Постанова № 34437033, 02.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2013 р. Справа № 804/7744/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С.

розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в:

В червні 2013 року Нікопольська ОДПІ звернулась з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_1, в якому, з просила стягнути з відповідача суму податкового боргу з єдиного податку за 2010 рік у розмірі 160,81 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач систематично не подає звітність до податкового органу та має податковий борг з єдиного податку, який не сплачує добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Відповідач про відкриття скороченого провадження повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали рекомендованим листом з повідомленням. Проте, до суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням строку зберігання». Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з п.2 ч.5 ст. 183-2 КАС України, права повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні письмові докази, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований Виконкомом Нікопольської міської ради 16.02.2010 року запис в ЄДР №22300000000018113, та знаходиться на обліку у Нікопольській ОДПІ та протягом 2010 року був платником єдиного податку, що підтверджується корінцем свідоцтва серії НОМЕР_2.

Відповідно до зворотнього боку облікової картки платника податків, відповідач має недоїмку зі сплати єдиного податку за жовтень - листопад 2010 рік у сумі 160,81 грн., яка станом на час звернення з даним позововм не погашена.

29 листопада 2010 року позивачем було сформовано першу податкову вимогу № 1/1803/53189 про сплату боргу у сумі 160,81 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач не знаходиться за вказаним місцезнаходженням, податковим органом було складено акт про неможливість вручення податкової вимоги та розміщенні її на дошці оголошень.

Наведена податкова вимога не була виконана відповідачем та ні в адміністративному, ні в судовому порядку останнім не оскаржувались, а тому є узгодженими.

Дані правовідносини виникли до 01.01.2011 року, а тому на них поширюється норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III, який втратив чинність з 01.01.2011 року, а саме з набранням чинності Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 №1251-ХІІ платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Статтею 1 Закону України № 2181-Ш визначено, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках передбачених законом.

Згідно з п.п. 20.1.18, 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податку, на суму податкового боргу або його частини, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявний у відповідача податковий борг з єдиного податку у сумі 160,81 грн., а тому позовні вимоги Нікопольської ОДПІ підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь бюджету (р/р 34215379700029, код 18050200, отримувач УДКС України у м. Нікополь, код отримувача 38033121

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова можу бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя О.С. Луніна