала суду № 34438099, 10.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1618/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

10 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Грибан І.О., Беспалова О.О.

при секретарі Бабенко Д.В.

за участю:

позивача ОСОБА_2

представника відповідача Сіндєєвої В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, в якому просив визнати дії Управління ДАІ УМВС України в Чернігівській області в частині ненадання інформації по суті запиту від 25.01.2013 року щодо проведення обстеження стану ділянки ПК 497+00-ПК 508+00 автодороги М-02 Кіпті-Глухів-Бачівськ на відповідність вимогам ДСТУ 2587-2010, після звернень ОСОБА_2 від 12.11.2012 року та 06.12.2012 року - протиправними та зобов'язати УДАІ МВС України в Чернігівській області надати інформацію за запитом від 25.01.2013 року щодо проведення обстеження стану ділянки ПК 497+00-ПК 508+00 автодороги М-02 Кіпті-Глухів-Бачівськ на відповідність вимогам ДСТУ 2587-2010, після звернень ОСОБА_2 від 12.11.2012 року та 06.12.2012 року та встановити відповідачу в порядку статті 267 КАС України строк на подання звіту про виконання судового рішення.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання з'явився позивач, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25 січня 2013 року позивач звернувся до начальника УДАІ УМВС України в Чернігівській області з інформаційним запитом, в якому просив надати відповідь на питання: «Чи проводилось посадовими особами управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області обстеження стану автодороги М-02 Кіпті-Глухів-Бачівськ на ділянці ПК 497+00-ПК 508+00 щодо відповідності вимогам ДСТУ 2587-2010 «Розмітка дорожня. Загальні технічні вимоги. Методи контролювання. Правила застосування», після звернень від 12.11.2012 та від 06.12.2012?». Також, позивач просив надіслати на свою адресу копію акта щодо результатів обстеження вищевказаної ділянки автодороги (а.с.7).

Листом від 01.02.2013 №8/4-Т-7 начальником УДАІ УМВС України в Чернігівській області була надана відповідь на інформаційний запит позивача, в якій зазначено, що обстеження автодороги М-02 Кіпті-Глухів-Бачівськ км 0+635 - км 145+435 було проведено 10 жовтня 2012 року за участю представників Державтоінспекції. Крім того вказано, що на ділянці автомобільної дороги вказаної у запиті необхідно поновити осьові лінії розмітки та інші форми розмітки виконані фарбою. Роботи щодо поновлення горизонтальної дорожньої розмітки заплановані на ІІ квартал 2013 року (а.с.8).

Позивач вважаючи надану УДАІ МВС України в Чернігівській області відповідь на інформаційний запит такою, що не відповідає запитуваній інформації звернувся до суду за захистом охоронюваних законом прав та законних інтересів.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при наданні відповіді на інформаційний запит позивача діяв на підставі чинного законодавства України, в межах, наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мали значення для розгляду інформаційного запиту позивача, неупереджено, добросовісно та розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, таким чином суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Не погодившись з таким висновком суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, зокрема, зазначив, що суд не надав належної оцінки тому факту, що позивачем запитувалася інформація щодо проведення обстеження на ділянці ПК 497+00 - ПК 508+00 автодороги М 02 Кіпті-Глухів-Бачівськ щонайраніше після звернення від 12 листопада 2012 року, а відповідачем було надано інформацію з приводу обстеження всієї протяжності автодороги М 02 Кіпті-Глухів-Бачівськ, яке було проведено 10 жовтня 2012 року.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, а також доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України від 13.01.2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації».

Так, згідно ст. 1 Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 Закону № 2939-VI; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації (ст. 12 Закону).

Розпорядниками інформації визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (п.1 ч.1 ст. 13 Закону).

Враховуючи вказані положення, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач є розпорядником публічної інформації в розумінні ст.13 Закону.

Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі (ч.ч.1-5 ст. 19 Закону).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону забезпечення доступу до інформації забезпечується наданням відповіді за запитами на інформацію.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації (п.6 ч.1 ст. 14 Закону).

Правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг встановлено Законом України від 08.09.2005 року «Про автомобільні дороги».

Згідно ст. 10 цього закону державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.

Так, відповідно до наявного в матеріалах справи інформаційного запиту позивача (а.с. 7), ОСОБА_2 звернувся до начальника УДАІ УМВС України в Чернігівській області та просив надати вичерпну відповідь: «Чи проводилось посадовими особами управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області обстеження стану автодороги М-02 Кіпті-Глухів-Бачівськ на ділянці ПК 497+00-ПК 508+00 щодо відповідності вимогам ДСТУ 2587-2010 «Розмітка дорожня. Загальні технічні вимоги. Методи контролювання. Правила застосування», після звернень від 12.11.2012 та від 06.12.2012?». Також, позивач просив надіслати на свою адресу копію акта щодо результатів обстеження вищевказаної ділянки автодороги.

Зі змісту відповіді, наданої за підписом начальника УДАІ УМВС України в Чернігівській області листом від 01.02.2013 №8/4-Т-7 вбачається, що обстеження автодороги М-02 Кіпті-Глухів-Бачівськ км 0+635 - км 145+435 було проведено 10 жовтня 2012 року за участю представників Державтоінспекції. Також зазначено, що на ділянці автомобільної дороги вказаної у запиті необхідно поновити осьові лінії розмітки та інші форми розмітки виконані фарбою, але враховуючи погодні умови, зимовий період, поновлення горизонтальної дорожньої розмітки на автомобільній дорозі М-02 «Кіпті-Глухів-Бачівськ» не можливо. Роботи щодо поновлення горизонтальної дорожньої розмітки заплановані на ІІ квартал 2013 року. Крім того, позивача було поінформовано про те, що Державтоінспекція не може надати копії акта обстеження дорожньої мережі, оскільки останній є власністю Служби автомобільних доріг в Чернігівській області і запропоновано звернутися до зазначеного органу.

З аналізу наведених вище інформаційного запиту та відповіді на нього, колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідачем надана чітка інформація про те, що обстеження ділянки автомобільної дороги М-02 Кіпті-Глухів-Бачівськ км 0+635 - км 145+435 було проведено 10 жовтня 2012 року за участю представників Державтоінспекції, а також щодо відсутності можливості надати акт обстеження дорожньої мережі. Крім того, обґрунтованим видається висновок суду першої інстанції, що виходячи з логічної побудови відповіді на інформаційний запит позивача, після звернень позивача із запитами від 12.11.2012 року та від 06.12.2012 року, відповідачем було зазначено дату, коли обстеження ділянки автомобільної дороги М-02 Кіпті-Глухів-Бачівськ км 0+635 - км 145+435 проводилось востаннє на момент зверненні позивача із інформаційним запитом, а саме - 10 жовтня 2012 року.

Посилання апелянта на те, що відповідь містить тільки інформацію щодо обстеження стану всієї автодороги М-02 Кіпті-Глухів-Бачівськ, а не конкретно визначеної у запиті ділянки ПК 497+00-ПК 508+00 колегія суддів оцінює критично з огляду на те, що вказана ділянка дороги є частиною автодороги М-02 Кіпті-Глухів-Бачівськ та відноситься до ділянки км 48+200-км 52+264, що підтверджується листом заступника начальника Служби автомобільних доріг у Чернігівській області від 15.05.2013 №808/05 (а.с.43).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо виконання відповідачем вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» при наданні відповіді на інформаційний запит позивача в частині надання достовірної, точної та повної інформації, а відтак і про відсутність підстав для задоволення вимог позивача.

Посилання апелянта на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження.

Відтак, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя І.О. Грибан

Суддя О.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 14 жовтня 2013 року

.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Беспалов О.О.

Грибан І.О.