Ухвала суду № 34438083, 22.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11921/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

22 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Мамчура Я.С.

суддів Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 20 вересня 2012 року № 0019014310, № 0019024310, № 0019034310, №0019044310, № 0019054310, № 0019064310, № 0019074310, № 0019074310, №0019094310.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач вказує на те, що позивачем допущено порушення вимог податкового законодавства, а саме подано недостовірні відомості або допущені помилки при складанні звітності за формою 1ДФ за 2 та 4 квартали 2011 року.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Укрсоцбанк» зареєстрований як юридична особа та є платником податку з доходів фізичних осіб в розумінні Податкового кодексу України.

Так, Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби проведено ряд документальних позапланових невиїзних перевірок ПАТ «Укрсоцбанк» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, відображених відповідачем в уточнюючих розрахунках, за результатами яких складаені наступні акти від 06 вересня 2012 року: № 933/43-10/00039019 (щодо уточнюючого розрахунку форми 1ДФ для виправлення помилок ІІ кварталу 2011 року, поданого у квітні 2012 року); № 934/43-10/00039019 (щодо уточнюючого розрахунку форми 1ДФ для виправлення помилок ІІ кварталу 2011 року, поданого у червні 2012 року); № 935/43-10/00039019 (щодо уточнюючого розрахунку форми 1ДФ для виправлення помилок ІV кварталу 2011 року, поданого у квітні 2012 року); № 936/43-10/00039019 (щодо уточнюючого розрахунку форми 1ДФ для виправлення помилок ІV кварталу 2011 року, поданого у квітні 2012 року); № 937/43-10/00039019 (щодо уточнюючого розрахунку форми 1ДФ для виправлення помилок ІV кварталу 2011 року, поданого у квітні 2012 року); № 938/43-10/00039019 (щодо уточнюючого розрахунку форми 1ДФ для виправлення помилок ІV кварталу 2011 року, поданого у квітні 2012 року); № 939/43-10/00039019 (щодо уточнюючого розрахунку форми 1ДФ для виправлення помилок ІV кварталу 2011 року, поданого у травні 2012 року); № 940/43-10/00039019 (щодо уточнюючого розрахунку форми 1ДФ для виправлення помилок ІV кварталу 2011 року, поданого у травні 2012 року); № 941/43-10/00039019 (щодо уточнюючого розрахунку форми 1ДФ для виправлення помилок ІV кварталу 2011 року, поданого у травні 2012 року).

За результатами проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем положень пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. «б» пп. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, та згідно п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України.

На підставі даних актів відповідачем прийнято ряд податкових повідомлень - рішень від 20 вересня 2012 року, якими до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1020 грн. кожне: № 0019014310; № 0019024310; № 0019034310; №0019044310; № 0019054310; № 0019064310; № 0019074310; № 0019084310; №0019094310. Всього до позивача застосовано штрафних (фінансових) санкцій на суму 9 180 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи його тим, що в податковій звітності за формою 1ДФ за 2 та 4 квартали 2011 року ним самостійно виправлено допущені помилки шляхом направлення до податкового органу уточнюючого розрахунку. Тому, на думку позивача оскаржувані ним податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Позивач вказує на те, що допущені ним помилки (зміна ідентифікаційного номеру фізичної особи, яка отримувала дохід від банку та зміна ознак виплачених раніше доходів фізичних осіб) не призвели до зміни розміру його податкових зобов'язань. А тому в даному випадку відсутній факт порушення ним вимог податкового законодавства.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції погодився з доводами позивача та зазначив, що відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не надано належних доказів правомірності прийняття ним оскаржуваних податкових-повідомлень - рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.50.1. ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Абзацем 1 п.102.2 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абз.2 п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

З аналізу наведеної норми вбачається, що положеннями Податкового кодексу України передбачено два шляхи для виправлення допущених у податковій звітності платника податків помилок: подання уточнюючого розрахунку або виправлення таких помилок у податковій декларації за будь-який наступний податковий період. Строки для вчинення таких дій визначені ст.102 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом першої інстанції, вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі позивачем у квітні, травні 2012 року для усунення допущених помилок у податковій звітності за формою 1ДФ за 2 та 4 квартал 2011 року на адресу відповідача направлені уточнюючі розрахунки.

Зі змісту актів перевірки відповідача, складених ним 20 вересня 2012 року вбачається, що позивачем в податковій звітності за формою 1ДФ за 2 та 4 квартали 2011 року допущено 1 випадок зміни ідентифікаційного номеру фізичної особи , яка отримувала дохід від банку та 8 випадків зміни ознак виплачених раніше доходів фізичним особам.

Відповідно до п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Пунктом 119.2. статті 119 Податкового кодексу України передбачено застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку у розмірі 510 гривень, а за ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - у розмірі 1020 гривень.

З аналізу наведеної норми вбачається, що застосування вказаних у ній розміри штрафів передбачено тільки за подання недостовірних відомостей щодо сум доходів, нарахованих на користь платника податків.

В ході проведеної перевірки відповідачем не було встановлено зміни розміру податкових зобов'язань у зав'язку з допущеними позивачем помилками в податковій звітності 1ДФ за 2 та 4 квартали 2011 року. Отже, застосування штрафу, передбаченого п.119.2. статті 119 Податкового кодексу України в даному випадку є протиправним.

Слід зазначити, що у відповідності до положень п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України, навіть у разі самостійного донарахування податкового зобов'язання (абз.2 п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України) до платника податків не застосовуються штрафи, передбачені главою 11 Податкового кодексу України.

Аналогічна позиція викладена і в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2013 року К/800/17024/13.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст виготовлено 24.10.13 року.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.