Рішення № 34435968, 29.10.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції - Токарєв А.Г.

Доповідач - Осипчук О.В.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„ 29 " жовтня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Осипчук О.В.,

суддів: Маширо О.П., Жарової Ю.І.,

при секретарі: Чекіній А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 30 вересня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 30 вересня 2013 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість по кредитному договору у розмірі 143 714,45 грн., та судовий збір у сумі 1437,15 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів скарги відповідач ОСОБА_1 посилається на те, що позивачем не доведено факт передання грошових коштів у якості кредиту, факт передання активів та кредитних зобов'язань від ТОВ «УПБ» до ПАТ «Дельта Банк», а також факт надіслання відповідачу листів-вимоги.

В обґрунтування доводів своєї скарги відповідач ОСОБА_2 посилається на те, що позивачем не доведено факту отримання ОСОБА_1 кредиту на суму 106940 грн. Також судом не враховано, що сплив строк пред'явлення вимог позивача до неї як до поручителя, і позивачем не доведено вчасне пред'явлення поручителю вимог щодо погашення боргу основного боржника.

В апеляційному суді представник відповідачів ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційних скарг у повному обсязі.

Представник позивача Плотнікова О.С. заперечувала проти скарг, просила рішення суду залишити без змін.

Апеляційний суд вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду - зміні з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Суд першої інстанції встановив, що 04.06.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 670-0071091/ ФК - 08, згідно з умовами якого банк надавав позичальнику кредитні кошти у розмірі 106940,00 грн., з виплатою 17,2% річних. Строк кредитування - 84 місяці, дата повернення кредиту - 03 червня 2015 року. Комісія за управління кредитом -0,15% від суми кредитної операції щомісяця. Мета кредитування придбання автомобіля (а.с. 5-10).

30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банку». Таким чином АТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором № 670-0071091/ФК - 08 від 04.06.2008 року.

04.06.2008 року був укладений договір поруки № 670-0071091/Zфпор-08 між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 (поручитель), ОСОБА_1 (боржник). ОСОБА_2 зобов'язувалася солідарно відповідати перед кредитором по зобов'язаннях ОСОБА_1 (п.2 договору).

Відповідно до довідки Банку станом на 05.04.2013 року наявна заборгованість за кредитним договором у сумі: 143714,45 грн. з яких: тіло кредиту 90962,19 грн., в тому числі прострочена заборгованість за тілом кредиту складає - 55735,03 грн., заборгованість за відсотками - 46977,5 грн., в тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 45648,7 грн., комісія - 5774,76 грн., в тому числі прострочена заборгованість - 5614,35 грн. (а.с.17).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції керувався ст. 516, 526, 553, 554, 559, 1046, 1048, 1049 ЦК України і виходив з того, що у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором, право вимоги на яку набуло АТ «Дельта Банк», строк дії договору поруки не припинений, тому відповідачі несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Апеляційний суд вважає висновки суду законними та обґрунтованими.

Суд першої інстанції вірно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами та дав їм належну правову оцінку.

Прововідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність» № 2121-ІІІ від 07 грудня 2000 року /надалі Закон № 2121-ІІІ/ відповідно до статті 2 якого банківським кредитом визнається будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання сплати процентів та інших зборів з такої суми.

Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір, та відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Довід апеляційних скарг щодо не доведення позивачем надання ОСОБА_1 кредитних коштів до уваги не приймається, оскільки згідно чинного законодавства кредитний договір набирає чинності з моменту, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов (ч.1 ст. 638 ЦК України) та істотними умовами кредитного договору є предмет, строк повернення та його ціна (розмір процентів).

Посилання в скаргах на недоведеність банком про направлення письмової вимоги щодо наявності заборгованості не є перешкодою для реалізації права кредитора звернутися у будь - який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки позичальник та поручитель у судовому засіданні мають можливість заперечувати проти вимог банку, що відповідає вимогам ст. 124 Конституції України.

Також є безпідставним довід скарги ОСОБА_2 про припинення строку дії поруки з огляду на наступне.

У кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - строк повного погашення кредиту є 03 червня 2015 року(пункт 1.3 кредитного договору).

З договору поруки від 04 червня 2008 року, укладеного між банком та ОСОБА_2,(поручитель) і ОСОБА_1 (боржником) вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

За таких обставин у ПАТ «Дельта Банк" існує право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 3 червня 2015 року, протягом наступних 6 місяців, проте позивач використав своє право на повернення кредиту достроково і звернувся до суду з позовом 16.05.2013 року.

Право банку звернутися до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості за кредитом до спливу кінцевого строку виконання основного зобов'язання передбачено ст. ст. 1050,1054 ЦК України.

З урахуванням наведеного довід скарги про те, що строк пред'явлення вимоги кредитором до поручителя має обчислюватися з несплати чергового платежу боржником є безпідставним, оскільки такий строк повинен обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Також є необґрунтованим довід скарги ОСОБА_1 про недоведеність позивачем передання права вимоги від ТОВ «Український промисловий банк», оскільки це спростовується договором про передачу активів та кредитних зобов'язань на користь Дельта Банку від 30.06.2010 року ( а.с.20).

Посилання представника апелянтів на те, що перехід права вимоги за кредитним договором не може розповсюджуватися на договір поруки є хибним, оскільки зобов'язання щодо поруки належить до категорії додаткових та покликані забезпечити належне виконання боржником основного зобов'язання.

З урахуванням наведеного суду першої інстанції вірно дійшов висновку про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів у солідарному порядку.

При цьому апеляційний суд не може погодитися з висновками суду про стягнення з відповідачів на користь позивача судового збору у солідарному порядку, оскільки стягнення судового збору у солідарному порядку діючим законодавством не передбачено.

З урахуванням наведеного рішення суду в частині розподілу судових витрат підлягає зміні, а з кожного з відповідачів необхідно стягнути на користь позивача судовий збір по 718,58 грн.

Керуючись ст.ст. 307,309,314,316 ЦПК України, апеляційний суд -

В И Р І Ш И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 30 вересня 2013 року змінити в частині розподілу судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір по 718 (сімсот вісімнадцять) грн. 58 коп. з кожного.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: