Рішення № 34435107, 29.10.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/11858/13-ц

провадження 2/201/3338/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Трещова В.В.,

при секретарі - Горбатенко Д.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 29 березня 2007 року між банком та відповідачем був укладений кредитний договір №8/2007/840-К/249-АП, за яким позивач надав відповідачу кредит у сумі 11 386, 14 дол. США на умовах викладених у договорі. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, перерахувавши кошти відповідачу. Відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором належним чином. Таким чином відповідач має непогашену заборгованість за кредитним договором, яку позивач просив стягнути з відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просив справу розглянути без його участі, зазначив, що позов підтримує, проти розгляду справи у заочному порядку не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги визнав, просив справу розглянути без його участі з застосуванням строків позовної давності в частині пені та штрафу.

Дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно частин 1-3 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що 29 березня 2007 року між банком та відповідачем був укладений кредитний договір №8/2007/840-К/249-АП, за яким позивач надав відповідачу кредит у сумі 11386,14 дол. США на умовах викладених у договорі, що підтверджується копією вказаного договору, дослідженого у судовому засіданні. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, перерахувавши кошти відповідачу. Відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором належним чином.

Відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконував, тому позивачем відповідачу було направлено вимогу про усунення порушень умов кредитного договору, в якій зазначалось про дострокове погашення грошових зобов'язань за кредитним договором.

Таким чином, відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, тому, станом на 06 вересня 2013 року сума заборгованості відповідача перед позивачем за вказаним кредитним договором склала 166612,57 грн.

Проте, вирішуючи питання про нарахування штрафу та пені за порушення строків погашення кредитної заборгованості за період з 21.03.2012 року по 21 вересня 2012 року у сумі 19769 грн. 73 коп. (а.с.20), суд виходить із наступного.

Згідно п.1 ч.2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду 01 жовтня 2013 року (а.с.3), тому, з урахуванням п.1 ч.2 статті 258 ЦК України пеня за порушення строків погашення кредитної заборгованості повинна бути нарахована за період з 21 жовтня 2012 року по 21 лютого 2013 року у сумі 8324 грн. 47 коп. (а.с.20).

Крім того, заявлені позивачем вимоги про одночасне стягнення пені за порушення строків погашення кредитної заборгованості та штрафу у сумі 9100 грн. 94 коп. (а.с.19), переконливо свідчать про безпідставне намагання кредитора застосувати до боржника (відповідача) подвійну цивільно-правову відповідальність одного і того ж виду за одне й те ж порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам ч.1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності і справедливості.

У зв'язку з викладеним, вимога позивача про стягнення пені за період з 21.03.2012 року по 21 вересня 2012 року та штрафу є необґрунтованою, а тому, задоволенню не підлягає.

Оцінюючи позовну вимогу про стягнення заборгованості за тілом кредиту, пені за період з 21 жовтня 2012 року по 21 лютого 2013 року та відсотків, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 146842, 84 грн. яка складається: заборгованості за тілом кредиту- 76950,13 грн., відсотків- 61568,24 грн. та пені- 8324,47 грн.

Обговорюючи питання про судові витрати, суд вважає за необхідне на підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача 1 468,43 гривень, що пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 550 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 60, 61, 76, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (р/р 32002180102, МФО 321024, ЄДРПОУ 20025456, м. Київ вул. Артема 15) заборгованість за кредитним договором у розмірі 146842,84 грн., яка складається: заборгованості за тілом кредиту- 76950,13 грн., відсотків- 61568,24 грн. та пені- 8324,47 грн.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (р/р 32002180102, МФО 321024, ЄДРПОУ 20025456, м. Київ вул. Артема 15) 1 468,43 гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська.

Суддя В.В. Трещов